Коротко і прямо: парламент пропонує дозволити військовим офіційно заробляти на стороні — навіть підприємницькою діяльністю — шляхом виключення їх із переліку осіб, на яких поширюється ст.172-4 КУпАП та відповідного пункту закону про запобігання корупції. Ідея — додатковий дохід і збереження цивільних навичок. Але поміж рядків — серйозні ризики для прозорості, конкуренції та безпеки.
Що на практиці хочуть змінити і навіщо:
Замість заборони на іншу оплачувану діяльність та підприємництво для широкого кола посадовців (яких перелічує ст.25 Закону «Про запобігання корупції»), пропонують прямо виключити зі сфери дії цих обмежень військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, Прикордонслужби, ГУР, Державної спеціальної служби транспорту та «інших військових формувань». Це також прибирає для них адміністративну відповідальність за ст.172-4 (штраф + конфіскація доходу) за таку діяльність. Мета, яку заявляють — підвищити доходи військових, зберегти цивільні професійні навички, поповнити ринок праці і формально вивести «тіньові» підробітки у правове поле.
- Вигоди (що реально може дати): легальний додатковий дохід для військових; збереження і розвиток цивільних навичок (корисно для майбутньої реінтеграції ветеранів); формальний приріст податкових надходжень; можливість швидше закривати потребу в кадрах у критичних сферах у період воєнного стану.
- Ризики і втрати для громадян і держави: зниження запобіжників від конфлікту інтересів і корупції — відсутність адміністративного стягнення за порушення сумісництва послаблює стримуючий ефект; можливі випадки використання службового становища для бізнес-вигоди (тендери, доступ до інформації, преференції); ризики витоку чи використання службової/оперативної інформації, особливо для ГУР, Прикордонслужби, Нацгвардії; посилення нерівної конкуренції, коли бізнес наймає/співпрацює з військовими для доступу до ресурсів/контактів.
- Для МСП і великого бізнесу: короткостроково — розширення кадрової пропозиції (досвідчені фахівці), довгостроково — ризик корупційних зв’язків, тиск на прозорі конкурси та державні закупівлі; бізнеси, що працюють з держоборонзамовленням, отримують додаткові можливості для непрозорих схем.
- Ризики зловживань та корупції: суттєві. Виключення з-під ст.172-4 означає, що за сам факт суміщення/підприємництва перші «санкції» будуть слабші або відсутні; за відсутності жорстких правил щодо обмежених сфер діяльності, декларацій, попереднього погодження та санкцій — лазівки для зловживань широкі.
- Прямі та непрямі витрати: непрямі — зниження довіри до армії, потенційні репутаційні збитки; витрати на розслідування і звільнення посад у випадку конфліктів інтересів; можливі додаткові витрати на кадровий контроль, перевірки та нові регламенти, які Кабмін має підготувати за 3 місяці.
- Кого торкнеться: мобілізовані й контрактники з перелічених формувань, бізнеси, що їх найматимуть або співпрацюватимуть з ними, держустанови, які укладають договори; суспільство в цілому — через питання довіри та безпеки.
- Коли і як це запрацює на практиці: закон набирає чинності наступного дня після опублікування; Кабмін має 3 місяці на приведення підзаконних актів у відповідність — але відсутність регламенту не зупиняє фактичний ефект від виключення з-під обмежень; на практиці період після опублікування може стати «вікном» для масових випадків суміщення без відпрацьованих правил контролю.
Узагальнений висновок з огляду на права людини: мета — захист соціально-економічних прав військових — зрозуміла і має соціальну вагу. Однак запропонований механізм (просте виключення з-під дії антикорупційних обмежень та статті про адміністративну відповідальність) створює значні ризики для публічних інтересів, прозорості та національної безпеки. З точки зору прав людини важливі свобода праці і право на гідний заробіток, але вони не повинні запроваджуватися шляхом ослаблення гарантій від конфлікту інтересів і без оперативних запобіжників — особливо для підрозділів, що працюють із секретною чи чутливою інформацією. Отже, позитивну мету можна підтримати лише за наявності чітких додаткових обмежень і механізмів контролю (попередні погодження, заборони на діяльність у суміжних/контрактних сферах, обов’язкові декларації та оперативний нагляд).
Практичні поради — що робити вже зараз:
1) Військовим: не поспішайте підписувати договори на діяльність, яка перетинається з держзакупівлями або вашими службовими обов’язками; вимагайте письмових умов роботи та зберігайте всю переписку і документи; консультуйтеся з адвокатом щодо конфлікту інтересів і форматів співпраці.
2) Бізнесу: розробіть внутрішні правила щодо співпраці з військовими, уникайте прямих конфліктів інтересів з держзамовленнями; вимагайте від кандидатів роз’яснень про сфери їхньої службової діяльності.
3) Громадським організаціям і журналістам: моніторьте випадки суміщення, вимагаючи публічної інформації про платні види діяльності військових, та готуйте висвітлення потенційних конфліктів інтересів.
4) Правозахисникам та адвокатам: готуйте стратегії оскарження в разі, якщо відсутність гарантій спричинить фактичне послаблення антикорупційного контролю — адміністративні скарги та публічні запити допоможуть швидко виявляти ризикові випадки.
Підсумок: законодавча ініціатива має соціальну логіку, але реалізована як просте виключення із заборон — збільшує корупційні та безпекові ризики. Підтримка прав військових на працю й доходи можлива лише в поєднанні з чіткими, оперативними обмеженнями й контролем.