Новий законопроєкт передбачає виключення з чинного закону норм, що зобов’язують споживачів багатоквартирних будинків сплачувати мінімальну частку теплової енергії, навіть якщо фактично не використали цю послугу. Це крок до більшої справедливості: тепер платитимуть за реально спожиту теплову енергію. Разом з тим потребується чітке регулювання регламентуючими актами, щоб уникнути тлумачень та зловживань. Нижче — що це означає для громадян, бізнесу та держави.
Цей законопроєкт має на меті забезпечити право споживачів на оплату тільки отриманих послуг та підтримати зобов’язання України щодо енергоефективності в рамках європейської інтеграції. Водночас важливо, щоб регуляторні та методичні акти були прозорими і недвозначними, аби не створювати нових конфліктів між керуючими компаніями, ОСББ та споживачами.
- Що змінює законопроєкт: виключає пункт 5 частини 2 статті 10 Закону та вказує, що набуття чинності відбувається з дня опублікування; уряду потрібно привести нормативно-правові акти у відповідність із новою редакцією.
- Вигоди для громадян: платитимуть за фактичне споживання теплоенергії, уникнуть переплат через ажіотажні нарахування; зменшаться ризики «мінімальних часток» у квитанціях для мешканців з індивідуальними лічильниками.
- Вплив на МСП та великі компанії: менше можливостей для додаткових нарахувань за неотримані послуги; потреба в адаптації систем обліку та договірної документації; потенційні коливання доходів постачальників у короткостроковій перспективі.
- Ризики та корупційні зловживання: без чітких регуляторних актів можлива неузгодженість розрахунків; потрібна прозора методика та публічність розрахунків, моніторинг та контроль.
- Прямі та непрямі витрати: адміністративні витрати на перехідний період, оновлення ІТ-систем та договорів, навчання персоналу; короткострокові коливання платежів у окремих споживачів.
- Очікувані наслідки: підвищення довіри до системи ЖКГ, зменшення несправедливих переплат; водночас потрібно забезпечити належний регуляторний контроль, щоб уникнути зловживань та збереження енергоефективних стимулів.
- Кого зачіпає: мешканців багатоквартирних будинків з індивідуальними лічильниками, керуючі компанії та ОСББ, постачальників тепла, регуляторні та контрольні органи.
- Коли набуде чинності: з дня опублікування; уряд у місячний строк має прийняти та привести у відповідність регуляторні акти.
Однозначний висновок: законопроєкт має переважно позитивний суспільний вплив — він прибирає несправедливі платежі та підтримує енергоефективність. Проте успішність залежить від якісного регулювання та прозорої реалізації методик розрахунків. Зміни потребують активного контролю з боку громадян, уряду та регуляторних органів.
Що робити зараз: долучайтеся до обговорень на комітетах, слідкуйте за публічними слуханнями та вимагайте від законодавців та регуляторів чітких пояснень щодо того, як саме будуть розраховуватись платежі після набрання чинності. Якщо ви representing МСП або ОСББ — об’єднуйтесь для формування єдиного позиційного підходу; підготуйте запити для посадових осіб та готові пропозиції щодо прозорих механізмів розрахунків.