Коротко і чесно: держава знову намагається переставити правила гри — цього разу через постанову з додатком від 29.12.2025. І мова не просто про технічні правки: мета — посилити контроль, уніфікувати процедури і «прив'язати» суб'єктів до нових цифрових реєстрів та звітності. Для багатьох це означає більше паперів, нові штрафи і швидші адміністративні рішення, які дуже відчують МСП і місцеві громади.
Що саме хочуть змінити і чому: у типових проєктах такого штибу держава намагається:
- централізувати повноваження виконавчої влади (перенесення прийняття рішень від місцевих органів до центральних);
- ввести/розширити електронні реєстри й обмін даними між ними, зробити звітність і доступ до інформації обов'язковими в новому форматі;
- змінити процедури перевірок і відповідальності: нові штрафи, оперативні механізми блокування виплат або дозволів;
- у додатку — типові шаблони форм/анкети/зразки рішень, критерії відбору отримувачів субсидій/дотацій або нові правила проведення конкурсів і відборів.
Офіційна логіка — підвищити прозорість, оптимізувати державні витрати і пришвидшити прийняття рішень. Але в реаліях України такі новації часто створюють схильність до дискреційних рішень і додаткових можливостей для зловживань.
- Вигоди: швидше централізоване адміністрування, єдиний стандарт звітності, потенційне скорочення дублювання даних, спрощення для великих держустанов та тих бізнесів, які мають ресурси для цифрової інтеграції.
- Ризики для громадян: тимчасове ускладнення доступу до пільг/доплат через перехід на нові форми; ризик автоматичних відмов через технічні збої. Особливо постраждають ті, хто не вміє працювати з електронними сервісами.
- Вплив на МСП: додаткові адміністративні витрати на адаптацію (софт, навчання, ведення електронної звітності); збільшення ризику перевірок і штрафів; менші можливості учаcті в конкурсах, що переорієнтовуються на великі гравці з ІТ-можливостями.
- Вплив на великий бізнес: великі компанії отримують перевагу — вони швидше інтегруються в реєстри, мають ресурси для супроводу змін і лобіювання умов. Мають шанс отримати державні контракти за новими правилами.
- Ризик корупції та зловживань: високий — нові дискреційні повноваження, швидкі процедури блокування виплат і «чорні ящики» реєстрів створюють поле для вимагань і торгівлі впливом.
- Прямі і непрямі витрати: модернізація ІТ-систем, навчання персоналу, юридичний супровід, збільшення витрат на відповідність (compliance); для бюджету — короткострокові витрати на впровадження і можливі додаткові штрафні платежі від бізнесу.
- Кого торкнеться: органи місцевого самоврядування, бюджетні установи, МСП, отримувачі субсидій/дотацій, великі держпідприємства та галузі з високою регуляторністю (будівництво, енергетика, медицина).
- Коли і як запрацює на практиці: зазвичай такі норми мають плавний перехід — 3–12 місяців для базової інтеграції і до 2 років для повного переходу. Але вже з моменту прийняття можуть почати застосовуватися окремі повноваження адміністрації.
Висновок: частково корисна ініціатива в частині уніфікації і цифровізації, але в нинішніх умовах ризики переважують — підвищується адміністративний тиск на МСП та громадян, виникає більше можливостей для дискреційних рішень і корупції. Для суспільства в цілому — це змішаний результат: швидкість і стандарти проти доступності й справедливості.
Що робити вже зараз (практичні поради): оновіть внутрішні процедури: перевірте відповідність до нових вимог, проаналізуйте дані, що потраплять у держреєстри; зробіть аудит контрактів і субсидій; інвестуйте в мінімальний цифровий набір (облікова система, резервні копії); навчіть персонал простим процедурам роботи з електронними формами; підготуйте шаблони запитів до органів влади; згуртуйтеся з іншими МСП для колективного лобіювання більш прозорих правил.