Розмір аліментів в Україні: як правильно визначити та оформити

Розмір аліментів – питання, яке хвилює багато українських сімей після розлучення чи навіть без нього. Закони щодо виплати аліментів час від часу змінюються, тому важливо знати актуальні правила, щоб захистити інтереси дитини. У цій статті розглянемо, як саме визначається сума аліментів на дитину, які існують мінімальні та рекомендовані розміри за законом, а також що робити у нестандартних ситуаціях – наприклад, якщо дитина вже повнолітня і навчається, чи якщо йдеться про утримання батьків. Ми пояснимо, що враховує суд при призначенні платежів, наведемо приклад розрахунку аліментів у цифрах, а також підкажемо, чи можна подати заяву онлайн (у тому числі через чат з юристом) і як правильно оформити всі документи. Все – у розмовному стилі, з прикладами з життя, щоб було зрозуміло кожному.

Аліменти на дитину: способи призначення

Законодавство України передбачає кілька методів, як призначається сума аліментів на неповнолітню дитину. Вибір способу залежить від ситуації – зокрема, від наявності офіційного доходу у платника, стабільності заробітку тощо. Основні способи такі:

1. Частка від доходу. Найпоширеніший варіант, якщо у платника (того, хто сплачує аліменти) є офіційний стабільний дохід. Закон орієнтує на такі частки: 25% від доходу – на одну дитину, 33% – на двох дітей, 50% – на трьох і більше дітей. Тобто четвертина зарплати на одну дитину, третина – на двох, половина – якщо дітей троє чи більше. Важливо розуміти: ці відсотки не є жорстко фіксованими нормами, а радше орієнтиром. Суд може відступити від них, врахувавши обставини конкретної сім’ї. Наприклад, у деяких випадках можуть призначити і більший, і менший відсоток – залежно від потреб дитини та можливостей батьків.
2. Фіксована грошова сума. Цей підхід застосовується, якщо в платника немає регулярного офіційного доходу або він сильно коливається. Суд тоді визначає конкретну суму щомісячних виплат. Як її рахують? Орієнтуються на середній рівень зарплат у вашому регіоні, на фінансовий стан обох батьків і найголовніше – на потреби дитини. Фіксована сума має забезпечити дитині нормальні умови життя, навіть якщо батько/матір офіційно багато не заробляє. Часто цей варіант використовують, коли платник працює неофіційно, фрилансить або має сезонний заробіток.
3. Комбінований спосіб. Досить рідкісний, але іноді корисний метод. Це поєднання частки від доходу і фіксованої суми. Наприклад, можна встановити, що батько платить 1/4 від своєї зарплати, але не менше певної фіксованої суми на місяць. Або ж частку від доходу + додатково конкретну суму на окремі потреби (скажімо, щомісячна доплата на ліки чи навчання дитини). Такий підхід використовують у нетипових ситуаціях – коли одним способом важко гарантувати достатнє утримання. Скажімо, якщо дохід батька плаваючий, але дитина має постійні витрати на лікування, суд може комбінувати: частину взяти від доходу і додати фіксовану гривневу суму.

Існує також можливість домовитися полюбовно. Батьки можуть укласти добровільну угоду про сплату аліментів, завіривши її в нотаріуса. В угоді прописують суму, строки і порядок виплат на дитину, які їх влаштовують. Це найменш конфліктний шлях – ніякого суду, все за домовленістю. Однак є важлива вимога: сума, про яку домовились, не може бути меншою за мінімальний розмір аліментів, встановлений законом. Про мінімальні суми – далі детальніше.

Мінімальний гарантований та рекомендований розмір аліментів

Мінімальні аліменти – це той нижній поріг, менше якого платник не має права платити на дитину незалежно від своїх життєвих обставин. Українське законодавство прив’язує мінімум аліментів до такого показника, як прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, сума аліментів не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму для дитини конкретного віку. Проще кажучи, половина прожиткового мінімуму – це і є гарантований мінімум.

Для розуміння наведемо актуальні цифри. Прожитковий мінімум встановлюється щороку в законі про державний бюджет. Наприклад, на 2025 рік затверджено такі показники прожиткового мінімуму для дітей: 2 563 грн для дитини до 6 років і 3 196 грн для дитини від 6 до 18 років. Відповідно мінімальний гарантований розмір аліментів (50% від цих сум) становить: 1 281,5 грн для дітей до 6 років та 1 598 грн для дітей 6-18 років. Це ті суми, менше яких суд не має права призначити навіть якщо у платника низький дохід. Закон гарантує дитині хоча б такий мінімум.

Окрім гарантованого мінімуму, є ще поняття рекомендованого мінімального розміру аліментів. Він дорівнює 100% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто фактично це повний прожитковий мінімум на дитину. Суд за можливості орієнтується саме на цю суму як на бажаний мінімум забезпечення. Якщо платник спроможний, краще, щоб аліменти були не нижче цього рівня – так вважає держава. За нашими прикладами на 2025 рік, рекомендований мінімум становить 2 563 грн для дитини до 6 років та 3 196 грн для дитини 6-18 років.

Для повноти картини варто згадати і максимальний розмір аліментів. Закон обмежує апетити теж: щоб навіть дуже заможний платник не платив надміру, встановлено верхню межу – не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину. В умовних цифрах 2025 року це виходить приблизно 25,6 тис. грн для дітей до 6 років і 31,9 тис. грн для дітей 6-18 років. Звісно, настільки високі аліменти – рідкість, але такі обмеження є на випадок, якщо у платника дуже великі доходи і суд вважає за потрібне забезпечити дитині відповідний рівень життя.

Важливо: всі ці суми – мінімальні, рекомендовані, максимальні – служать орієнтиром. Конкретний розмір аліментів визначається судом індивідуально і залежить від купи факторів: доходів батьків, потреб дитини тощо (про це нижче). Але мінімальний гарантований поріг 50% від прожиткового мінімуму – непорушна межа. Навіть якщо у тата офіційна зарплата нульова, менше цього його все одно зобов’яжуть платити.

Аліменти для повнолітніх дітей, які продовжують навчання

Зазвичай аліменти асоціюються з утриманням малолітніх і неповнолітніх дітей (тобто до 18 років). Але буває ситуація: дитині виповнилося 18, вона юридично вже доросла, але фактично ще вчиться у вузі і не може повноцінно себе забезпечувати. Чи зобов’язані батьки й надалі допомагати фінансово? Так, зобов’язані!

Українські закони передбачають, що якщо повнолітні син чи дочка навчаються на денній формі (очній) і потребують матеріальної підтримки, батьки повинні утримувати їх до завершення навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років. Тобто аліменти на студента можливі максимум до 23-річного віку. Це справедливо: адже в 19–22 роки багато молоді ще здобуває вищу освіту і не має стабільного заробітку, тож батьківська допомога необхідна.

Як це виглядає на практиці? В принципі, механізм той самий, що й з аліментами на неповнолітніх. Батьки можуть добровільно домовитися фінансово підтримувати дитину-студента (наприклад, батько продовжує щомісяця висилати гроші сину, поки той вчиться). Якщо ж домовленості нема – питання вирішується через суд. Право звернутися до суду за аліментами для студента має той із батьків, з ким проживає дитина, або ж сама повнолітня дитина. Суд, призначаючи суму, враховуватиме і потреби самої молодої людини (плата за навчання, гуртожиток, підручники тощо), і можливості платника. Зверніть увагу: обов’язок утримувати припиняється, якщо студент кидає навчання або починає заробляти і вже не потребує допомоги.

Є ще одна категорія – повнолітні непрацездатні діти. Якщо ваш син чи дочка стали інвалідами (непрацездатними) і потребують матеріальної допомоги, батьківський обов’язок підтримувати їх нікуди не зникає і після 18 років. Фактично йдеться про ситуацію, коли дитина за станом здоров’я не може працювати. В такому разі батьки зобов’язані утримувати свого повнолітнього непрацездатного сина чи дочку, якщо мають можливість надавати таку допомогу – це теж передбачено сімейним законодавством України. Сума та порядок виплат можуть визначатися добровільно або через суд, аналогічно до звичайних аліментів.

Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків

Аліменти – це не гра в одні ворота. Закон захищає не лише дітей, а й батьків. Тобто колись настане момент, коли вже дорослі діти мусять подбати про своїх літніх батьків. В українському законодавстві прямо прописано: повнолітні син чи дочка зобов’язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Простими словами, якщо мама чи тато досягли пенсійного віку або стали особами з інвалідністю і при цьому у них немає достатнього доходу (пенсії, зарплати) для нормального життя – їхні дорослі діти мають обов’язок допомагати.

Цей обов’язок виникає тільки для повнолітніх дітей (звісно, малолітні не можуть утримувати нікого). “Непрацездатними” вважаються, зокрема, пенсіонери (чоловіки від 60 років, жінки від 55) та інваліди І, ІІ, ІІІ груп. “Потребують допомоги” означає, що в батьків немає достатніх засобів для гідного існування – наприклад, пенсія дуже маленька або взагалі відсутня. Якщо такі обставини є, і дитина при цьому має можливість підтримувати батьків, – моральний обов’язок підкріплюється юридичним.

Як же розраховується сума аліментів на батьків? Тут усе вирішує суд, за відсутності добровільної згоди. Батьки можуть подати позов на своїх дітей про стягнення аліментів на утримання. Цікаво, що позов може бути пред’явлений до одного, кількох або навіть до всіх дітей одразу – суд може залучити до справи всіх синів і дочок, щоб справедливо розподілити обов’язок. Розмір виплат суд встановлює, як і у випадку з дітьми, або у твердій грошовій сумі, або у частці від доходу дітей – з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. Суд обов’язково врахує всі важливі обставини: непрацездатність і потреби батьків, фінансові можливості дітей, наявність у дітей власних сімей, інших утриманців тощо. Так само береться до уваги, чи отримують батьки пенсію, допомогу, чи мають якесь майно, яке приносить дохід. Тобто підхід індивідуальний: комусь призначать 2 тис. грн на місяць, а комусь і 10 тис. – залежно від того, скільки потрібно батькам і скільки реально можуть платити діти.

Є важливий нюанс: якщо колись мати чи батько були позбавлені батьківських прав і не брали участі у вихованні дитини, то у їхніх дітей не виникає обов’язку утримувати таких батьків. Закон справедливо звільняє сина чи дочку від аліментів на користь батьків, які свого часу ухилялися від виконання батьківських обов’язків. Наприклад, якщо батько залишив сім’ю і був офіційно позбавлений прав щодо дитини, то вимагати аліменти на свою старість він не зможе (звісно, якщо права не були поновлені надалі).

Отже, аліментні зобов’язання в сім’ї – взаємні. Спочатку батьки утримують дітей, а потім уже дорослі діти, за потреби, допомагають батькам. В обох випадках порядок дуже схожий: або домовленість, або рішення суду. Головне – пам’ятати про своїх близьких і не кидати їх у скрутному становищі.

Приклад розрахунку аліментів у цифрах

Теорія теорією, але давайте подивимося, як це працює на практиці. Ось два реальні приклади ситуацій, з якими стикаються родини, і розрахунок суми аліментів у кожному випадку.

Приклад 1. Стандартна ситуація з офіційною зарплатою. Скажімо, після розлучення мати проживає з десятирічною донькою, батько бачиться з дитиною час від часу і погоджується сплачувати аліменти, але постає питання – скільки саме? Припустимо, офіційна зарплата батька становить 20 000 грн на місяць. За законом на одну дитину це орієнтовно 25% від доходу. Тобто можна очікувати аліменти близько 5 000 грн щомісяця. Чи не забагато це, чи не замало? Дивимось на мінімальні стандарти: прожитковий мінімум для 10-річної дитини – ~3 196 грн, рекомендований мінімум аліментів – ті ж ~3 196 грн. Наші 5 000 грн явно перевищують цю суму, отже такий розмір аліментів однозначно забезпечить дитині нормальний рівень життя. Суд, швидше за все, підтвердить 25% від заробітку як справедливу суму. Більше того, враховуючи хороший дохід батька, мати могла б просити і більший відсоток, якби були особливі потреби у дитини (наприклад, витрати на секції, лікування). Але за відсутності особливих обставин 5 тисяч – цілком достатньо і навіть більше мінімально необхідного.

Приклад 2. Батько має низький або нестабільний дохід. Інша ситуація: батько офіційно заробляє, скажімо, 6 000 грн на місяць (можливо, неповна зайнятість або мінімальна зарплата), або ж взагалі не має офіційної роботи і отримує випадкові доходи. Як тоді визначать аліменти? Якщо рахувати 25% від 6 000 грн, виходить лише 1 500 грн. Але згадаємо про мінімальний гарантований рівень: для дитини 6-18 років це зараз ~**1 598 грн*. Суд не може призначити менше 1 598 грн у даному випадку, навіть якщо чверть зарплати тата – менша сума. Тож найімовірніше, аліментів присудять 1 598 грн на місяць, аби виконати норму закону. Можливо, мама наполягатиме і на фіксованій сумі замість частки від доходу, якщо тато офіційно не працює. Суд може призначити, наприклад, ту ж суму 1 600–2 000 грн як фіксовану – з урахуванням прожиткового мінімуму, потреб дитини і того, що батько теоретично здатен заробити цю невелику суму навіть випадковими підробітками. Дитина все одно отримає гарантований мінімум, навіть якщо батькові доведеться пошукати для цього додатковий заробіток.

Як бачимо з прикладів, ключовими орієнтирами є доходи батька і державні стандарти (прожитковий мінімум). У першому випадку 25% від зарплати дає суму вищу за мінімум – тож це прийнятно. У другому – 25% була б нижче мінімуму, тому застосовується мінімальний поріг. В реальних справах суди часто оперують саме такими розрахунками. Звісно, цифри можуть бути інші, але принцип той самий: аліменти повинні бути “не менше мінімуму, але й по можливості адекватні реальним потребам дитини та доходам платника”. Якщо батько отримує більше – дитина має право на більший шматок «пирога» (але в межах розумного), якщо менше – все одно є мінімальна «сіточка безпеки».

Що враховує суд при визначенні суми аліментів

Суд під час розгляду справи про призначення аліментів завжди намагається збалансувати інтереси дитини і можливості батьків. Для цього він аналізує різні фактори. Основні з них такі:

• Доходи платника аліментів. Береться до уваги весь офіційний заробіток батька чи матері, з якого можуть стягуватися аліменти: зарплата (оклад + бонуси), дохід від бізнесу або фрілансу, пенсія, стипендія, доходи від оренди майна, інші легальні джерела. Якщо платник має кілька місць роботи – враховуються всі. При цьому до уваги не беруться різного роду соціальні допомоги (наприклад, допомога по безробіттю, по інвалідності, одноразові виплати тощо) – аліменти з них не стягуються.
• Матеріальний стан обох батьків. Суд цікавиться не лише доходами платника, а й загальною фінансовою ситуацією в обох батьків. Наприклад, чи є у когось із них цінне майно – квартира, машина, земельна ділянка, бізнес-активи. Чи отримують вони додаткові прибутки (дивіденди, відсотки, здають квартиру в оренду). Всі ці активи характеризують спроможність сторін. Якщо у платника офіційно невелика зарплата, але при цьому три квартири в столиці – це важливий сигнал для суду.
• Наявність інших утриманців. Обставина, чи має платник аліментів інших дітей, дружину або чоловіка непрацездатних, батьків на утриманні тощо. Іншими словами, скільки людей він ще зобов’язаний утримувати, окрім даної дитини. Це впливає на розрахунок: коли в батька нова багатодітна родина, відрахувати третину доходу на одну дитину від першого шлюбу може бути нереально – доведеться шукати компроміс. І навпаки, якщо інших зобов’язань немає, дитина може претендувати на більшу частку доходів тата/матері.
• Потреби дитини. Суд дуже уважно вивчає, скільки грошей реально потрібно саме цій дитині. Враховується все необхідне: витрати на харчування, одяг, взуття, гігієну, лікування, освіту, оплату гуртків, секцій, розвитку, можливо, особливі потреби (ліки, дієта, реабілітація тощо). Зазвичай мама (опікун) подає суду розрахунок орієнтовних витрат на дитину в місяць. Якщо, наприклад, дитина професійно займається спортом і потрібні додаткові кошти на спорядження чи тренування – ці витрати теж включаються. Головна мета – щоб дитина не була обділена після розлучення батьків і зберегла звичний рівень життя.

Залежно від цих факторів, суд може відступати від “стандартних” 25% в більшу або меншу сторону. Бувають ситуації, коли й 50% доходу батька – це замало для особливих потреб дитини (тоді призначають у твердій сумі більше половини зарплати). А буває, що і 20% достатньо, якщо доходи високі. Також суд може врахувати поведінку платника: чи він сумлінно платив раніше, чи не приховує свої доходи. Наприклад, якщо батько раптово звільнився і влаштувався на мінімальну зарплату, щоб зменшити офіційні аліменти, суд може дослідити його реальний стиль життя і доходи “в конверті”. Для цього запитуються дані з податкової, банки, інші джерела. Отож, формула розрахунку аліментів досить гнучка, і судді намагаються ухвалити рішення по справедливості, спираючись на наведені фактори.

Чи можна подати заяву на аліменти онлайн?

У наш цифровий час багато що можна зробити через інтернет – навіть подати заяву до суду онлайн. Звичайно, питання дуже популярне: “Чи можу я оформити аліменти, не виходячи з дому?” Відповідь: так, можете. В Україні діє система «Електронний суд» – спеціальний онлайн-портал для подання документів до судових установ. Ви можете подати позов про стягнення аліментів через цей портал. Для цього знадобиться електронний підпис (КЕП) та реєстрація на сайті e-court (id.court.gov.ua). Алгоритм такий: авторизуєтеся, заповнюєте електронну позовну заяву за всіма правилами і відправляєте до суду онлайн. Ваш електронний позов розглядається на рівні з паперовим – тобто буде призначена справа, винесене рішення, яке ви отримаєте в електронному вигляді, і зможете так само отримати виконавчий документ для примусового виконання. Онлайн-система економить час і дозволяє обійтися без візитів до канцелярії суду. Щоправда, вона вимагає певної технічної грамотності та наявності цифрового підпису.

Якщо самостійно складати позов складно, або у вас нема електронного підпису, можна вдатися до допомоги фахівців. Сьогодні доступна правова допомога онлайн – ви можете отримати підтримку юристів через інтернет. Багато юридичних фірм і платформ надають допомога юриста онлайн у режимі реального часу. Наприклад, доступний чат з юристом, де ви в форматі месенджера консультуєтесь щодо ваших питань. Популярною послугою зараз стала юрист консультація онлайн, коли ви віддалено спілкуєтесь зі спеціалістом і можете розв’язати проблему без особистої зустрічі. Багатьох цікавить і юридична консультація онлайн чат безкоштовно – чи реально отримати кваліфіковану відповідь безкоштовно? Так, існують сервіси, де передбачена і така опція. Деякі платформи пропонують послугу «безкоштовна юридична консультація онлайн чат» для первинних питань клієнта. Тобто ви ставите запитання в чаті, і юрист онлайн надає базову консультацію без оплати. Звичайно, якщо потрібен глибший аналіз або підготовка документів, тоді доведеться замовити розширену послугу. Але для початку цілком можна скористатися таким форматом, аби зрозуміти загальні кроки. Отже, онлайн-формат цілком доступний: ви можете поспілкуватися з юристом в чаті і навіть доручити йому підготовку та подання всіх паперів дистанційно. Це швидко, зручно і особливо актуально в сучасних умовах, коли цінуєш кожну годину свого часу.

Як оформити заяву про аліменти (покроково)

Перейдемо до практики: як правильно написати й подати заяву на аліменти. Якщо батьки не домовилися добровільно і ви вирішили стягувати кошти через суд, потрібно підготувати кілька речей. Ось покрокова інструкція:

1. Визначте спосіб звернення до суду. Ви можете подати позов двома шляхами – через наказне провадження або через позовне провадження. Пояснимо різницю: наказне провадження – це спрощена процедура, коли суд виносить судовий наказ без слухання справи, якщо ви просите стандартну суму (у рамках тих самих ¼ доходу на одну дитину або фіксованого мінімуму 50% від прожиткового мінімуму). Такий шлях швидший і не потребує вашої присутності – достатньо подати заяву на видачу судового наказу. Якщо ж ви хочете вимагати більших аліментів, ніж стандарт, або є інші спірні моменти (наприклад, треба встановлювати батьківство), тоді слід подавати позовну заяву у загальному порядку, і справа розглядатиметься з судовими засіданнями. Отже, спочатку вирішіть, який варіант вам підходить: судовий наказ (швидко, але сума не більше визначених мінімумів) чи повноцінний позов (довше, зате можна вимагати більше).
2. Зберіть необхідні документи. До заяви обов’язково додаються документи, що підтверджують обставини справи. Підготуйте свідоцтво про народження дитини (оригінал і копію) – щоб підтвердити, що відповідач дійсно батько/мати цієї дитини. Також потрібен документ про те, що дитина проживає з вами (довідка про склад сім’ї, витяг з реєстру про місце проживання дитини тощо). Якщо у вас є рішення суду про розлучення або свідоцтво про розірвання шлюбу – долучіть і його (щоб показати статус стосунків). Копія вашого паспорта та ідентифікаційного коду теж не завадять. Якщо ви вже отримували від другого з батьків якусь допомогу на дитину або, навпаки, він ухилявся – можуть стати в пригоді відповідні докази (розписки про отримання грошей, скріни повідомлень тощо). Для повнолітньої дитини, що навчається, додатково додається довідка з навчального закладу про те, що вона студент денної форми. Чим повніший пакет документів, тим краще: суд розгляне справу швидше і у опонента буде менше шансів щось заперечувати. Копії всіх документів робляться у двох примірниках (один – до суду, інший – для відповідача).
3. Складіть позовну заяву. Це найвідповідальніший крок – правильно написати сам текст звернення до суду. Заява складається в письмовій формі (на комп’ютері або розбірливо від руки) і має свою структуру. Ось основні частини позову:
4. «Шапка» – в правому верхньому куті впишіть, до якого суду звертаєтесь (назва та адреса суду), а також свої дані як позивача (ПІБ, адреса, контактний номер) і дані відповідача (ПІБ, адреса проживання, за наявності – контактні дані).
5. Назва документа – по центру напишіть: «Позовна заява про стягнення аліментів». Це офіційна назва документа
6. Описова частина – тут у вільній формі опишіть суть справи. Зазначте, у яких відносинах ви перебували з відповідачем (одружені чи ні, зараз розлучені з такого-то числа або проживаєте окремо), з ким проживає дитина на цей момент. Обов’язково підкресліть, що відповідач не бере участі у матеріальному утриманні дитини або допомагає недостатньо. Бажано зробити посилання на закон – наприклад, написати, що згідно зі ст.180 Сімейного кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до повноліття. Якщо були спроби домовитися або якась передісторія – коротко згадайте.
7. Резолютивна частина (вимоги) – сформулюйте чітко, що ви просите у суду. Наприклад: “Прошу стягнути аліменти на користь такого-то (ПІБ дитини), в розмірі 1/4 від усіх видів доходу відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття”. Або якщо у твердій сумі: “прошу стягнути аліменти в розмірі 3 000 грн щомісячно до досягнення повноліття”. Можете також просити покласти на відповідача додаткові витрати на дитину (наприклад, половину витрат на гуртки чи лікування) – якщо це актуально. В цьому ж пункті зазначте, з якого моменту стягувати аліменти. За законом їх присуджують від дня звернення до суду або нотаріуса, тож стандартно пишуть “з дня подання позову”. Також пропишіть, на кого саме сплачуються аліменти: чи безпосередньо дитині (якщо вже 18 і вона позивач), чи вам як тому, з ким проживає дитина.
8. Перелік додатків – після тексту вимог зробіть список документів, які додаєте (копія свідоцтва про народження, довідка про проживання, копія рішення про розлучення тощо).
9. Дата і підпис – в кінці не забудьте поставити поточну дату і свій підпис. Якщо позов подаєте в паперовій формі, то власноруч підписуєте; якщо онлайн – то накладаєте електронний підпис.

Позовна заява має бути чіткою і структурованою, без зайвих емоцій. Якщо важко сформулювати юридичною мовою – можна скористатися шаблонами або звернутися до юриста для допомоги у складанні. Головне – включити всю необхідну інформацію і коректно оформити документ.

1. Подайте заяву до суду. Коли все готово (текст позову і копії додатків), треба подати це до відповідного суду. Заява подається, як правило, до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача (того, з кого стягуються аліменти). Однак законом дозволено подавати і за своїм місцем проживання – якщо вам так зручніше. Ви можете занести пакет документів особисто до канцелярії суду, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення, або ж скористатися Електронним судом і подати все онлайн, як згадувалось вище. Судовий збір за позов про аліменти не сплачується (позивач звільнений від сплати збору) тому подавати заяву абсолютно безкоштовно. Після подання залишиться чекати відкриття провадження та призначення судового засідання (якщо позовне провадження) або одержання судового наказу (якщо спрощене провадження).
2. Візьміть участь у розгляді і отримайте рішення. Наказне провадження не потребує вашої присутності – суддя сам винесе наказ і надішле копію вам та боржнику. Якщо ж призначено слухання, не ігноруйте його: з’явіться в суд у призначений день або найміть представника. Викладіть свою позицію, надайте оригінали документів для огляду. У підсумку суд винесе рішення про стягнення аліментів. Ви отримаєте або судовий наказ, або рішення суду та виконавчий лист (документ, на підставі якого Державна виконавча служба стягуватиме гроші). Далі – справа техніки: передати виконавчий документ у виконавчу службу чи бухгалтерію за місцем роботи платника, і аліменти почнуть утримуватися автоматично.

На цьому все. Ми розглянули тему максимально детально: від способів розрахунку і юридичних тонкощів – до живих прикладів і порад, як діяти. Сподіваємось, тепер зрозуміло, як визначаються аліменти в Україні і що робити, щоб їх отримати. Якщо у вас залишились питання або ситуація складна – не соромтеся звернутися за фаховою порадою. Сьогодні це легко зробити: достатньо відкрити онлайн чат з юристом і отримати відповіді. Пам’ятайте, що знання своїх прав – це вже половина успіху у їх захисті. Ваша дитина має право на належне утримання, тож дійте рішуче і сміливо, а про юридичні нюанси ми вам підказали. Бажаємо успіху!