Що змінює законопроєкт і кому це торкнеться
Законопроєкт пропонує запровадити особові інвестиційні рахунки через інвестиційні фірми. Це новий інструмент для фізичних осіб, який поєднує зручність внутрішнього обліку з податковими пільгами, але також з суворими правилами прозорості та контролю.
Головна мета полягає у залученні довгострокових заощаджень в національний ринок капіталу, підвищенні фінансової грамотності населення та підтримці національних емітентів. Кошти, використані через особові рахунки, мають право на певні податкові пільги, але за умови дотримання строків та звітності.
Норми набирають чинності з 1 січня 2027 року. У законопроєкті також прописано нові вимоги до обліку та прозорості з боку інвестиційних фірм, депозитарних установ та контролюючих органів, а також штрафи за порушення.
- Громадяни отримають податкове відстрочення на інвестиційний прибуток та дивіденди за рахунок коштів на особових рахунках, але використання цих коштів обмежується придбанням цінних паперів українських емітентів та строком тривалості не менше 1825 днів.
- Можливість накопичення в національних цінних паперах супроводжується зростаючим регуляторним навантаженням на інвестиційні фірми та депозитарні установи з обовязковою подачею повідомлень та звітності.
- Зміни принесуть прозорість та контроль, але можуть зумовити збільшення вартості обслуговування та штрафи за порушення строків подання інформації.
- Інвестори та українські емітенти виграють від підвищення довіри та потенційного залучення приватного капіталу, але ринок потребує якісного регуляторного забезпечення та навчання учасників.
Хто зачіпає законопроєкт це фізичні особи резиденти, інвестиційні фірми для обліку та управління коштами, депозитарні установи та регулятори Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Ключові новації підкреслюють введення статті 69 69¹ з обовязком інвестиційних фірм надсилати повідомлення про відкриття та закриття особових інвестиційних рахунків, встановлення строків взяття на облік та штрафи за неподання або затримку. Також запроваджено нові механізми щодо залишку коштів та набуття або відчуження цінних паперів через різні підпункти та пункти кодексу. Законопроєкт регламентує порядок подання, форми та змісту повідомлень, а також виводить питання з неузгодженим або мовчазно прийнятним статусом у випадках відмови взяття на облік.
Набір норм набирає чинності з 2027 року, але потребує ухвалення та впровадження численних підзаконних актів Кабінетом міністрів та регуляторами, зокрема НКЦПФР. Важливий елемент — це створення чітких правил для обліку інвестиційного прибутку та витрат, а також визначення податкових режимів для доходів від операцій з коштами на особових рахунках.
Як це вплине на громадян та бізнес
Для громадян та МСП це по суті новий зручний та контрольований інструмент довгострокових заощаджень з податковими перевагами, але з необхідністю дотримання суворих правил та звітності. Вигоди від цього нововведення можуть бути такими:
- Податкове відстрочення щодо інвестиційного прибутку та доходів за цінними паперами, повязане з використанням коштів на особових рахунках;
- Можливість накопичення у національних цінних паперах та стимул до фінансової грамотності;
- Посилення прозорості ринку та зменшення корупційних ризиків через обовязкові повідомлення та звітність.
Втрати та ризики включають:
- Фіксація коштів на рахунках на 1825 днів може обмежити оперативний доступ до них;
- Потреба у додаткових витратах на комплаєнс для інвестиційних фірм та депозитарних установ;
- Штрафи за порушення строків подання інформації та неповідомлення про відкриття/закриття рахунків;
- Обмеження доступу до валютних та інших інструментів за межами цінних паперів українських емітентів, що може зменшити гнучкість портфеля.
Для бізнесу вигоди полягають у підвищенні прозорості та довіри до ринку, що може стимулювати залучення приватного капіталу та розвиток внутрішнього ринку. Разом з тим зростає регуляторне навантаження на інвестиційні фірми депозитарні установи та банки, зокрема щодо обліку звітності, форм та строків подачі даних.
Уряд та регулятори отримають чіткі рамки для контролю за рухом коштів та цінних паперів, що може зменшити корупційні ризики та підвищити збір податкової інформації, але водночас вимагатиме швидкої адаптації систем та процесів.
Коли наберуть чинності норми та як це буде реалізовано залежить від подальшого ухвалення та активної роботи регуляторів над підзаконними актами. Набір норм розрахований на проникнення в реальний сектор протягом 2027 року та надалі за підтримки регуляторного середовища.
Висновок: законопроєкт має потенціал для збільшення довгострокових заощаджень та розвитку національного ринку, але вимагатиме якісної регуляторної бази та сильного комплаєнсу з боку учасників ринку. Рекомендації зараз прості: слідкувати за регуляторними розробками, готуватися до впровадження внутрішніх систем обліку та звітності, планувати інвестиційні стратегії з терміном понад 1825 днів та бути готовими до змін у тарифах та обслуговуванні.