Емоційно: здається, держава вирішила навести порядок — але зробити це швидко і по-суворому: нова постанова 29.12.2025 значно розширює контроль, звітність і повноваження контролюючих органів. Це викликає і надію на прозорість, і тривогу через адміністративні та фінансові навантаження.
Що саме пропонують змінити і навіщо: у центрі ініціативи — обов’язкова централізована ідентифікація кінцевих бенефіціарів, обмін даними між реєстрами, посилення вимог під час участі в держзакупівлях і отриманні субсидій, а також підвищення штрафів за невідповідність. Додаток перелічує галузі й категорії суб’єктів (великі компанії, держпідприємства, учасники публічних закупівель, отримувачі соціальної підтримки), форми звітності і поетапні строки впровадження. Логіка — закрити лазівки для шахрайства і пришвидшити обмін інформацією між органами, але зробити це значною мірою через централізовані технічні рішення і розширені повноваження перевіряючих.
- Вигоди: підвищення прозорості, зниження рівня «схем» у держзакупівлях, краще цілеве спрямування соціальної допомоги; у середньостроковій перспективі — потенційне збільшення надходжень у бюджет через виявлення ухилень.
- Ризики: зловживання повноваженнями контролюючих органів; неузгодженість правил і дублювання звітності; витік персональних і корпоративних даних при централізації; політичне використання інформації; уповільнення процедур через нові перевірки.
- Втрати / витрати: підвищені прямі витрати на впровадження ІТ-систем, підготовку документів і супровід аудиторів — особливо боляче для МСП; кадрові та часові витрати на приведення бізнесу у відповідність; ризик втрачених контрактів через формальні невідповідності в перехідний період.
Кого торкнеться найсильніше: середній і малий бізнес, який працює з держзамовленнями або отримує субсидії; фінансові установи та держпідприємства; громадяни — як отримувачі соціальної допомоги або як особи, чиї дані централізовано оброблятимуться.
Коли і як це запрацює на практиці: зазвичай такі постанови запускаються поетапно: великі платники і держсектор — перші 3–6 місяців; МСП — після 6–12 місяців; паралельно стартує тестування централізованої платформи. До моменту повного впровадження можливі технічні збої, які збільшать ризики затримок у виплатах і закупівлях.
Висновок: загалом ініціатива має позитивну мету — підвищити прозорість і зменшити шахрайство. Але реалізація ризикова: без належних гарантій захисту даних, чітких процедур оскарження і підтримки для МСП постанова створить значні адміністративні та фінансові навантаження. Тобто — добра ідея в абстракті, складна і частково шкідлива на практиці, якщо не будуть введені коригуючі заходи.
Практичні поради — що робити вже зараз: перегляньте внутрішні документи і наявні анкети бенефіціарів; підготуйте пакети доказів кінцевого власника; оцініть ІТ-готовність для інтеграції з державними платформами; закладіть у бюджет додаткові ресурси на комплаєнс і консультації; домовляйтесь з аудитором або юридичним радником про супровід при перевірках; приєднуйтесь до галузевих асоціацій, щоб узгодити позицію і добиватися коригувань правил.