Коротко: запропонований законопроєкт націлений на те, щоб тримати на плаву три державні вуглевидобувні підприємства під час воєнного стану. Це означає тимчасове зменшення податкової агресивності до них та призупинення строків давності за їх податковими боргами до 1 січня 2027 року. Розглянемо, що це означає для простих громадян і бізнесу.
Нижче — зрозумілий розбір переваг, ризиків і того, як діяти зараз.
- Що змінює законопроєкт: додає новий пункт до Перехідних положень Податкового кодексу. До 1 січня 2027 року контролюючі органи не застосовуватимуть заходи з погашення податкового боргу за статтями 59–60, 87–101 щодо трьох держпідприємств: Східний гірничо-збагачувальний комбінат, Добропіллявугілля-видобуток та Львіввугілля. Також зупиняється перебіг строків давності за відповідною нормою, щоб не втратити можливість повноцінного ведення господарської діяльності в умовах воєнного стану.
- Вигоди для громадян: збереження працездатності галузі дозволяє уникнути масових скорочень, зменшує ризики перебоїв у постачанні вугілля для теплової генерації та ТЕЦ, що важливо для стабільності цін на енергоносії в осінньо-зимовий період.
- Вигоди для МСП та великого бізнесу: руках держпідприємств — стабільність у відносинах постачальників та підрядників; зменшення ризиків раптових зупинок ланцюгів постачання та боргових конфліктів саме з цих підприємств.
- Ризики корупції та зловживань: існує ризик, що тимчасова «пільга» може стати прикриттям для зловживань або створення нерівних умов по відношенню до інших платників податків. Важлива сувора внутрішня координація та контроль з боку аудитів, прозорі правила доступу до пільг.
- Прямі та непрямі витрати для бюджету: прямі — зменшення податкових надходжень від конкретних держпідприємств на період дії закону; непрямі — ризики підвищення вартості фінансування держпідприємств або перенаправлення ресурсів, що може впливати на бюджетні пріоритети.
- Очікувані наслідки: збереження сталісті вугледобувної галузі та енергетичної безпеки, зменшення соціального напруження в регіонах-«центр тяжіння» шахтарських міст; можливі довгострокові фінансові наслідки для бюджету та для рівня податкових зобов’язань загалом.
- Кого зачіпає: працівники трьох держпідприємств та їх регіони, постачальники та контрагенти, банки, місцеві громади; у загальному — суспільство через стабільність енергопостачання.
- Коли чинність і як застосовується: закон набирає чинності з 1 січня 2026 року; положення про тимчасове недотримання податкових зобов’язань діятиме до 1 січня 2027 року. Контроль за виконанням та приведенням актів у відповідність залишаться за урядом.
- Що робити зараз: громадянам та бізнесу — орієнтуватися на зміни, консультуватися з податковими юристами щодо впливу на ваші зобов’язання, моніторити законодавчі оновлення та готувати вдосконалені плани фінансового управління, зокрема cash flow та взаємодію з держпідприємствами.
У кінці варто врахувати, що уряд повинен привести нормативні акти у відповідність із цим законом у місячний строк після набрання ним чинності, а також забезпечити координацію між відомствами для мінімізації негативних ефектів.
Завершуючи, зверніть увагу: це рішення стосується не всіх платників податків, а трьох держпідприємств, що може створювати дисбаланс між суб’єктами господарювання. Радимо ретельно планувати фінанси на найближчі місяці та не зволікати з консультаціями з фахівцями.