Коротко й емоційно: держава намагається повернути контроль над тим, кому й скільки дає грошей — зручна ініціатива для порядку, але з підводними каменями для бізнесу та органів місцевої влади.
Що вони хочуть змінити і навіщо. Проєкт відновлює дію ключових норм Закону «Про державну допомогу…» і по суті повертає Антимонопольному комітету (АМКУ) повноваження моніторити, приймати рішення про допустимість допомоги, вимагати повернення незаконної допомоги. Одночасно уточнюють правила під час воєнного стану: виключення з контролю залишаються, але їх звужують — тепер тільки для територій з активними бойовими діями або окупацією і протягом року після їх завершення. Проєкт також: - вводить сучасні терміни (дата надання допомоги, поняття «важливий проект» за Угодою з ЄС, чіткіші ПЗЕІ), - змінює пороги de minimis (визначення і регламентацію на рівні Уповноваженого органу), - зобов'язує створити прозорий реєстр держпідтримки з електронним кабінетом та строками подання даних (щороку до 1 квітня, деякі повідомлення — 10 робочих днів), - встановлює жорсткіші строки і процедури розгляду повідомлень і справ (декларація допустимості, строки розгляду, можливість визнання допомоги допустимою за мовчазною згодою), - прописує правила для послуг загального економічного інтересу (ПЗЕІ) — визначення, вимоги до розподілу рахунків тощо, - зберігає окремі винятки під час правового режиму воєнного стану (наприклад, збільшення капіталу для системно важливих банків, компенсація збитків від надзвичайних ситуацій за умови причинно-наслідкового зв’язку).
Практичні наслідки — коли і як це запрацює. Закон набирає чинності через 10 днів після публікації, але окремі положення (зокрема щодо визначення ПЗЕІ, порядку обсягів допомоги та реєстру) — через 9 місяців. Це означає: в короткому терміні відновлюється юридична підстава для контролю, але реальна імплементація (реєстр, методики, форми) вимагатиме додаткових підрегуляторних актів і часу — і саме ці підакти визначатимуться АМКУ та Кабміном. Також передбачено термін 6 місяців на подання інформації про допомогу, надану під час воєнного стану, — це фактично ретроспективна звітність для багатьох надавачів допомоги.
- Вигоди: відновлюється прозорість і контроль (ресурси держави під видимим наглядом), крок до гармонізації з acquis ЄС — позитив для інвестиційної привабливості; чіткі правила для ПЗЕІ покращать захист споживачів і фінансову дисципліну провайдерів; створення реєстру дасть суспільству і бізнесу доступ до даних.
- Ризики: значне адміністративне навантаження на надавачів допомоги (особливо ОМС і малі програми), ризик «ретроакційного» повернення допомоги, себто невизначеність щодо заходів, які вже надано під час воєнного стану; можливі затримки у наданні оперативної допомоги, якщо процедура спрацьовуватиме формально; штрафи й повернення коштів створять фінансову нестабільність для отримувачів.
- Втрати / непрямі витрати: витрати на підготовку звітності, аудитів, юридичний супровід (МСП зазнають непропорційного навантаження); витрати держави на створення та підтримку реєстру (хоча частково фінансують проєктні гранти), і в короткому періоді — навантаження на АМКУ для обробки накопиченої інформації.
Кому дотичне і як саме торкнеться. Практично всі, хто бере або дає державну чи місцеву підтримку: центральні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства державного сектора, МСП, великі бізнес-групи. Малі підприємці відчують найбільший операційний тиск через звітність та необхідність збирати довідки про всі форми підтримки; великому бізнесу — ризик перевірок і вимог виконати зобов'язання, а також можливе повернення сум; ОМС — обов’язок привести нормативні акти у відповідність і повідомляти про підтримку.
Ризики корупції та зловживань. Формально жорсткі правила зменшують поле для непрозорих рішень, але на практиці з'являється нове поле дискретних рішень: коли вважати допомогу допустимою, кому надати «попередню інформативну» можливість надавати допомогу за мовчазною згодою, які винятки робити для територій чи банків. Якщо підакти і реєстр зроблять непрозорий доступ до винятків і підстав — це створить нові ризики для кланових розподілів ресурсів. Тому критично важлива публічність реєстру та публічний аудит рішень АМКУ.
Чіткий висновок: загалом ініціатива — правильний крок у бік нормалізації, диктується міжнародними зобов’язаннями і потребою прозорості, тож у довгостроковій перспективі — добре для суспільства. Але в короткому періоді вона створює значні ризики для МСП і для швидкої допомоги під час надзвичайних ситуацій через адміністративні бар’єри і невизначеність щодо ретроактивних перевірок.
Що робити вже зараз — практичні кроки:
1) Проведіть внутрішню інвентаризацію всіх форм підтримки, отриманих від 24.02.2022 (і пізніше), з документами-підставами; 2) МСБ: підготуйте простий реєстр отриманої допомоги і збережіть підтвердження фактичних витрат; 3) великому бізнесу: забезпечити готовність до аудиту АМКУ — зберегти договори, рішення тендерних комісій, обґрунтування відбору підрядників; 4) ОМС і місцеві адміністрації: переглянути локальні акти, підготуйтеся до подання інформації в реєстр; 5) усім — скористатися правом на попередню консультацію в АМКУ (проєкт передбачає її в термін до 10 робочих днів) перед подачею повідомлень; 6) юридичним службам і бухгалтерам: оновити процедури звітності та контролю внутрішнього використання допомоги.