Законопроект розширює можливості компенсації за знищене та пошкоджене нерухоме майно, зокрема об’єкти, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих. Це важливий крок для підтримки громадян та бізнесу, які зазнали руйнувань через війну. Нижче простими словами пояснюємо, що саме хочу змінити документ, як це вплине на повсякденне життя й ділову активність, і яких ризиків варто остерігатися.
Ключова ідея — закріпити можливість компенсації навіть там, де зараз неможливо фізично обстежити знищений об’єкт через бойові дії або окупацію. Також уточнюються процедури подання заяв, вимоги до документів та порядок виплат, включно з варіантами грошової компенсації, придбання житла або фінансування будівництва.
Документ також надає пріоритети деяким категоріям громадян та впроваджує нові механізми взаємодії з Реєстром пошкодженого та знищеного майна, центрами надання адміністративних послуг та нотаріусами, зокрема щодо можливості дистанційного оформлення заяв та автоматичної реєстрації в реєстрі.
Що змінює законопроект і як це працює
Найважливіші новели умовно можна розділити на три блоки: кримінально-адміністративні процеси, фінансовий механізм та пріоритетні права. По-перше, стаття 4 доповнюється передбаченням про те, що об’єкти нерухомого майна, обстеження яких неможливе через війну або тимчасову окупацію, вважаються знищеними для цілей цього Закону. По-друге, з’являються вимоги до подання заяв (включно з нотаріальною заявою, що зобов’язує відчуження об’єкта на користь держави/громади у контексті компенсації). По-третє, уточнюється процедура надання компенсації (у тому числі через грошову виплату на особовий рахунок отримувача з використанням спеціального режиму, придбання житла або фінансування відновлення). Також запроваджується пріоритетне право на отримання компенсації для певних груп людей, зокрема учасників бойових дій, осіб з інвалідністю, мобілізованих, багатодітних сімей та внутрішньо переміщених осіб.
Законопроект підкреслює, що кошти на компенсацію понад усе не передбачаються окремо з бюджету, а механізм реалізації визначає Кабмін. Це означає, що практичні витрати зможуть нести місцеві та централізовані органи через нові регуляторні акти та регламентні процедури.
Вигоди та витрати для громадян, MSP та великого бізнесу
- Вигоди для громадян: можливість відновлення житла чи отримання фінансування на відбудову навіть у зонах активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях; пріоритетні категорії мають додаткові права для швидшого отримання компенсації.
- Втрати/витрати для громадян: необхідність збирати й подавати документи, зокрема щодо права на відчуження майна; можливість затримок через військові обмеження або вимоги до підтверджуючих документів, особливо за відсутності оригіналів.
- Вигоди для MSP та великого бізнесу: відновлення або придбання житла для працівників, що може зменшити соціальну напругу і зберегти трудові ресурси; інструменти фінансування відновлення об’єктів та будівельної продукції через житлові сертифікати.
- Ризики корупції та зловживань: введення обов’язкових нотаріальних зобов’язань та перенесення права вимоги на державу може створити канали тиску або зловживань, особливо в зонах активних дій; автоматизована реєстрація потребує надійних захисних механізмів доступу до даних.
- Прямі витрати для бюджету та місцевих органів: витрати на адміністрування Реєстру пошкодженого та знищеного майна, забезпечення роботи центів надання адміністративних послуг та нотаріусів; при цьому автори стверджують відсутність прямих бюджетних витрат, але це потребує уточнення регуляторними актами.
- Непрямі наслідки: підвищення довіри населення до держави у частині соціальної підтримки, але також збільшення бюрократичної навантаженості на місцеві служби та підприємства, що взаємодіють з Реєстром.
- Кого зачіпає: власники знищеного майна на територіях активних дій або тимчасової окупації, співвласники, спадкоємці; окрему увагу мають внутрішньо переміщені особи та ветерани.
- Коли набирає чинності: закон набирає чинності з дня опублікування; Кабмін має привести свої акти у відповідність протягом трьох місяців; окремі положення щодо подання заяв діють під час воєнного стану та протягом року після його припинення.
Очікувані наслідки та ризики
У середньостроковій перспективі очікується покращення соціальної справедливості з боку людей, які втратили майно через воєнні дії. Однак без чітких регуляторних актів та прозорих процедур можуть виникати затримки, зловживання та тиск на власників для відчуження майна на користь держави як умови отримання компенсації. Врегулювання таких ризиків потребуватиме якісного регуляторного супроводу з боку Кабміну та відповідних міністерств.
Коли і як норма набуде чинності
Закон набирає чинності з дня опублікування. Кабінет Міністрів має протягом трьох місяців ухвалити нормативні акти, що забезпечать реалізацію змін та узгоджують їх з іншими актами. Закон також передбачає, що подання заяв про компенсацію за знищені об’єкти може відбуватися під час дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення, з можливістю подачі документів у паперовій чи електронній формі та використання різних шляхів підтвердження права власності.
Однозначний висновок та поради
Загалом поправки мають позитивний соціальний вплив — вони розширюють доступ до компенсацій та дозволяють враховувати реалії війни, зокрема зони активних дій та тимчасової окупації. Водночас важлива прозорість процедур, чітке регламентування обов’язків заявників та запобігання зловживанням при відчуженні майна. Рекомендація громадянам та МСП: збирання та зберігання максимально повного пакета документів, моніторинг реєстру та законодавчих актів Кабміну, а також підготовка до можливих затримок у процесі подання заяв та отримання компенсацій. Якщо у вас є майно на територіях активних дій або тимчасово окупованих — консультуйтесь із нотаріусами та місцевими органами соціального захисту щодо покрокових дій та дедлайнів.
Порада для всіх: залишайтеся уважними до термінів подання заяв, зберігайте копії документів, слідкуйте за оновленнями на єдиному вебпорталі та в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.