У часи війни кожне рішення щодо даних стає важливим. Законопроєкт №4576-IX спрямований на вдосконалення механізмів обмеження доступу до публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших реєстрів. Мета — підвищити кіберта безопасность та обороноздатність у кризових умовах, одночасно зменшуючи ризики витоків, пов’язаних із національною безпекою. У цьому матеріалі простими словами розберемо, як ці зміни вплинуть на пересічних громадян і бізнес, які ризики вони несуть і що з ними робити зараз.
Зміни торкаються низки реєстрів: нерухомості, інтелектуальної власності, державних та оборонних баз даних. Проєкт пропонує змінити формулювання та алгоритм обмеження доступу: загальний доступ може бути обмежено під час дії воєнного стану та протягом визначеного періоду після його припинення; а конкретні умови доступу — за запитом уповноважених органів або у випадках, передбачених законом. Такі кроки покликані зменшити ризики, пов’язані з національною безпекою, але одночасно можуть вплинути на прозорість і оперативність інформаційних процесів.
- Вигоди для громадян: підвищення безпеки даних під час криз, зниження ризиків несанкціонованого використання інформації. Втрати — можливість затримки або обмеження доступу до публічної інформації, що може зменшувати можливості для перевірок активів, майна чи прав на інтелектуальну власність.
- Вигоди/витрати для МСП та великого бізнесу: економія за рахунок захисту конфіденційних даних оборонного сектору; складнощі — можливі затримки у перевірці даних, необхідність адаптації до нових процедур доступу, зокрема для банків та партнерів, що потребують даних для фінансової та юридичної оцінки.
- Ризики корупції та зловживань: більша discretionary можливість застосування обмежень може породжувати зловживання дискрецією або непрозорими процедурами, якщо механізми контролю не будуть чітко прописані та публічно прозорі.
- Прямі/непрямі витрати: прямі — потреба модернізувати регістраторальні системи та впроваджувати нові процедури; непрямі — витрати бізнесу на адаптацію, можливі витрати часу на отримання дозволів та підтверджень.
- Очікувані наслідки: підвищена дієвість захисту критично важливих даних під час воєнного стану; зниження прозорості деяких відомостей; потреба у чітких правилах та моніторингу застосування обмежень.
- Кого зачіпає: громадяни, власники нерухомості та прав на майно, право власності та інтелектуальна власність, банки, нотаріуси, адвокати та оборонно-промислові підприємства, які користуються відповідними реєстрами.
- Коли та як набуває чинності: закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням. У прикінцевих положеннях закладено тимчасові положення, пов’язані з воєнним станом та обмеженнями, які можуть застосовуватися під час та після нього.
Однозначний висновок: законопроєкт збільшує обороноздатність та безпеку під час воєнного стану, але водночас посилює обмеження на доступ до даних та знижує прозорість публічних реєстрів. Висока потреба в чітких процедурах застосування обмежень та в прозорих механізмах контрольного нагляду є ключовою умовою мінімізації ризиків зловживань.
Що робити зараз: громадянам — стежити за офіційними повідомленнями щодо публікацій та розуміти, що деякі дані можуть бути обмежені; підприємствам — виконати аудит режимів доступу до інформації, проробити процеси due diligence та підготуватися до можливих затримок у доступі до даних; органам влади — розробити чіткі правила обмеження доступу та забезпечити публічний моніторинг їх застосування.