Звучить як «оновлення» системи держзакупівель — але за цим ховається велика перезагрузка правил, яка зачепить і державу, і бізнес, і простих людей.
Що саме держава хоче змінити і навіщо. Проєкт постанови з додатком вводить обов'язкове використання єдиної централізованої платформи електронних закупівель із розширеною валідацією учасників, попередньою кваліфікацією, більш жорсткими вимогами до документообігу та автоматичними перевірками бенефіціарів і ознак змови. Додаток деталізує процедури: що саме система має перевіряти, які штрафи застосовуються, як формувати «чорні списки», і як обмінюватися даними між реєстрами (податковим, реєстром бенефіціарів, судовими реєстрами). Мета, яку декларують — підвищити прозорість, зменшити корупційні ризики і пришвидшити підписання контрактів за рахунок автоматики.
Чому це роблять (влада аргументує): утиск корупційних схем у ручних процедурах, гармонізація з євростандартами, економія бюджетних коштів, можливість оперативного моніторингу витрат і якості закупівель.
- Вигоди: більше даних і звітності — кращий контроль за витратами; швидший моніторинг і потенційне зниження корупції; виграють великі компанії з відпрацьованими цифровими процедурами; підвищується можливість централізованого аналізу ринку закупівель.
Ризики/Втрати: підвищені бар'єри входу для МСП через витрати на ІТ і кваліфікацію, ризик «централізації влади» над доступом до системи (gatekeeping), можливість формальних помилок, які виключають учасників; якщо система налаштована неакуратно — створюється новий канал для зловживань (наприклад, маніпуляції з алгоритмами оцінки й «чорні списки» без прозорого апеляційного механізму); прямі витрати на інтеграцію, сертифікацію та юридичний супровід ляжуть на бізнес.
Кому і як це вдарить найбільше. Найбільш уразливі — малі та середні підприємства без внутрішніх юридичних і ІТ-ресурсів: для них додаткові вимоги по цифровому підпису, поетапній кваліфікації та електронній звітності означатимуть витрати на адаптацію і ризик втрати контрактів. Великому бізнесу це дає шанс закріпити переваги (вклад у інтеграцію швидко окупиться), але одночасно велика компанія стане під більший контроль і ризик репутаційних втрат у разі помилок у даних. Для громадян потенційна вигода — кращі закупівлі і менше розкрадань; але ризик — зменшення конкуренції і, як наслідок, вищі ціни або погіршення якості, якщо МСП вибуде з ринку.
Ризики корупції і зловживань. Технічна прозорість не знищує людський фактор: централізована система створює привід для «економічного тиску» через обмеження доступу, зловживання з «автоматичними» відмовами, та маніпуляції з критеріями попередньої кваліфікації. Якщо не передбачити незалежний апеляційний механізм і публічні критерії — корупція просто переміститься в інші точки впливу (розробка алгоритмів, адміністрування чорних списків, технічна підтримка).
Коли і як це запрацює на практиці. Очікується поетапний запуск: тестовий режим і пілоти 3–6 місяців, обов'язкова робота в повному масштабі — після 6–12 місяців. Реальний ефект (зниження корупції, економія бюджету) стане помітний не раніше ніж на другий рік, але вплив на ринок — одразу: конкуренція скоротиться в перші місяці через вимоги до відповідності.
Чіткий висновок: ініціатива містить позитивні елементи — цифровізація і більше контролю можуть зменшити корупцію і підвищити ефективність витрат. Проте без сильних процедур захисту конкуренції, прозорих критеріїв і механізмів оскарження зміни створять нові бар'єри для МСП і ризики зловживань. Тобто — потенційно корисно, але небезпечно, якщо запускати «як є».
Що робити вже зараз — конкретні поради для різних учасників: підготуйтеся заздалегідь: оновіть електронний підпис і ІТ-інфраструктуру; перегляньте внутрішні процедури для швидкої електронної подачі документів; інвестуйте в юридичний супровід і стандартизацію документів; МСП — об'єднуйтеся (консорціуми, галузеві асоціації) щоб разом освоювати нові правила; великому бізнесу — провести audit відповідності та налаштувати взаємодію з реєстрами; громадським організаціям — слідкувати за відкритістю алгоритмів і домагатися апеляційного механізму. Юристи і консультанти мають підготувати шаблони скарг і позовів на випадок необґрунтованих відмов та «чорних списків».