Цей проєкт закону ставить за мету вдосконалити законодавство щодо проходження служби цивільного захисту, соціального захисту осіб, залучених до аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також постраждалих у надзвичайних ситуаціях. Він намагається зробити процес більш прозорим, передбачуваним та зручним для тих, хто забезпечує безпеку країни. Нижче зручним мовою розглянемо, що це означає для громадян, бізнесу та влади, які ризики приховує впровадження та які наслідки очікувати.
- медико-психологічна реабілітація: уточнює поняття, визначає порядок проходження та перелік закладів охорони здоров’я для реабілітації після участі в надзвичайних ситуаціях;
- соціальні гарантії та фінансування: передбачає оплати перевезень постраждалим, збереження заробітку під час лікування, а також можливість фінансової підтримки для реабілітації та життєзабезпечення;
- модернізація звань молодшого та середнього складу: запроваджуються нові звань та змінюється шлях кар’єрного росту, що наближує систему до стандартів НАТО;
- порядок дисциплінарної відповідальності: вдосконалюються норми щодо заохочень та стягнень, зловживань та послідовності зняття стягнень;
- регулювання фінансування та відповідальність за реалізацію політик у сфері цивільного захисту: розмежування повноважень між центральними органами влади, що відповідають за політику у сферах цивільного захисту та охорони здоров’я.
Для громадян це означає більше захисту та чіткі правила щодо медико-психологічної реабілітації, збереження зарплати під час лікування та матеріальне забезпечення під час евакуації. Бізнесу та роботодавцям доведеться адаптувати внутрішні регламенти та кадрові політики, але законопроєкт надає зрозумілі механізми та відповідальних за їх впровадження обличчя, що зменшує правову невизначеність.
Найбільші ризики пов’язані з можливістю корупційних зловживань під час розподілу коштів на реабілітацію, визначення порядку проходження медико-психологічної реабілітації та надання заохочень. Також існують можливі витрати на адаптацію інфраструктури та навчання персоналу змінам у системі звань та фінансуванні. З іншого боку, чіткі норми та послідовна відповідальність мають зменшити неузгодженості між відомствами та підвищити мотивацію та дисципліну серед персоналу.
Набрання чинності: законопроєкт набирає чинності з дня, наступного за днів опублікування. Кабінет Міністрів повинен у тримісячний строк доопрацювати регуляторні акти та привести їх у відповідність із новим законодавством.
Кого це торкнеться: переважно осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників органів та підрозділів цивільного захисту, які були залучені до аварійно-рятувальних та невідкладних робіт, постраждалих у надзвичайних ситуаціях, а також осіб та структури, відповідальні за реалізацію політики у сфері цивільного захисту та охорони здоров’я. Очікувані наслідки — підвищення якості медико-психологічної підтримки, зростання мотивації та послідовності у кар’єрному зростанні, але потреба в ретельному фінансовому та контролюючому супроводженні.
Що робити зараз: громадянам слідкувати за роз’ясненнями щодо медико-психологічної реабілітації та прав постраждалих; роботодавцям — переглянути політики фінансування реабілітації та взаємодію з закладами охорони здоров’я; службам — оновити контракти, правила заохочень і дисциплінарні стягнення, а також розробити план впровадження нових звань та фінансування.