Нас це стосується всієї країни. Коли держава каже, що створює «систему військової юстиції», це не лише про професіоналізацію розслідувань — це про те, хто має право розслідувати, судити й карати у військовій сфері, і які гарантії матиме людина.
Про що йдеться: Верховна Рада утворює Тимчасову спеціальну комісію (термін — рік), яка має підготувати пакети законів про військову поліцію, військову прокуратуру і військові суди та загальні правила їхньої роботи. Мета — упорядкувати повноваження, узяти під контроль проблему масових правопорушень у тилу й на фронті, підвищити ефективність реагування та наблизитися до стандартів НАТО. У пояснювальній записці наголошують на проблемах роздроблених функцій (ВСП, ДБР) і на необхідності комплексного підходу.
Що це реально може означати на практиці: законодавчі ініціативи, які підготує комісія, швидше за все визначатимуть коло підслідності (хто розслідує), процесуальні повноваження військової поліції (включно з оперативно-розшуковими діями), статус і роль військової прокуратури в процесі, організацію військових судів, гарантії для підозрюваних (обіцяють безоплатну правову допомогу та участь адвоката). Водночас є типовий ризик: концентрація повноважень у спеціальних військових структурах, які працюють близько до командної вертикалі й до оперативних потреб, може звузити процесуальні гарантії й доступ до незалежного суду.
- Вигоди: професійна спеціалізація (судді й слідчі, знайомі з військовою специфікою); можливе пришвидшення розслідувань і розвантаження цивільних судів; стандартизація процедур і сумісність з НАТО; обіцянка обов’язкової участі адвоката й безоплатної правової допомоги для військових.
- Ризики: створення паралельної системи правосуддя з недостатнім цивільним контролем; ризик політизації і впливу командування на слідство та суди; можливе розширення підстав для безсудових втручань у житло або службові приміщення (через оперативні повноваження військової поліції), особливо в умовах воєнного стану; зниження стандартів доказування або складніший доступ до незалежного адвоката у районі бойових дій.
- Втрати для громадян і бізнесу: для військовослужбовців — ризик обмеження процедурних прав та соціальних гарантій; для сімей — ризик неконтрольованих обшуків житла за формулою «оперативна необхідність»; для малого й середнього бізнесу та підрядників оборони — більша й менш прозора правоохоронна увага до складів, контрактів і документів, ризик адміністративних та кримінальних тисків без достатнього судового контролю.
- Ризики корупції та адміністративних витрат: створення нових структур без жорсткої публічної звітності і зовнішнього аудиту підвищує корупційні ризики; реальні бюджетні витрати на суди, прокуратуру, поліцію і підготовку кадрів будуть значними, навіть якщо в пояснювальній записці цього не визнають одразу.
Висновок з погляду прав людини. Ініціатива має виправдане завдання — упорядкувати розслідування військових злочинів і підвищити ефективність захисту обороноздатності. Але з огляду на принцип недоторканності житла та гарантії справедливого суду ця робота небезпечна, якщо не закладати сильні гарантії: чіткі межі підслідності, пріоритет судової санкції на доступ до житла та речей (виключення — дуже вузькі, з обов’язковим судовим контролем у максимально короткий термін), незалежні й професійні військові суди із зарплатою і гарантіями, що мінімізують тиск, та недопустимість передачі цивільних справ у повній мірі до військових інстанцій. Без таких гарантій ризик для приватності та правосуддя зростає.
Що робити вже зараз (поради). По-перше, якщо ви — військовослужбовець або близькі — документуйте будь-які контакти з правоохоронцями: прізвища, посади, підстави втручання, час, протоколи, свідків. По-друге, завжди вимагайте письмову підставу (повідомлення про підозру, ухвалу суду або відповідний процесуальний документ) — і фіксуйте відмову її надати. По-третє, домовляйтесь про доступ до адвоката якнайшвидше; якщо вам відмовляють — фіксуйте це і оскаржуйте. По-четверте, бізнесам, які співпрацюють з оборонними структурами, — привести документи у порядок, відпрацьовувати процедури доступу сторонніх, тримати копії контрактів і накладних, передбачити юридичний супровід під час перевірок. По-п’яте, громадянське суспільство і депутати мають вимагати від Тимчасової комісії залучення незалежних експертів, закріплення механізмів зовнішнього контролю, строгих правил щодо доступу до житла та застосування виключного правила недопущення доказів, отриманих з порушенням прав.