Коротко і відверто: держава запускає роботу спеціальної парламентської комісії, щоб проєктувати нову систему військової юстиції — військові суди, військову прокуратуру та військову поліцію. Це важливий крок, але небезпеки теж є.
Що хочуть змінити і навіщо. Організувати підготовку і доопрацювання законів та інших актів, які створять цілісну систему військової юстиції. Мета — зменшити фрагментацію повноважень (коли ВСП, ДБР, цивільні суди «перекладають» один на одного справи), підвищити дисципліну у ЗСУ, пришвидшити розслідування військових злочинів та узгодити роботу органів з практиками НАТО. Комісія тимчасова (термін роботи — 1 рік), у її складі 10 депутатів, звіт — за 6 місяців.
- Вигоди: 1) Може скоротити час розслідувань і судових розглядів у військових справах; 2) Поліпшить спеціалізацію — фахові військові судді і прокурори; 3) Узгодить повноваження органів (менше «перекидань» справ); 4) Може підвищити довіру військових до системи правосуддя, якщо запровадять гарантії захисту прав і безоплатну правову допомогу.
- Ризики і втрати: 1) Політизація — склад комісії і швидкість прийняття рішень дають ризик створення інструменту впливу на військових; 2) Загроза правам підозрюваних військовослужбовців, якщо процедурно посилять режими притягнення до відповідальності без достатніх гарантій адвокатської участі; 3) Витрати й ресурси — хоч у записці пишуть «додаткових витрат не потребує», реальне створення судів, прокуратури, поліції і безоплатної допомоги потребуватиме бюджету, інфраструктури і кадрів; 4) Корупційні ризики при кадрових призначеннях і розподілі контрактів на оснащення нових структур; 5) Може виникнути дублювання з Військовою службою правопорядку, ДБР та цивільними судами на період переходу.
- Кого зачіпає: передусім військовослужбовці і командири, правоохоронці, судова система; опосередковано — сім’ї військових і суб’єкти, задіяні у сфері оборонних послуг.
- Терміни і практика запровадження: комісія працює рік, але реальні закони і створення інституцій — це 1–3 роки після ухвалення актів; перші зміни у процесах розслідування і судочинстві можуть з’явитися через 6–12 місяців після прийняття відповідних законів, доки не буде навчено персонал і відбудовано інфраструктуру.
Оцінка: ініціатива корисна за умови професійного, прозорого і неполітизованого підходу — тоді це крок до ефективнішого розгляду військових справ і посилення дисципліни. Але ризики значні: політизація, скорочення прав обвинувачених, непрозорі призначення та приховані бюджетні витрати. Тому на практиці результат залежатиме від процедур відбору кадрів, гарантій незалежності судів і ступеня контролю суспільства та експертів.
Поради — що робити вже зараз: 1) громадським організаціям і правозахисникам — вимагати прозорих критеріїв добору суддів і прокурорів, публічних слухань і незалежного аудиту фінансових потреб; 2) військовим — фіксувати інциденти і звертатись за допомогою до правозахисників та адвокатів, готуватися до процедури гарантованої безоплатної допомоги; 3) адвокатам і юридичним спільнотам — готувати методики захисту і тренінги для роботи у військовій юстиції; 4) бізнесу в оборонній сфері — оцінити, як нові органи змінять комплаєнс і контракти; 5) народним депутатам і комітетам — наполягати на прозорих механізмах контролю і чіткому бюджетному плануванні.