Цей законопроект намагається зробити арешт нерухомого майна у кримінальному провадженні більш прозорим та зваженим до прав власників. Головна ідея — зобов’язати залучати третьою особу або її представника до розгляду клопотання про арешт, заборонити надмірні повторні клопотання без нових підстав і встановити чіткі часові рамки арешту там, де ніхто не повідомлений про підозру. Розглянемо, як це вплине на громадян та бізнес, та які ризики чи вигоди очікувати.
Що саме змінює законопроект
- Додано визнання третьої особи або її представника як учасників під час розгляду клопотання про арешт нерухомого майна (включно з земельними ділянками) — їхні права та обов’язки тепер чітко виписані.
- Заборонено повторне звернення з клопотанням про арешт або його зміну з відсутністю нових обставин та доказів, які не розглядалися раніше слідчим суддею чи судом.
- У випадках, коли жодна особа не повідомлена про підозру, арешт нерухомого майна третьої особи може здійснюватися за ухвалою слідчого судді на строк до чотирьох місяців (з продовженням у межах досудового розслідування) та з обов’язковим визначенням строку дії арешту в ухвалі.
- Неприбуття власника/володільця або їх представника не перешкоджає розгляду клопотання про арешт, якщо їх повідомлено належним чином та вони не повідомили поважних причин.
- У разі повторного арешту або скасування арешту третя особа може ініціювати повторний розгляд лише за наявності нових обставин та доказів.
- За клопотанням третьої особи арешт нерухомого майна може бути повністю або частково скасований ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, якщо строк дії арешту сплив або арешт не був продовжений за порядком закону.
Кому це торкнеться: основні задіяні сторони
Громадяни, які володіють нерухомістю або є володільцями як фізичні особи, вийдуть із зони раптового позбавлення права користуватися майном: вони отримають право брати участь у розгляді клопотання щодо арешту, матимуть кращий доступ до інформації та можливість захистити свої інтереси. Також посилюється роль представників юридичних осіб та інших законних представників у таких справах.
МСП та середній бізнес: власники й користувачі нерухомості підприємств з доцільністю зменшать ризик некоректного чи затягнутого арешту чужої нерухомості, що може негативно впливати на бізнес-процеси. Водночас залучення представників та участь у слуханнях можуть додати витрат часу та ресурсів на захист своїх інтересів.
Великі компанії й національні підприємства також мають вигоду від більш прозорого та контрольованого процесу: зменшується ризик використання арешту як інструменту тиску на бізнесу та вимагає якісного обґрунтування кожного клопотання.
Ризики корупції та зловживань
Зміни мають подвійний характер: вони підвищують прозорість та дозволяють залучати більше учасників до процесу, що зменшує можливості зловживань. Але одночасно існує ризик використання формальних процедур для уповільнення або маніпуляцій у процедурах: наприклад, треті особи можуть бути використані як підстави для затягування або маніпуляцій із запитомами. Впровадження механізмів контролю за повідомленнями, детальне документування ухвал та чітке визначення підстав для кожного клопотання — критично важливі запобіжники.
Прямі та непрямі витрати
За пояснювальною запискою, реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Реалізація базується на кращій координації між прокурором, слідчим, судом та третьою особою, без необхідності масштабних фінансових витрат. Прямі витрати для учасників можуть полягати у витратах на юридичне супроводження, залучення представників та часу на участь у судових засіданнях. Непрямі витрати включатимуть адаптацію внутрішніх процедур бізнесу для належного інформування третіх осіб та управління процесуальними ризиками.
Очікувані наслідки
- Підвищиться рівень захисту прав власників нерухомого майна та прозорості процесу арештів; результати можуть зменшити кількість необґрунтованих або необґрунтовано затягнутих арештів.
- Строки арешту та обов’язкові визначення терміну дії ухвали підвищують передбачуваність для всіх учасників та мотивують органи досудового розслідування рухатися швидше з відповідними процедурами.
- Можливе зменшення зловживань з використанням арештів нерухомого майна у корупційних цілях завдяки більшій відкритості процесу та участі третіх осіб.
Коли і як набути чинності
Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування. Це означає, що після публікації тексту закону в офіційних джерелах учасники процесу зможуть застосовувати нові правила відразу після публікації.
Оцінка впливу та висновок
Загалом законопроект покликаний посилити баланс між інтересами держави у боротьбі з кримінальною дією та захистом прав власників нерухомого майна. Такі зміни збільшують прозорість та участь третіх осіб у процесі, зменшують ризики довготривалого арешту без підстав та зобов’язують чіткі часові рамки. Вони переважно позитивно вплинуть на громадян та МСП, але потребують уважного впровадження та нагляду за уникненням формальних зловживань.
Кому варто звертати увагу найбільше: це власники та володільці нерухомості, представники юридичних осіб, слідчі, прокурори та судді. Вони мають забезпечити дотримання нових правил, своєчасне повідомлення учасників та активну участь третіх осіб у розглядах.
Висновок: однозначно законопроект спрямований на підвищення захисту прав власників та зменшення випадків необґрунтованого арешту нерухомого майна. Проте ефективність залежатиме від чітких процедур, належного інформування та активного контролю з боку судів та правоохоронних органів. Що робити зараз: проаналізуйте свою нерухомість та відповідність статусу третьої особи, зверніться до фахівця для ознайомлення з новими положеннями КПК, підготуйте документи для можливих звернень, та моніторте зміни законодавства.