У часи війни кожна копійка має працювати на оборону та громадян. Законопроект про внесення змін до деяких законів щодо запровадження граничних розмірів оплати праці на період дії воєнного стану ставить за мету стабілізувати витрати бюджету та знизити соціальну напругу. Розглянемо простими словами, як це вплине на пересічних громадян і бізнес, які тут ризики і чого чекати далі.
Головні положення проекту зводяться до тимчасового обмеження розміру заробітної плати для держслужбовців, керівників та наглядових органів у держкомпаніях та господарських товариствах із державною участю, а також для працівників бюджетної сфери й органів місцевого самоврядування на період воєнного стану. Обмеження діють до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, з можливістю виплат премій у рамках визначених правил.
Що змінює законопроект
- Стаття 16 Закону про оплату праці запроваджує тимчасове обмеження місячної заробітної плати керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад у держпідприємствах та тих, де держпартнерство становить 50% і більше. Максимальний розмір — 10 розмірів мінімальної заробітної плати на місяць, що нараховується за відповідний період. Премії та інші стимулюючі виплати можуть нараховуватися понад обмеження лише за результатами діяльності й у межах до 20% від суми сплачених податків за минулий звітний період.
- Обмеження також стосуються всіх категорій працівників державних органів, включаючи народних депутатів, суддів та інших посадових осіб, але суми, пов’язані з певними виплатами, не враховуються у максимальній межі.
- У розділі прикінцевих положень закріплено, що заощаджені кошти від економії фонда оплати праці підлягають поверненню до бюджету; контроль за цільовим нарахуванням премій покладається на Казначейську службу України.
- У розділах про державну службу та місцеве самоврядування передбачено тимчасове зупинення частини норм щодо оплати праці та обмеження розмірів такої оплати, з урахуванням виключень для силових та оборонних структур. Дія обмежень триватиме до кінця року, у якому закінчиться або скасується воєнний стан.
Як це вплине на громадян
Для звичайних громадян прямі щоденні зміни не стануть значно відчутними у приватному секторі — вони переважно зачіпають держсектор і держпідприємства. Прямий ефект на платників податків — зниження витрат бюджету та, як наслідок, зменшення фінансового навантаження у часи війни. Також це має потенціал зменшити соціальну напругу та підсилити довіру до держави під час криз. Однак для держпідприємств та чиновників, які отримують високі премії за результатами діяльності, обмеження можуть зменшити мотивацію або створити складнощі з утриманням кадрів у певних сегментах держпідсектору.
Як це вплине на МСП/великий бізнес
Прямий вплив майже не стосується приватного сектора. Однак зменшення виплат у держсекторі та держпідприємствах може впливати на добросовісність конкуренції та динаміку кадрової політики у структурах із державною участю. Також можливий опосередкований вплив через держзакупівлі та взаємодію з держпідприємствами, які тепер можуть змінювати порядок виплат і бонусів, що вплине на ринкові очікування та мотивацію в суміжних галузях.
Ризики корупції та зловживань
Хоча законодавець підкреслює контроль за цільовим використанням виплат, існують ризики обходів обмежень через непрямі виплати, окремі надбавки, неправомірні класифікації премій або зловживання структурами, які визначають розмір фонду оплати праці. Також можливий ризик слабого або непрозорого контролю на трьох рівнях: установах, Казначействі та держпідприємствах. Важливим є забезпечення чітких критеріїв визначення премій та регулярний аудит таких виплат.
Прямі та непрямі витрати
Прямі витрати: впровадження моніторингу, звітування та контролю за дотриманням обмежень; можливе перерозподілення коштів у бюджетів. Непрямі витрати: можлива зниження мотивації окремих категорій працівників держсектора, ризик зменшення залучення висококваліфікованих кадрів, а також можливі правові виклики щодо відповідності конституційним нормам під час воєнного стану.
Очікувані наслідки
Очікуваний позитив — зменшення витрат бюджету на оплату праці у держсекторі та суспільне відчуття більшої справедливості в умовах криз; негативні наслідки можуть полягати в зниженні мотивації та конкуренції за таланти в держсекторі, що може вплинути на ефективність надання публічних послуг та управління держпп. Економічний ефект залежатиме від того, наскільки чітко й ефективно буде реалізований контроль та як швидко владатимуться потенційні корупційні ризики.
Кого саме зачіпає, коли норма набуде чинності
Закон зачіпає керівників та членів виконавчих органів, наглядових рад держпідприємств із державною участю, працівників бюджетних установ та органів державної влади, а також працівників органів місцевого самоврядування. Норма набирає чинності з дня опублікування та діє протягом дії воєнного стану та до завершення календарного року, в якому воєнний стан припиниться чи буде скасовано. При цьому збережені будуть винятки для військовослужбовців та інших осіб, регулювання яких визначено спеціальними законами.
Однозначний висновок та поради
Законопроект має помітно позитивний соціальний ефект за рахунок економії ресурсів у кризовий період та підвищення довіри до держави, але може створити ризики для мотивації та кадрової конкуренції у держсекторі. Рекомендую підтримати ініціативу з умовами: чіткість критеріїв для премій, прозорі правила розподілу залишків фонду та сильний контроль з боку Казначейської служби та аудиту, аби мінімізувати зловживання та правові спреди. Також важливо слідкувати за розвитком законопроекту під час парламентських слухань і можливих поправок.
Що робити зараз: громадяни — слідкувати за дискусією та публічними обговореннями; бізнесу — оцінити вплив на держпідпорядковані структури та підготуватися до змін у плануванні виплат; юрслужби — розробити внутрішні процедури відповідно до нових норм та стежити за відповідністю витрат бюджету.