Емоційний вступ. Це не просто технічна правка — держава намагається передати собі додаткові «таємні» інструменти для розслідувань економічних злочинів. І треба зрозуміти: кому це допоможе, а кому може зашкодити.
Що хочуть змінити і навіщо. Ініціатива додає Бюро економічної безпеки (БЕБ) до переліку спеціальних користувачів радіочастотного спектру. Це дасть БЕБ право користуватися виділеними смугами спецпризначення на безоплатній основі та працювати з технічною інформацією, що має обмежений доступ. Водночас проєкт виключає з цього переліку (в частині застосування радіоелектронних засобів) певні органи, які раніше мали подібні повноваження (у проєкті — виключені Нацполіція, НАБУ, ДБР у переліку). Формально мета — «покращити конспірацію» для підрозділів БЕБ, які проводять оперативно-розшукові заходи та досудові розслідування, і уніфікувати повноваження після ліквідації податкової міліції.
Чому це роблять. Офіційно — щоб підвищити ефективність розслідувань у сферах економіки, позбутися дублювання повноважень і забезпечити безкоштовний доступ до потрібних частот для служб, що борються з економічною злочинністю. Практично — це централізація технічних можливостей (зв’язок, прослуховування, приховані канали) в одному органі, який контролює економічні розслідування.
- Вигоди: БЕБ отримує оперативні технічні можливості без додаткових рентних платежів; скорочується фрагментація повноважень у частині доступу до спецчастот; може пришвидшитись розслідування складних економічних справ, особливо там, де потрібні конспірація і спеціальні канали зв’язку.
- Ризики: концентрація спецтехнічних повноважень в одному органі підвищує ризик зловживань і помилкових втручань у комунікації бізнесу та громадян; зменшується участь інших слідчих органів із сильнішою судовою або антикорупційною перевіркою; ризики для приватності та відсутність прозорої процедури контролю за застосуванням спецчастот та радіоелектронних засобів.
- Втрати / побічні витрати: непрямі витрати для бізнесу — додаткові витрати на кібергігієну та шифрування, зростання юридичних і комплаєнс‑витрат; можливі інституційні витрати (переналаштування координації між органами, адаптація нормативних актів) і репутаційні ризики для підприємств, які потраплять під оперативні заходи.
Кого торкнеться: по-перше, самі оперативні підрозділи БЕБ — вони отримають нові технічні можливості; по‑друге, бізнес (особливо великий і середній), який у фокусі економічних розслідувань; по‑третє, інші правоохоронні органи — у них частково забирають або перерозподіляють доступ до певних технічних засобів. Громадяни — у зоні ризику приватність і можливі необґрунтовані втручання у зв'язок.
Коли почне працювати на практиці. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування; Кабмін та інші органи мають привести акти у відповідність протягом трьох місяців. Тобто технічно зміни можуть запрацювати дуже швидко — але реальне переналаштування мереж і процедур займе кілька місяців.
Оцінка — добре чи погано для суспільства. Помірно негативна. Хоча централізація технічних можливостей може підвищити оперативність розслідувань проти економічних злочинців, ці плюси перекриваються високими ризиками концентрації повноважень, недостатнім незалежним контролем та потенційними порушеннями приватності й прав підприємств. Без жорстких механізмів судового та парламентського нагляду така зміна більше ризикована, ніж корисна.
Що робити вже зараз (поради):
Для громадян: знати свої права — вимагати судових санкцій і протоколів під час будь‑яких прослуховувань чи оглядів, звертатись до адвоката у випадку підозрілих оперативних заходів. Для МСП і великого бізнесу: провести аудит каналів зв’язку, впровадити шифрування та політику доступу до даних; оновити плани реагування на рейди та запити щодо інформації; мати готового юридичного радника для оперативних відповідей.
Для громадських організацій та журналістів: почати моніторинг використання спецчастот, вимагати прозорих звітів про застосування спецтехніки та судових санкцій; ініціювати публічні дискусії про механізми контролю.
Для парламенту і контролюючих інституцій: вимагати чітких процедур: судові санкції, логування застосувань, незалежні аудити, звітування в парламент, обмеження строків і цілей використання технічних можливостей.