← Повернутися

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

14251 · 26.11.2025
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Помірно позитивнийРейтинг: +28

Простими словами: як зміни вплинуть на громадян та МСП, ризики, витрати та наслідки, коли набуде чинності.

Цей законопроект має на меті посилити соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії, а також впровадити єдину систему зручного обліку та виплат. Він передбачає зміни до законів про охорону дитинства та соціальний захист дітей, а також створення єдиної бази даних про шкоду та обліку таких дітей. Нижче пояснюю простими словами, як це вплине на громадян і бізнес, які ризики несе та що варто зробити вже зараз.

Ключові зміни та їх сенс

У законі про охорону дитинства уточнюють дефініції депортації, примусового переміщення та доповнюють їх поняттям утримування. Це дозволяє чіткіше визначати дії з боку держави під час агресії та окупації й посилювати захист дітей, які могли бути вивезені або незаконно переміщені.

У законі про соціальний захист та підтримку дітей ставиться акцент на розширення кола осіб та випадків, які отримуватимуть допомогу та компенсацію. Зокрема, з’являються категорії «дітина, яка постраждала внаслідок збройної агресії», «діти з числа дітей» та інші механізми виплат. Також вводиться право на компенсацію для осіб, які до повноліття постраждали під час війни, але раніше не отримали статус дитини постраждалої внаслідок воєнних дій.

Особливу увагу приділено обліку та зручності надання допомоги: створюється Єдина інформаційна база даних про шкоду та Єдиний реєстр відомостей про депортованих дітей. Інформація в цих системах підлягає суворій захисту та обробляється у відповідності до законодавства про захист персональних даних. Взаємодія між різними держорганами та системами буде регламентована через єдині правила та стандарти електронної взаємодії.

Хто постраждає та як буде діяти система

Закон торкнеться громадян України та осіб з числа дітей, у тому числі їхніх батьків або законних представників, а також державних і місцевих органів влади, закладів освіти, охорони здоров’я та фінансових установ, які працюють із соціальними виплатами та обстеженням потреб. Для громадян це означає швидший доступ до виплат та послуг, а також більш системний підхід до захисту дітей, які пережили агресію. Для бізнесу та МСП — основна дія стосується взаємодії з публічними реєстрами, обміну даними з державними органами та виконання відповідних вимог щодо захисту даних у процесі взаємодії з Реєстрами та базами даних.

За задумом законопроекту, виплати за шкоду життю та здоров’ю дітей будуть здійснюватися після надходження репарацій від держави-агресора. Також передбачено поширення дії закону на правовідносини, які виникли з початку тимчасової окупації частини території України, та на дітей, які набули нового статусу під час війни чи окупації.

Плюси та мінуси для громадян і бізнесу

  • Плюс для громадян: посилені стандарти захисту дітей; чіткі правила щодо депортації/утримування; швидші та прозорі механізми виплат та компенсацій; розширені можливості для реінтеграції та підтримки.
  • Плюс для бізнесу та МСП: чіткі вимоги до взаємодії з публічними реєстрами; стандарти захисту даних; зниження правових ризиків завдяки уніфікованим процесам.
  • Витрати/витрати для держави: документ обіцяє мінімальні прямі витрати за рахунок міжнародної технічної допомоги та пов’язаних джерел; але існує потреба в первинному впровадженні та адаптації регуляторних актів.
  • Ризики корупції та зловживань: збільшення обсягів даних підвищує ризики несанкціонованого доступу; потрібні сильні механізми захисту даних та контроль за використанням інформації.
  • Прямі/непрямі витрати бізнесу: витрати на інтеграцію з системами електронної взаємодії, дотримання вимог з захисту даних; але також з’являються переваги від прозорості та швидших процедур взаємодії з держорганами.
  • Очікувані наслідки: підвищення якості підтримки постраждалих дітей, більш ефективна координація між органами, розвиток інфраструктури обліку та виплат. Водночас потреба у регуляторній гармонізації та впровадженні технічних рішень потребуватиме часу.
  • Кого зачіпає: перш за все діти та їхні сім’ї; держоргани, освітні та медичні заклади, банки та центри надання соціальних послуг; юридичні та технічні підрядники, що будуть реалізовувати системи.

У контексті набрання чинності — більшість норм набирають силу з дня опублікування, але окремі положення про запуск Реєстру депортованих дітей та роботі Єдиної бази даних мають детальні переходи та графіки, встановлені Кабінетом Міністрів. Це означає, що планові процеси впровадження потребуватимуть координації між міністерствами та регіонами.

Що робити зараз? Перевіряйте останні офіційні публікації щодо статусу законопроекту, готуйтеся до адаптації внутрішніх регламентів та політик щодо захисту даних, а також плануйте спільну роботу з державною системою взаємодії за допомогою Трембіти та інших систем. Ведіть моніторинг змін, щоб своєчасно виконати вимоги щодо інтеграції та захисту даних ваших клієнтів та співробітників.

Дати та стан проходження

  • 28.11.2025Надано для ознайомлення
  • 27.11.2025Направлено на розгляд Комітету
  • 26.11.2025Передано на розгляд керівництву
  • 26.11.2025Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот