Цей законопроєкт вносить системні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, спрямовані на посилення боротьби з корупцією в середовищі службових осіб, які мають відповідальне та особливо відповідальне становище. Він закріплює підслідність за НАБУ з моменту повідомлення про підозру та вдосконалює перелік посад, що підлягають антикорупційній юрисдикції, аби уникати маніпуляцій з підслідністю.
Ключові зміни передбачені двома напрямами. По-перше, забороняється доручати досудове розслідування кримінального правопорушення, розпочатого детективом НАБУ або прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, іншим органам досудового розслідування, якщо на момент повідомлення про підозру справа віднесена до підслідності НАБУ. По-друге, розширюється перелік суб’єктів, які підпадають під підслідність НАБУ, включаючи керівників органів, утворених Президентом, їх заступників та інші пов’язані посади, відповідно до Закону «Про запобігання корупції».
- Вигоди для громадян: більш передбачувана та прозора процедура розслідування; зменшення ризиків затягування справ через переведення між органами; зростає довіра до антикорупційних зусиль.
- Вплив на МСП та великий бізнес: правила підслідності стають чіткішими; можливі додаткові регуляторні кроки під час адаптації, але знижується ризик маніпуляцій з органами розслідування.
- Ризики корупційних зловживань: існує можливість неоднозначного трактування терміну «постійно діючий допоміжний орган», тому потрібен чіткий контроль за застосуванням норм у судовій практиці.
- Прямі та непрямі витрати: офіційно заявлено, що витрат для бюджету не передбачено; можливі незначні витрати на адаптацію підзаконних актів та узгодження норм.
Хто саме зачіпається: НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Генеральна прокуратура та пов’язані з Президентом структури відповідно до закону «Про запобігання корупції». Набирає чинності з дня опублікування закону; Кабінету Міністрів слід привести підзаконні акти у відповідність з новими нормами.
Очікувані наслідки: більш чітка та передбачувана підслідність у справах про корупцію високопосадовців; зменшення можливостей «переведення» справ через зміну посад; гармонізація норм із антикорупційним законодавством; підвищення довіри до системи правосуддя.
Однозначний висновок: запропонована правка посилює спроможність НАБУ ефективно боротися з корупцією серед високопосадовців і зменшує правові колізії між органами слідства. Разом із тим, існують ризики тлумачення нових формулювань і потреба у прозорому застосуванні норм судовою системою.
Що робити зараз: уважно ознайомитися з текстом законопроєкту, обговорити його з юристами, долучитися до громадського обговорення;