Звільнення з роботи – стресова подія, особливо коли ініціатором виступає роботодавець. Важливо знати права працівника при звільненні, розуміти законні підстави припинення трудового договору і бути готовим відстояти свої інтереси. У цій статті розглянемо ключові аспекти звільнення, відповімо на поширені запитання і дамо практичні поради. Ви дізнаєтеся, що робити, якщо роботодавець вимагає допрацювати більше ніж 14 днів після заяви, як діяти у разі неофіційної зарплати “в конверті”, які підстави звільнення є правомірними, а також які ризики приховує звільнення «за згодою сторін» і «за власним бажанням». Наприкінці – корисний шаблон заяви на звільнення за власним бажанням.
Права працівника при звільненні
Незалежно від причини розірвання трудового договору, закон гарантує працівнику ряд прав і виплат при звільненні. Ось основні з них:
- Повний розрахунок у день звільнення. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення виплатити працівникові всю належну заробітну плату за відпрацьований час, включно з оплатою останнього дня роботи . Також виплачуються всі інші належні суми (премії, компенсації тощо) і надається письмове повідомлення про нараховані виплати . Якщо працівник у день звільнення не працював, розрахунок проводиться не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про виплату .
- Компенсація за невикористану відпустку. При звільненні обов’язково компенсуються всі дні щорічних відпусток, які працівник не використав. Іншими словами, вам мають виплатити компенсацію за невикористані відпустки незалежно від підстави звільнення .
- Вихідна допомога (за деяких обставин). Якщо звільнення відбувається з ініціативи роботодавця на визначених законом підставах (наприклад, скорочення штату, реорганізація чи ліквідація, призов на військову службу тощо), працівник має право на вихідну допомогу встановленого розміру . Згідно зі ст. 44 Кодексу законів про працю України (КЗпП), мінімальний розмір вихідної допомоги – не менше середнього місячного заробітку, а в окремих випадках більше (наприклад, при призові на службу – не менше двох мінімальних зарплат).
- Отримання документів і записів. У день звільнення працівникові повинні видати копію наказу (розпорядження) про звільнення і, за вимогою, внести відповідний запис до трудової книжки . Нині трудова книжка може зберігатися у працівника або вестись електронний реєстр, але за потреби роботодавець має внести записи про звільнення та надати довідки про період роботи. Не зайвим буде попросити характеристику або рекомендаційний лист від роботодавця – це не обов’язок, але поширена практика.
- Повний розрахунок у день звільнення. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення виплатити працівникові всю належну заробітну плату за відпрацьований час, включно з оплатою останнього дня роботи . Також виплачуються всі інші належні суми (премії, компенсації тощо) і надається письмове повідомлення про нараховані виплати . Якщо працівник у день звільнення не працював, розрахунок проводиться не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про виплату .
- Компенсація за невикористану відпустку. При звільненні обов’язково компенсуються всі дні щорічних відпусток, які працівник не використав. Іншими словами, вам мають виплатити компенсацію за невикористані відпустки незалежно від підстави звільнення .
- Вихідна допомога (за деяких обставин). Якщо звільнення відбувається з ініціативи роботодавця на визначених законом підставах (наприклад, скорочення штату, реорганізація чи ліквідація, призов на військову службу тощо), працівник має право на вихідну допомогу встановленого розміру . Згідно зі ст. 44 Кодексу законів про працю України (КЗпП), мінімальний розмір вихідної допомоги – не менше середнього місячного заробітку, а в окремих випадках більше (наприклад, при призові на службу – не менше двох мінімальних зарплат).
- Отримання документів і записів. У день звільнення працівникові повинні видати копію наказу (розпорядження) про звільнення і, за вимогою, внести відповідний запис до трудової книжки . Нині трудова книжка може зберігатися у працівника або вестись електронний реєстр, але за потреби роботодавець має внести записи про звільнення та надати довідки про період роботи. Не зайвим буде попросити характеристику або рекомендаційний лист від роботодавця – це не обов’язок, але поширена практика невчасної виплати належних сум при звільненні роботодавець сплачує середній заробіток за весь час затримки. Це стимулює вчасно виконати фінансові зобов’язання перед працівником.
Пам’ятайте: усі розрахунки проводяться в день звільнення. Працівник не повинен залишати підприємство без належної виплати та документів на руках. Якщо ж роботодавець відмовляється видати кошти чи документи, варто письмово звернутися з вимогою та, за потреби, скаржитися до територіального органу Держпраці чи суду. Ваші права захищені законом, і навіть у період воєнного стану основні гарантії для працівників при звільненні зберігаються.
Відпрацювання 14 днів: чи повинен працівник доробляти проєкт?
Згідно з законодавством, працівник, який звільняється за власним бажанням, зобов’язаний письмово попередити роботодавця за 2 тижні (14 календарних днів) до бажаної дати звільнення (ч.1 ст. 38 КЗпП) . Часто цей період називають “відпрацюванням 2 тижнів”.
Виникає питання: що робити, якщо після подання заяви роботодавець вимагає доробити проєкт чи залишитися довше, бо робота не завершена?
Важливо: після спливу 14-денного строку попередження працівник має право припинити роботу і вважається звільненим, навіть якщо роботодавець проти цього . **Трудові відносини офіційно завершуються у дату, яку працівник зазначив у заяві ** (за умови, що минуло 2 тижні). Роботодавець не має законних підстав вимагати, щоб працівник працював довше цього строку.
Як діяти на практиці, якщо керівництво просить залишитися до завершення проекту? Ось декілька порад:
- Дотримуйтесь процедури: Переконайтеся, що ваша заява на звільнення належно зареєстрована (віддали особисто під підпис або надіслали рекомендованим листом з повідомленням). Відлік 14 днів починається з наступного дня після подання заяви. Після закінчення цього строку ви маєте повне право не виходити на роботу.
- Ввічливо нагадайте про закон: Якщо роботодавець наполягає на продовженні роботи понад 14 днів, поясніть, що виконуєте норму закону і маєте право припинити трудові відносини вчасно. Посилайтеся на ст. 38 КЗпП і власну домовленість. Наприклад, ви можете сказати: «Згідно з законом, мій останній робочий день – ___ (дата). Я, зі свого боку, завершу невідкладні завдання та передам справи колегам.» Це дасть зрозуміти, що ви обізнані в своїх правах.
- Допоможіть із передачею справ (за бажанням): Хоча закон не зобов’язує, ви можете піти назустріч і допомогти спланувати передачу проекту іншим співробітникам. Наприклад, складіть список виконаної роботи, стан проекту, рекомендації щодо подальших кроків. Це добра воля з вашого боку, яка покращить відносини, але не продовжуйте офіційно працювати після кінцевої дати звільнення.
- Не піддавайтеся на погрози: Іноді роботодавці шантажують: “Не підпишемо звільнення / не віддамо трудову, поки не доробиш”. Такі дії є незаконними. Після двотижневого строку договір розірвано автоматично – “незалежно від того, хоче того роботодавець чи ні”. Якщо вам погрожують або відмовляються оформити звільнення, ви можете звернутися зі скаргою до Держпраці або навіть поліції (якщо утримують документи).
Висновок: 14 днів – це максимальний термін, який ви зобов’язані відпрацювати після власної заяви. Після його закінчення ніхто не може примусити вас працювати довше встановленого терміну. Дотримуйтесь процедури і спокійно наполягайте на своїх правах.
Шаблон заяви на звільнення за власним бажанням
Нижче подано приклад оформлення заяви працівника про звільнення за власним бажанням. Вказані дані – умовні; при заповненні замініть їх на свої (назву компанії, ПІБ керівника, свою посаду та ПІБ, дату тощо). Заяву бажано писати у довільній письмовій формі, дотримуючись офіційного стилю:
Директору ТОВ «Ромашка»
Іваненко І. І.
від маркетолога
Петрова Петра Петровича
ЗАЯВА
Прошу звільнити мене з посади маркетолога за власним бажанням з 1 серпня 2025
року.
15 липня 2025 р. Підпис ____________ П.П. Петров
Пояснення до шаблону: у верхньому правому куті зазначаються посада і ПІБ керівника, а також назва організації (кому адресується заява). Нижче – ваші дані: посада, ім’я та прізвище (від кого заява). Посередині рядком – слово “ЗАЯВА”. В основному тексті формулюється прохання про звільнення, із зазначенням підстави (“за власним бажанням”) і бажаної дати звільнення. В кінці ставиться дата написання заяви і підпис працівника (з розшифруванням прізвища та ініціалів).
На завершення: звільнення – це важливий етап, і підійти до нього слід відповідально. Знайте свої права, дійте в межах закону і не бійтеся відстоювати себе. Сподіваємося, що ця стаття дала вам корисну правову консультацію онлайн стосовно теми звільнення з роботи. У разі виникнення складних ситуацій пам’ятайте, що завжди можна звернутися по допомогу до юристів та відповідних органів. Удачі вам у нових починаннях та хай ваші трудові права будуть під надійним захистом!