Законопроект пропонує доповнити бюджетну статтю 59 і надати уряду право випускати облігації внутрішньої державної позики понад затверджені обсяги з цільовим використанням на відновлення енергетичної інфраструктури, пошкодженої під час бойових дій. Водночас ці облігації підлягають коригуванню граничного обсягу держборгу та потребують щотижневого інформування Верховної Ради. Такі кроки можуть швидко залучати кошти, але збільшують фінансову залежність держави та потребують суворого контролю за використанням коштів.
Як це вплине на пересічних громадян та бізнес? По суті, у короткостроковій перспективі громадяни виграють від відновлення енергопостачання та стабільності постачання тепла й світла, що має великий соціальний та економічний ефект. Для малого і середнього підприємництва та великого бізнесу це означає зменшення простоїв, прогнозованість витрат на енергію та можливість швидшого запуску ремонтних програм. З іншого боку, з боку бюджету з’являється додатковий борговий тягар і потреба в прозорих механізмах контролю, управління та аудиту використання коштів.
- Вигоди для громадян: швидше відновлення енергетичної інфраструктури, поліпшення якості постачання, підвищення енергонезалежності та життєво важлива безпека житлових середовищ.
- Вигоди для МСП/для великого бізнесу: стабільне енергопостачання, зменшення простоїв, покращення прогнозованості витрат на енергію та можливість планувати реконструкцію.
- Ризики для бюджету: збільшення державного боргу, залежність від фінансових ринків, можливий вплив на кредитний рейтинг та витрати обслуговування боргу.
- Ризики корупції та зловживань: потреба в прозорих механізмах відбору проектів, аудиту та моніторингу використання коштів.
- Прямі витрати: витрати на випуск та обслуговування облігацій, витрати на контроль та аудит; непрямі: потенційний тиск на бюджетні пріоритети та податкове навантаження.
- Як швидко і кого зачіпає: зачіпає громадян як отримувачів послуг енергопостачання, працівників енергетичних та будівельних галузей, бюджетні та фінансові органи, інвесторів.
За регламентом законопроект набирає чинності через десять днів після оприлюднення. Випуск ОВДП, призначених для відновлення енергетичної інфраструктури, планується з 2026 року залежно від потреб та рішень Кабінету Міністрів. Кабмін також має привести підзаконні акти у відповідність до цього закону та забезпечити їх набрання чинності одночасно з ним.
Очікувані наслідки включають швидше відновлення зруйнованих об’єктів енергетики та стабілізацію енергопостачання, що важливо для населення, промисловості та оборони; створення внутрішнього інвестиційного інструменту для громадян та інституційних інвесторів; демонстрацію послідовності дій держави щодо реконструкції та модернізації критичної інфраструктури. Проте це також означає більший борговий тягар, потребу в посиленому нагляді та координації між відомствами.
Коротко про висновок: законопроект може бути корисним інструментом для швидкого залучення коштів на відновлення енергетики та підвищення енергонадійності, але зобов’язує забезпечити прозорість, аудит і контроль за використанням коштів, аби уникнути зловживань і збереження фінансової стабільності. Заходи з підзвітності та чітке планування витрат є критично важливими для мінімізації ризиків.
Що робити зараз: уважно слідкувати за ходом законопроекту, дізнатися про можливі механізми моніторингу коштів, оцінити, як від цього можуть виграти ваш бізнес або ви як громадянин, і забезпечити участь у відповідних публічних обговореннях, якщо вони проводяться. Перегляньте свої договори, обговоріть із фінансовими консультантами ваші можливості використати інвестиційні інструменти чи програми відновлення.