Цей законопроєкт від народного депутата М.А. Бужанського ставить за мету посилити запобігання та протидію антисемітизму на законодавчому рівні. Він поєднує зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та розширення повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з питань запобігання та протидії антисемітизму. Такий пакет норм має на меті зміцнити захист громадян від дискримінації за національною, расовою або релігійною ознакою, а також підвищити відповідальність за порушення відповідних законів з мотивів ненависті.
У чому полягають основні зміни? По-перше, пропонується внести нову норму до статті 212.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює відповідальність за порушення закону про звернення громадян з мотивів ворожнечі та антисемітизму і накладає штрафи на посадових осіб від 35 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. По-друге, змінюють нумерацію частин статті та набір формальних процедур, пов’язаних із застосуванням цієї норми, аби узгодити її з новими положеннями. І по-третє, пропонується доповнити Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» новою статтею 19-2, яка надає омбудсмену статус спеціального координатора з питань запобігання та протидії антисемітизму та визначає його повноваження – від моніторингу до взаємодії з міжнародними партнерами та громадськими об’єднаннями.
Насправді ці зміни мають двояку історію: вони з одного боку посилюють захист громадян та підвищують відповідальність за антисемітські прояви, з іншого – розширюють роль державного контролю та потребують ефективного виконання нових функцій у структурі омбудсмена. Нижче розглянемо вплив на різних гравців — громадян, мікро-, малий і середній бізнес (МСП) та великі підприємства, ризики та очікувані наслідки.
- Громадяни — збільшення захисту від антисемітизму та дискримінації, покращення процедур звернень та реагування на порушення, підвищення прозорості та відповідальності держорганів, які мають дотримуватися законодавства про звернення та запобігання дискримінації.
- МСП та великі компанії — з одного боку, можливість більш якісного механізму захисту працівників та клієнтів від дискримінації, з іншого — зростання вимог до внутрішніх процедур, навчання персоналу та дотримання норм щодо звернень громадян у роботі з державними органами та інформування про відповідні зобов’язання.
- Омбудсмен та громадські об’єднання — створення окремого структурного підрозділу з питань контролю у сфері запобігання та протидії антисемітизму, посилення координації та взаємодії з громадянським сектором та міжнародними партнерами.
Що саме буде змінено?
Ключові моменти запровадження такі:
1) Додання нового предмету відповідальності до Кодексу: порушення права на інформацію та права на звернення з мотивів національної, расової чи релігійної ворожнечі та антисемітизму тягнуть за собою штрафи для посадових осіб — від 35 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2) Перерозподіл нумерації частин статті 212.3 та зміни формальних процедур, пов’язаних із застосуванням цієї норми, щоб узгодити їх із новими положеннями закону.
3) Набуття чинності з дня, наступного за опублікуванням закону.
4) Доповнення закону «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» новою статтею 19-2, яка надає омбудсмену функції спеціального координатора з запобігання та протидії антисемітизму та визначає його повноваження: моніторинг, пропозиції щодо вдосконалення законодавства, взаємодія з державними органами, міжнародними структурами, публічне висвітлення результатів, співпраця з громадськими об’єднаннями та створення окремого підрозділу в секретаріаті омбудсмена.
Очікувані наслідки — це більш прозоре і відповідальне ставлення владних структур до звернень громадян, зменшення випадків дискримінації та антисемітизму на державному рівні, а також відповідність деяким очікуванням ЄС у сфері прав людини та запобігання дискримінації. Водночас існують і ризики, пов’язані з реалізацією норм, неправильною інтерпретацією мотиваційних ознак та зловживанням адміністративними процедурами.
Що стосується прямого впливу на витрати та бюджет: законопроєкт передбачає, згідно з пояснювальними матеріалами, не потребуватиме значних матеріальних витрат. Проте реальна ситуація залежатиме від того, чи буде створено новий підрозділ у секретаріаті омбудсмена та як саме буде організована взаємодія між державними органами та громадськими об’єднаннями. Також потреба в навчанні держслужбовців та адаптації процедур звернень може мати неопераційні, але не безкоштовні витрати для підприємств та установ, які працюють із владою.
Корупційні ризики та зловживання інструментами — це завжди потенційно актуальна тема. З одного боку, посилення відповідальності за антисемітизм та створення прозорих механізмів контролю може зменшити корупційні практики в сфері звернень громадян та дискримінації. З іншого боку, без чітких критеріїв оцінки порушень та прозорих процедур, існує ризик надмірного посилення уваги до «похибних» мотивів чи використання закону для політичного тиску. Важливо, щоб детальне регламентування та нагляд за застосуванням норми виключали дискримінацію за будь-якими ознаками та забезпечували захист прав осіб відповідно до Конституції та міжнародних стандартів.
Хто саме задіяний у цій реформі, та як швидко норма набуде чинності? Законопроєкт зачіпає чиновників, які відповідають за обслуговування звернень громадян, Уповноваженого з прав людини та його апарат, громадські об’єднання, міжнародні партнери України та, через запобігання та протидію антисемітизму, широке коло суспільства. Норми набирають чинності з дня, наступного за опублікуванням закону, тобто після офіційного публікування в газеті. Реалізація потребуватиме часу на адаптацію внутрішніх регламентів, навчання персоналу та налаштування взаємодій між суб’єктами владної системи і громадянським сектором.
Висновок і поради. Якщо ви громадянин або громадська організація: слідкуйте за публічними матеріалами щодо введення нових норм, використовуйте механізми звернення та захисту прав, звертайтесь до омбудсмена за консультацією та підтримкою у випадках порушення законів про звернення та дискримінацію. Для МСП та великих компаній: перегляньте внутрішні політики щодо недискримінації та захисту працівників, підготуйтесь до можливих змін у процедурах вирішення звернень з боку органів влади, проведіть навчання персоналу з прав людини та антидискримінаційних практик. Для законодавців та професійних колег важливо забезпечити чітке регламентування механізмів застосування норми, прозорість рішень та відповідність міжнародним зобов’язанням та стандартам ЄС.
У підсумку законопроєкт має потенціал зробити суспільство більш інклюзивним та зменшити прояви ненависті; водночас від нього очікують етичну, прозору та передбачувану реалізацію.