Пенсійні накопичення: інструменти та поради

Українські пенсії зазвичай дуже малі, і самостійні накопичення стають необхідністю. За даними Пенсійного фонду на початок 2025 року мінімальна пенсія становила лише 2361 грн, а середня - близько 5789 грн. Державна виплата ледь покриває базові потреби. Через демографічні зміни (масова міграція, велика кількість пенсіонерів) Пенсійний фонд відчуває дефіцит, тому держава нині не може забезпечити пенсію на гідному рівні. Фахівці нагадують: «щоб не залишитися без грошей у старості, українці мають діяти самостійно», адже є кілька надійних способів накопичити на пенсію. Залежно від ресурсів і ризиків можна інвестувати в різні інструменти: банківські депозити, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), інвестиції в золото, нерухомість, недержавні пенсійні фонди або страхування життя. Кожен варіант має свої переваги та ризики, про які й поговоримо нижче.

Банківські депозити

Банківський депозит - один з найпростіших і найнадійніших способів зберегти гроші. Депозити доступні практично в будь-якому банку або в інтернет-банкінгу. Серед переваг - простота та передбачуваність: банк фіксує відсоткову ставку на початку договору, тож вкладник одразу знає очікуваний дохід. Крім того, існує державна гарантія повернення вкладів до 200 тис. грн (Фонд гарантування вкладів поверне кошти у разі банкрутства банку). Депозити можна відкривати на різні строки (від місяців до кількох років) і з можливістю додаткових внесків, що додає гнучкості планам накопичень.

Водночас депозити мають і недоліки. Насамперед це низька дохідність: якщо ставка за депозитом менш ніж темп інфляції, реальна вартість заощаджень з часом зменшується. Короткий строк вкладу також може бути мінусом: після його закінчення з'являється спокуса витратити гроші замість пролонгації. Ще один момент - спадкоємність: у разі смерті вкладника спадкоємці зможуть отримати кошти лише через 6 місяців і лише в порядку спадку за законом або за заповітом. Загалом депозит - найменш ризиковий інструмент (дохід гарантований і застрахований), проте зазвичай його прибутковість нижча за інші варіанти.

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП)

ОВДП - це державні облігації, випущені Україною. Вони є одним із надійних інструментів накопичень. ОВДП забезпечені державною гарантією, тож навіть в умовах економічної нестабільності інвестори отримують прибуток. Наприклад, у 2025 році ставки за гривневими ОВДП становили близько 13-17% річних. Ще одна перевага - відсутність податку на доходи фізосіб з відсотків ОВДП, тобто чистий дохід вищий, ніж у подібних депозитів. Після придбання облігації держави її можна тримати до погашення, гарантовано отримавши належні відсотки та повернення основної суми.

ОВДП майже не мають ризику дефолту (їх виплати гарантує держава), проте є валютні та інфляційні ризики: якщо купувати облігації в іноземній валюті, коливання курсу може вплинути на кінцевий результат. При достроковому продажу облігацій на ринку може бути ризик втрат, якщо ринкові ставки зросли з моменту купівлі. Проте, як правило, тривале утримання облігацій держави дає вищу дохідність, ніж більшість депозитів, і вважається консервативним способом зберегти накопичення.

Інвестиції в золото

Золото традиційно вважається захисним активом під час криз. Воно зберігає цінність при інфляції та рецесіях. Наприклад, коли гривня девальвується, вартість золота часто зростає, компенсуючи втрати купівельної спроможності. Коштовний метал можна придбати у банку у вигляді зливків чи монет, а також через інвестфонди чи купівлю акцій золотодобувних компаній. Ще одна перевага - висока ліквідність: золотом торгують на світовому ринку, його можна швидко продати, якщо знадобляться гроші.

Недоліки золота в тому, що воно не приносить регулярного доходу: на відміну від акцій чи депозитів, золото не дає відсотків чи дивідендів. Прибуток можливо отримати лише в результаті зростання ціни. Короткостроково ціна золота може коливатися (до 10-20% на рік), тому час інвестиції та психологічна готовність чекати мають значення. Інвестування у фізичне золото також потребує безпечного зберігання та страхування - це додаткові витрати, які зменшують реальний прибуток. Нарешті, ціна золота багато в чому залежить від курсу долара і світових факторів, тож цей актив також має змінний рівень ризику.

Нерухомість

Нерухомість - це традиційний «фізичний» актив для збереження капіталу. Купівля квартири чи будинку може забезпечити два ефекти: захист від інфляції (довгостроково ціни на житло зазвичай зростають) та можливість отримання пасивного доходу через оренду. Однак доходність від оренди в Україні зараз невисока - в середньому близько 6-7% річних від вартості нерухомості. Наприклад, щоб заробляти ≈2000 $ на місяць від оренди, доведеться інвестувати понад 300 000 $.

До переваг нерухомості належать її відчутність і стабільність (житло не залежить напряму від банківської системи чи фондового ринку). Власник може отримувати грошовий потік від оренди. Однак є й суттєві недоліки. По-перше, потрібен великий початковий капітал для покупки. По-друге, нерухомість - малоліквідний актив: швидко продати квартиру за ринковою ціною буває складно. Додатково до витрат на покупку необхідно враховувати щорічні витрати - податки, ремонт, страхування. Існують і серйозні ризики: приміщення може бути пошкоджено (пожежа, затоплення) або знецінено внаслідок економічного спаду. На війні деякі регіони показали падіння цін на житло, що є додатковим попередженням. З цих причин нерухомість варто розглядати як частину довгострокового портфеля, розраховуючи на стабільне, але не надто високе повернення.

Недержавні пенсійні фонди

Недержавні пенсійні фонди (НПФ) - це приватні структури, які акумулюють добровільні внески громадян для додаткових виплат у майбутньому. На відміну від державної системи, у НПФ кожен учасник має особистий пенсійний рахунок, йому належать його гроші, які можна передати у спадок. Учасник укладає пенсійний контракт (договір) з фондом або страховою компанією, де зафіксовані умови внесків і виплат. Головна перевага НПФ - гнучкість: ви самі обираєте суму і термін внесків, а також параметри виплат. Наприклад, пенсійний вік за договором може бути на кілька років меншим, ніж офіційний державний поріг. Умови домовляються індивідуально, і держава не обмежує особливих жорстких правил, що іноді дозволяє отримати вищу довготривалу віддачу.

НПФ супроводжуються певними ризиками. Це комерційні структури, і держава не гарантує їхніх зобов'язань. Фонди мають інвестувати в різні активи, щоб забезпечити пенсійні виплати. В умовах нестабільної економіки регулювання НПФ часто буває декларативним, і керівники фонду можуть ухвалити невдале інвестиційне рішення або навіть діяти нечесно. Були випадки банкрутства приватних пенсійних фондів, після чого вкладники втрачали частину або всі накопичення. Тому при виборі НПФ варто ретельно перевірити репутацію організації, умови договору та історію доходності, перш ніж вкладати в неї кошти.

Накопичувальне страхування життя

Накопичувальне страхування життя - це інструмент, який поєднує накопичення з страховим захистом. Ви сплачуєте регулярні страхові внески протягом певного строку, і страховик зобов'язується виплатити накопичену суму (плюс бонуси) на момент закінчення контракту чи після настання певного віку. Крім того, за договорами передбачається страховий захист: у разі інвалідності чи смерті учасника виплачується заздалегідь визначена сума. Основна перевага НСЖ - подвійний ефект: ви отримуєте і страховку (додаткові виплати за страхового випадку), і накопичуєте гроші на майбутню пенсію. Також за довгими договорами (понад 5 років) існують податкові пільги на внески та виплати.

Недоліки накопичувального страхування життя: по-перше, це досить низька прибутковість вкладених коштів. Інвестиційна складова в таких полісах, як правило, невисока. По-друге, договори з НСЖ - це довгострокові зобов'язання на десятиліття вперед. Якщо забрати гроші раніше терміну, стягується стандартний податок 19,5% (ПДФО і військовий збір), що робить дострокове зняття невигідним. У разі банкрутства страховика процедура виплат може ускладнитися, хоча за законодавством є перестраховики. Загалом НСЖ варто розглядати для стабільних, довготривалих накопичень із паралельним страховим захистом, але з розумінням його недоліків.

Порівняння інструментів накопичення

Інструмент	Переваги	Ризики та недоліки
Депозит у банку	Простота і доступність, фіксована ставка, держгарантія (до 200 тис. грн)	Низька дохідність (особливо проти інфляції), ризик зняття коштів після терміну, обмеження спадкоємності (6 місяців)
ОВДП	Стабільний дохід (13-17% річних), державна гарантія, без податків	Валютні/інфляційні ризики (для валютних облігацій), можливі втрати при достроковому продажу
Золото	Захист від інфляції та криз, ліквідність, диверсифікація портфеля	Не приносить регулярного доходу, волатильність ціни, витрати на зберігання
Нерухомість	Фізичний актив, стабільність цін у довгостроковій перспективі, можливий дохід від оренди	Високі початкові витрати, низька ліквідність, витрати на ремонт/утримання, ризики пошкоджень
НПФ (пенсійні фонди)	Особистий пенсійний рахунок, спадковість накопичень, гнучкість внесків	Ризики управління: немає державної гарантії, можливі втрати при невдалій роботі фонду
Страхування життя	Поєднання накопичень з страховим захистом, податкові пільги (для довгих договорів)	Невисока прибутковість, довготривалі зобов'язання, великі штрафи при достроковому знятті

Скільки варто відкладати на місяць

Фінансові експерти радять відкладати хоча б 5-10% свого щомісячного доходу на пенсійні накопичення. Ця частка доходу є посильною для середньостатистичної сім'ї та не занадто обмежує повсякденний бюджет. Люди з вищими доходами (понад 100 тис. грн/міс.) можуть планувати відкладати й 15% доходу. Головне - регулярність: навіть невеликі суми, вкладені щомісяця, через час накопичать значний резерв завдяки ефекту складних відсотків. Для орієнтиру можна застосувати просту формулу: визначте бажану пенсійну суму та розподіліть її на доступні місяці інвестування - так ви отримаєте приблизну суму щомісячного внеску. У будь-якому випадку важливо дисципліновано відкладати, адже періодичні внески формують міцну фінансову основу.

Оформлення спадкових активів

Збереження активів для наступних поколінь слід оформити юридично правильно. Найпоширеніші способи передачі майна після смерті - заповіт та спадковий договір. Заповіт складається письмово, вступає в силу після смерті заповідача та визначає, хто і які активи отримає. Важливо: заповіт має бути особисто підписаним заповідачем (його не можна оформити через довіреність).

Спадковий договір - це нотаріально посвідчена угода, за якою одна сторона (майбутній спадкоємець) зобов'язується виконати умови другої, а після смерті власника майна набуває право власності на це майно. На відміну від заповіту, спадковий договір укладається за життя спадкодавця і вимагає державної реєстрації.

При оформленні накопичень і спадщини радимо звертатися до фахівців. Юридичні нюанси можуть бути вирішальними, тому консультація юриста онлайн допоможе уникнути помилок. Ви можете отримати безкоштовну юридичну консультацію онлайн чи скористатися іншими юридичними послугами онлайн через PravoHUB - експертів, які допоможуть правильно скласти заповіт чи договір.

Не відкладайте важливі юридичні питання на потім. Отримати консультацію юриста онлайн і скористатися професійною допомогою можна через сервіс PravoHUB. Тут надають юридичні послуги онлайн, зокрема оформлення заповітів та консультації з питань накопичень і спадщини. Не чекайте до останнього - зверніться по допомогу до юриста вже сьогодні, щоб ваші накопичення були захищені законом.