Коротко і прямо: держава пропонує юридично захистити одноразові виплати для дітей — зокрема «Пакунок школяра» (5000 грн) — від арешту в виконавчому провадженні. Ідея зрозуміла й емоційно правильна, але на практиці вона відкриває і бажані наслідки, і ризики для системи стягнення боргів.
Що хочуть змінити і навіщо: до частини першої статті 73 Закону «Про виконавче провадження» пропонується додати пункт, який прямо заборонятиме звернення стягнення на одноразову грошову допомогу, спрямовану на соціальний захист дитини та сім’ї, зокрема на «Пакунок школяра». Мета — щоб кошти, виділені цілеспрямовано на потреби дитини, не були списані під час виконавчих дій і дійшли до родини.
Як це працюватиме на практиці: при ухваленні норма набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування. Виконавець не зможе арештовувати рахунки/платежі, які ідентифіковані як такі цільові виплати. Це вимагатиме від банків і органів соцзахисту маркування виплат, а також від батьків — зберігати підтвердження отримання і призначення коштів. Очікувано зросте кількість спорів про те, чи є певна виплата саме «соціальною одноразовою допомогою».
- Вигоди: захист реальних потреб дитини; підвищення ефективності цільових програм; мінімальний бюджетний вплив; позитивний політичний сигнал для сімей.
- Ризики і втрати: якщо формулювання лишиться загальним — можна використати лазівки, перекваліфікуючи інші виплати як «соціальні», щоб уникнути стягнення; збільшення адміністративного навантаження на банки й виконавчу службу (маркування операцій, судові спори); зниження шансів кредиторів на повернення боргів, що підвищує вартість кредитування.
- Хто постраждає/виграє: виграють сім’ї з дітьми, що отримують ці гроші; програють кредитори та інколи постачальники послуг, якщо більша кількість коштів стане недоступною для стягнення; МСП практично не зачепить безпосередньо, хіба що через загальне підвищення кредитного ризику в системі.
- Ризики корупції: існує ризик фіктивного оформлення «соціальних» виплат для приховування активів; без чіткого реєстру й контролю — зʼявляться можливості зловживань як із боку отримувачів, так і з боку посадовців, що видають або реєструють виплати.
- Прямі й непрямі витрати: бюджетні витрати — мінімальні; непрямі — оновлення банківських і виконавчих процедур, IT, навчання персоналу, зростання судових витрат у спорах про кваліфікацію виплат.
Висновок: загалом ініціатива позитивна з соціальної точки зору — вона реально захищає маленькі цільові допомоги для дітей. Але ефект буде залежати від точності формулювання і процедурної реалізації: без чіткого визначення, системи маркування виплат і контролю — закон може створити нові лазівки для ухилення від стягнення і додаткове навантаження на суди й банки. Тож оцінюю проєкт як корисний, але потребує доопрацювання і механізмів контролю (публічна оцінка: +30).
Що робити вже зараз: батькам — зберігайте всі довідки і повідомлення про нарахування/виплату «Пакунка школяра», бажано отримувати на окремий рахунок або картку; фізособам-дебіторам з виконавчими провадженнями — звертайтеся до виконавця з проханням виключити з арешту ці суми; банкам — підготуйте технічні рішення для маркування таких виплат і навчіть відділи держобслуговування; кредиторам — переглядайте договори, посилюйте вимоги щодо застави та оцінки ризику; депутатам і НГО — вимагайте чітких критеріїв і реєстру виплат, щоб уникнути зловживань.