Законопроект щодо удосконалення діяльності органів військового управління, які забезпечують виконання законодавства з питань військового обов’язку і мобілізації, передбачає комплекс змін у низці законів. Головна суть — створити єдину, більш зручну для населення систему обліку, напрямлення та мобілізації за допомогою розширення статусу селищних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (селищних ТЦК) у порівнянні з діючою мережею міських та районних центрів. Також пропонується закріпити на законодавчому рівні нову формулу віднесення селищних центрів до органів, що забезпечують виконання військового обов’язку громадян.
Як наслідок, нормотворчі зміни торкаються таких сфер: зручність громадян у отриманні послуг (довідки, відстрочки, військово-облікові документи), централізація та уніфікація процедур, а також розширення повноважень територіальних центрів на місцях. Зміни охоплюють Кодекс законів про працю, закони про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правовий режим воєнного стану, соціальний захист військовослужбовців та Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Інституційно документ передбачає набрання чинності з дня наступного за публікацією та вимагатиме у тримісячний строк узгодити регулятивні акти урядових відомств. Зроблена також оцінка витрат: фінансова частина проекту заявляє, що реалізація не потребує додаткових витрат з бюджету, але на практиці можуть з’явитися витрати на адаптацію ІКТ-систем, навчання персоналу та обслуговування нових підрозділів на місцях.
Найбільш значущі зміни стосуються розширення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як моделей з надання послуг призовникам, військовозобов’язаним та резервістам — з акцентом на зручність доступу та швидкість оформлення документів, а також на зменшення логістичного навантаження для громадян, які раніше вимагали поїздок до більш віддалених центрів.
Умовно можна виділити такі вигоди та ризики для різних груп учасників:
- вигоди для громадян: швидше отримання довідок та документів, зручніші алгоритми проходження медичного огляду та взяття на облік, менше виїздів у столиці чи у віддалені райони;
- втрати/витрати для громадян: потенційно зростає потреба у взаємодії з новими територіальними центрами, можлива бюрократизація процесів через нові правила та документи, зокрема за повнотою переходу на електронні сервіси;
- вплив на МСП та великі підприємства: обов’язковість бронювання та взаємодії з ТЦК може означати додаткові адміністративні кроки, але у короткостроковій перспективі це може бути нейтрально або навіть полегшити певні обов’язки щодо мобілізаційного контролю;
- ризики корупції та зловживань: з розширенням повноважень місцевих центрів зростає ризик непередбаченого використання повноважень на місцях, особливо за відсутності прозорих процедур та публічних консультацій;
- прямі/непрямі витрати: згідно пояснювальної записки, додаткових витрат з бюджету не передбачається, але з огляду на реалізацію через регіональні центри можливі витрати на модернізацію систем обліку та навчання персоналу;
- очікувані наслідки: підвищення ефективності мобілізаційних процесів, зменшення відстаней та часу на отримання послуг, посилення контролю за обліком призовників та резервістів;
- кого зачіпає: основно громадян чоловічої статі 18–60 років, а також муніципальні та місцеві органи влади, підприємства та організації, що взаємодіють із системою мобілізації.
Юридичною основою є внесення змін до існуючих актів: від розширення формули “міських” до “міських, селищних” у різних законодавчих актах, до вдосконалення організації та повноважень районних, міських та селищних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Водночас публічна експертиза та громадські консультації не передбачені, що може вплинути на прозорість прийняття рішень.
На чому зосередитися бізнесу зараз: поки законопроект ще не набрав чинності, підприємствам варто звернути увагу на те, як можуть змінитися терміни та формальності бронювання та перебування працівників на військовому обліку та мобілізаційних заходах, а також підготуватися до можливого збільшення взаємодії з місцевими ТЦК у разі прийняття законопроекту у другому читанні.
У підсумку, законопроект має на меті підвищити оперативність та зручність мобілізаційних процедур, але потребує подальшого опрацювання з боку парламенту для зменшення ризиків корупції та забезпечення прозорості процесів.