Коротко емоційно: нарешті про медиків заговорили не лише словами — пропонують платити стільки, щоб жити, а не існувати. Але радість треба зважувати: плата за це може бути велика й хитка.
Що саме пропонують і навіщо. Ініціатива змінює Закон про держбюджет 2026: з 1 січня мінімальна заробітна плата для працівників сфери охорони здоров'я встановлюється на рівні 40 000 грн (погодинно — 240 грн) замість загальної мінімальної 8 647 грн. Для фінансування пропонують збільшити суму перерахунку частини прибутку НБУ до бюджету на ~50 млрд грн (до 196 млрд) і запустити нову державну програму 'Підвищення престижності праці у сфері охорони здоров'я' з фінансуванням 50 млрд грн.
Чому це роблять. Мета — зупинити відтік кадрів, підвищити престиж професії, покращити доступність і якість допомоги. Політичний посил — показати турботу про медиків і підвищити соціальну справедливість щодо критично важливих професій.
- Вигоди: для самих працівників — істотне підвищення доходів, зростання мотивації та зниження ризику масового виїзду кадрів; для пацієнтів — потенційне покращення якості й доступності послуг в довшій перспективі; політично — посилення підтримки медичної спільноти.
- Втрати та прямі витрати: держава отримує значне додаткове навантаження на фонд оплати праці бюджетної сфери; ініціатива потребує десятків мільярдів щорічно (50 млрд у законопроєкті — це лише частина потреб при масштабному підвищенні для всіх категорій медпрацівників). Це може призвести до скорочення інших видатків, збільшення дефіциту або до пошуку додаткових джерел фінансування (запозичення, резерви).
- Наслідки для МСП та приватних закладів: дрібні приватні клініки та аптеки з високою часткою зарплат можуть не витримати різкого зростання мінімальної планки та будуть змушені або підвищувати тарифи, або скорочувати штат, або працювати в сірій зоні; великі приватні мережі зможуть переложити витрати на вартість послуг/контракти з фондами.
- Наслідки для великого бізнесу та бюджету: великі державні лікарні отримають додаткові видатки, що підвищить потреби в бюджетних трансфертах; велика частина навантаження може лягти на місцеві бюджети та МОЗ при реалізації зарплатних доплат, якщо не буде чіткої централізованої системи фінансування.
- Ризики корупції та зловживань: високий ризик 'облікових' маніпуляцій — створення додаткових ставок, перерозподіл премій, фіктивні працівники, тиск на керівників закладів з вимогою 'знайти людей' для отримання доплат; ризик політичного тиску на НБУ щодо перерахунку прибутку і підрив незалежності інституції.
- Непрямі наслідки: підвищення зарплат у медичній сфері автоматично підвищує нарахування податків і внесків, що збільшує витрати роботодавців; можливе локальне інфляційне тиск; зміна співвідношення зарплат у бюджетній сфері (компресія зарплат між професіями).
- Кого торкнеться: широка категорія працівників у сфері охорони здоров'я — від лікарів і фармацевтів до немедичних працівників у лікарнях (у проєкті вжито широке визначення), а також адміністраторів і місцевих бюджетів, які забезпечують оплату праці.
- Коли й як запрацює: проєкт пропонує набрання чинності з дня, наступного за днем опублікування — тобто швидко; на практиці перехід потребуватиме технічної підготовки: перерахунку штатних розписів, внесення змін до локальних положень, узгодження механізму перерахунку коштів від НБУ та Міністерства фінансів.
Узагальнений висновок: політично й соціально ініціатива має великий сенс — це сильний жест на підтримку медиків і може зменшити кадровий відтік. Проте в поточному вигляді це ризиковано: одна велика фіксована сума для всіх категорій медпрацівників може виявитися нецільовою, створить додатковий фінансовий тиск на бюджет і місцеві громади, відкриє поле для зловживань і може підточити незалежність НБУ, якщо державними рішеннями перерозподіляти його прибутки.
Практичні поради — що робити вже зараз: медпрацівнику: готувати документи, оновити трудовий договір, звертатися до профспілки/колективу за фіксацією посад і ставок; керівнику лікарні: оперативно підрахувати вплив на фонд оплати праці і підготувати запит на додаткове фінансування; місцевим органам влади: проведіть аудит бюджетних ризиків і планування; громадянам: слідкуйте за змінами у місцевих медичних закладах і готуйтеся до можливих змін у доступу або вартості послуг; парламентарям і активістам: домагайтесь поетапного й адресного підходу, прозорого механізму фінансування і гарантій незалежності НБУ.