В Україні багато пенсіонерів стикаються з ситуацією, коли призначений розмір пенсії є нижчим, ніж вони мали б отримувати за законом. Причинами можуть бути помилки або свідома бездіяльність Пенсійного фонду – неврахований стаж, неправильно розраховані показники заробітку, невиплачені надбавки тощо. У таких випадках пенсіонер має право домагатися перерахунку та підвищення пенсії через суд. На практиці більшість позовів щодо пенсій вирішується на користь пенсіонерів, звернення до суду для підвищення пенсії.
Якщо ви впевнені що у вас є всі підстави вважати що до підвищення пенсії, ви можете одразу перейти до "Покрокова інструкція: як оскаржити пенсію в суді".
Законодавчі підстави для перерахунку пенсії через суд
Українське законодавство надає пенсіонерам право на перерахунок пенсії за певних умов. Згідно з частиною 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія підлягає підвищенню (перерахунку) у разі настання визначених обставин. Зокрема, якщо пенсіонер продовжує працювати, підставою для перерахунку є додатково набутий страховий стаж або підвищення заробітної плати. Якщо ж пенсіонер не працює, перерахунок здійснюється автоматично при збільшенні прожиткового мінімуму – з дати встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Таким чином, базові умови для підвищення пенсії закріплені у пенсійному законі, і Пенсійний фонд зобов’язаний провести перерахунок за їхнього виконання. Відмова органів Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії або неправомірне заниження виплат можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, всі спори фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень (до яких належить Пенсійний фонд) щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності підпадають під юрисдикцію адміністративних судів. Тобто пенсіонер має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає дії чи бездіяльність Пенсійного фонду незаконними або такими, що порушують його права на належне пенсійне забезпечення. Важливо: Конституція України (ст. 46) гарантує право громадян на соціальний захист у старості та встановлює, що пенсії мають забезпечувати рівень життя не нижчий за прожитковий мінімум. Це конституційне право підкріплюється спеціальними законами: «Про пенсійне забезпечення» (визначає загальні норми пенсійного забезпечення), «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (регулює страхові пенсії за віком, по інвалідності тощо), а також рядом законів для окремих категорій (військовослужбовці, держслужбовці, ветерани війни, жертви Чорнобиля тощо). Усі ці нормативні акти визначають умови призначення і підвищення пенсій, і якщо належне підвищення не здійснюється, пенсіонер може посилатися на відповідні норми закону в суді. При цьому сама процедура оскарження регулюється Кодексом адміністративного судочинства (щодо підсудності, строків подачі позову та ін.) та Законом України «Про звернення громадян» (щодо можливості подання скарги до вищих органів ПФУ – але така скарга не позбавляє права звернутися до суду).
Типові причини для звернення до суду
Найпоширенішими підставами, з яких пенсіонери звертаються до суду для підвищення своїх пенсій, є такі проблеми у розрахунку пенсійних виплат:
- Занижений коефіцієнт заробітку. Пенсійний фонд може невірно визначити індивідуальний коефіцієнт заробітку пенсіонера, що призводить до нижчої пенсії. Наприклад, нерідко ПФУ бере для обчислення середню зарплату по країні за менш вигідний період або взагалі не враховує найвищі заробітки, які мав пенсіонер. В результаті коефіцієнт заробітку (співвідношення заробітної плати пенсіонера до середньої по країні) занижується, і розмір пенсії виходить меншим. Приклад: Рівненський окружний суд зобов’язав перерахувати пенсію пенсіонеру, виявивши, що при розрахунку Пенсійний фонд невірно врахував показник середньої зарплати – замість останніх перед виходом на пенсію років узяв показники за раніший період, що зменшило пенсію. Після судового рішення пенсію було перераховано з урахуванням актуальнішої (вигіднішої) зарплати, і виплати зросли.
- Неправильно врахований стаж роботи. Трудовий (страховий) стаж прямо впливає на розмір пенсії, і помилки в його обчисленні можуть стати підставою для позову. Пенсійний фонд інколи не зараховує певні періоди роботи – наприклад, через відсутність даних чи документів, або помилково визначає стаж як менший, ніж він є насправді. Занижений стаж означає менший відсоток від заробітку при обчисленні пенсії. Приклад: якщо у трудовій книжці або електронному реєстрі не відображено якийсь період роботи (особливо якщо підприємство ліквідоване чи знаходиться на окупованій території), Пенсійний фонд може не врахувати цей стаж. У такому разі пенсіонер мусить надати додаткові документи (довідки з архівів, рішення суду про встановлення факту роботи тощо). За потреби через суд можна включити невраховані роки роботи до стажу – суд визнає факт роботи в певний період, і на підставі цього Пенсійний фонд перерахує пенсію. Нерідко без суду не обійтися, якщо підприємство вже не існує або документи втрачені; судовий порядок дозволяє встановити істину та зобов’язати ПФУ зарахувати весь належний стаж.
- Неприйняті надбавки та підвищення. Законодавством передбачені різноманітні надбавки до пенсії для окремих категорій пенсіонерів – за статусом (ветерани війни, діти війни, учасники бойових дій), за віком (70+, 75+, 80+ років – вікові надбавки), за особливі заслуги, за проживання в гірських населених пунктах тощо. Якщо Пенсійний фонд не застосував передбачену законом надбавку, пенсіонер недоотримує значні суми. Приклад: пенсіонерка зі статусом дитини війни за законом мала право на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 2006 року, але ця доплата їй взагалі не виплачувалась. Вона звернулася до суду, який визнав дії Пенсійного фонду неправомірними та зобов’язав донарахувати й виплатити належне підвищення. Отже, якщо закон гарантує певну надбавку, а у виплатах її немає – це вагома підстава позиватися.
- Невраховані роки трудового стажу. Ця причина близька до неправильного стажу, але мова про випадки, коли цілі періоди роботи випали з уваги Пенсійного фонду. Наприклад, людина могла працювати за наймом чи за цивільно-правовими договорами, але дані про це не надійшли до ПФУ; або ж робота за кордоном, яка за законом має бути зарахована (за двосторонніми угодами), не була врахована. Інколи неврахованими залишаються роки навчання у ВНЗ чи служби в армії (якщо вони мали зараховуватися до стажу, але потрібні документи не були подані). У таких ситуаціях пенсіонер спочатку може спробувати подати документи повторно або отримати їх з архівів. Якщо Пенсійний фонд відмовляється врахувати ці роки, доведеться звертатися до суду, надавши доказ того, що людина справді працювала/служила у спірні періоди. Суд може зобов’язати ПФУ зарахувати ці роки до страхового стажу і здійснити перерахунок пенсії. Знову ж, ключовим є підтвердження документами; часто пенсіонери через суд поновлюють свої права на врахування стажу за довідками з архівів або свідоцтвами. Порада: заздалегідь подбайте про наявність усіх необхідних документів або їхніх дублікатів з архіву, щоб у суді підтвердити кожен рік стажу.
- «Знецінені» показники при обчисленні пенсії. Йдеться про випадки, коли базові величини, з яких обчислювалася пенсія, не були актуалізовані, через що пенсія не зростала відповідно до економічних умов. Найпоширеніший приклад – неповна індексація пенсії. Уряд з 2017 року запровадив вибірковий підхід до індексації: “старим” пенсіям робили повну індексацію на рівні 8–20%, а “новопризначеним” (тим, хто щойно вийшов на пенсію) додавали символічні суми (100 грн тощо), мотивуючи це тим, що у них і так врахована новіша середня зарплата. Однак Верховний Суд у 2025 році визнав такі дії Пенсійного фонду й уряду неправомірними: відсутність повної індексації пенсій упродовж кількох років після призначення пенсії суперечить чинному законодавству. Це рішення відкриває шлях до перерахунку “знецінених” пенсій – пенсіонери, яким не проводили індексацію в повному обсязі, можуть вимагати через суд донарахування всіх належних підвищень. Інший приклад “знецінених показників” – якщо при продовженні роботи пенсіонера Пенсійний фонд не враховує збільшення заробітку. За законом, для працюючих пенсіонерів при перерахунку стаж додають, але заробіток лишається той самий. Внаслідок цього фактично пенсія стає “замороженою” і знецінюється з часом. Пенсіонер може вимагати перерахунку із врахуванням актуального заробітку, особливо якщо звільнився з роботи – тоді вже повинні взяти нову середню зарплату по країні. У будь-якому разі, якщо пенсія тривалий час не збільшується всупереч зростанню цін та зарплат, варто перевірити, чи не порушено ваше право на індексацію чи осучаснення пенсії, і в разі порушення – домагатися підвищення.
Окрім наведених, є й інші підстави звертатися до суду. Зокрема, неправомірне обмеження максимального розміру пенсії: наразі законом встановлено, що пенсія не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних (близько 20–21 тис. грн). Проте траплялися випадки, коли суди ставали на бік пенсіонерів із високими пенсіями і знімали це обмеження. Приклад: військовий пенсіонер у Хмельницькому домігся через суд підвищення пенсії понад цю межу – Пенсійний фонд відмовлявся виплачувати більше ~20 930 грн, посилаючись на обмеження, але суд зобов’язав підвищити пенсію без застосування ліміту. Так само, незаконне скасування раніше встановлених доплат є приводом для суду: якщо пенсіонеру давали тимчасову доплату, а потім її забрали, це можна оскаржити. Приклад: багатьом військовим пенсіонерам у 2018 році встановили доплату 2000 грн, а згодом при черговому перерахунку цю суму перестали платити. Один із таких пенсіонерів подав позов, і Кіровоградський окружний адмінсуд зобов’язав повернути йому доплату 2000 грн – з’ясувалося, що він мав отримувати підвищення пенсії разом із зростанням зарплат на посаді, але Пенсійний фонд при підвищенні пенсії неправомірно скасував доплатую. Таким чином, будь-які утримані або невиплачені частини пенсії, які передбачені законом, можна і треба вимагати через суд.
