Прострочення кредиту 2025: що може банк і чого не має права

Прострочення кредиту означає, що позичальник не виконав своє зобов'язання вчасно - не сплатив обумовлений платіж за кредитним договором у строк. Це може бути, наприклад, пропущений щомісячний платіж. Закон України «Про споживче кредитування» чітко визначає поняття простроченої заборгованості і встановлює особливості відповідальності за неї. Банки і МФО мають вести облік прострочених платежів та вживати заходів із повернення боргу.

При простроченні банк може нараховувати відсотки та штрафи, але тільки в межах, дозволених договором і законом. Зокрема, згідно зі статтею 21 Закону «Про споживче кредитування» пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період і не більша за 15% суми простроченого платежу. Також сукупна сума всіх штрафних платежів (штраф, пеня та інших неустойок) не може перевищувати половину отриманого кредиту. Таким чином закон захищає позичальника від надмірного фінансового навантаження.

Дії банку при простроченні

Банк (або МФО) має законне право повідомляти боржника про наявність простроченого боргу та вимагати його повернення. Для цього кредитор може телефонувати позичальнику, надсилати SMS або листи з нагадуванням про заборгованість. Однак закон встановлює, що дзвінки слід здійснювати лише у робочий час - з 9:00 до 20:00 - і не більше двох разів на добу. При цьому працівник банку повинен називати своє ім'я та інформацію про борг під час кожного контакту. Банк також зобов'язаний чітко інформувати, які саме суми є простроченими, і нараховувати відсотки та пеню відповідно до умов договору та закону.

Банк не може застосовувати незаконні методи тиску. Погрози боржникові або його рідним категорично заборонені. Зокрема, не можна вводити позичальника в оману щодо наслідків прострочення: наприклад, повідомляти, що борг уже «передано до суду» або що людину «притягнуть до кримінальної відповідальності». Насправді тільки суд може ухвалити рішення про стягнення боргу, а примусове виконання такого рішення здійснюють державні або приватні виконавці.

• Що може робити банк: нагадувати про борг і вимагати повернення грошей, нараховувати проценти і пеню у межах договору, телефонувати й надсилати повідомлення у дозволений час (9:00-20:00), пропонувати реструктуризувати кредит за згодою обох сторін.
• Чого не може робити банк: дзвонити позичальнику у неробочий час (після 20:00 та до 9:00), у вихідні чи святкові дні, більше двох разів на день; погрожувати застосуванням насильства, арештом чи судовим переслідуванням; вводити в оману щодо наслідків неповернення боргу; повідомляти про заборгованість третім особам (родичам, знайомим), які не є офіційними поручителями за договором.

Штрафи та пеня за прострочення

Банк може нараховувати штрафні санкції (пеню, відсотки за прострочення) лише відповідно до умов договору та закону. Як уже зазначалось, пеня обмежена двома обліковими ставками НБУ і 15% від суми простроченого платежу. Усі штрафи та пені разом не можуть перевищувати половину суми отриманого кредиту. Якщо банк нарахував суму, яка перевищує ці межі, позичальник має право оскаржити таке нарахування. У разі спірної ситуації слід подавати письмові скарги спочатку до керівництва банку, а далі - до Національного банку України (через контакт-центр за номером 0 800 505 240).

Зверніть увагу, що застосовувати і пеню, і штраф одночасно за одне і те саме порушення заборонено. Ніхто не може через договір обійти ці обмеження - відповідні умови визнаються незаконними, і позичальник звільняється від їх сплати.

Передача боргу колекторській компанії

Банк або МФО може передати вашу справу колекторській компанії чи продати кредит іншому кредитору лише за умови, що це передбачено договором. Якщо в умовах кредитного договору не зазначено права кредитора залучати колекторів чи відступати право вимоги, банк не може робити цього самовільно. Зі змісту закону: «Новий кредитор не має права залучати колекторську компанію, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено такого права». Тобто без вашої письмової згоди чи пункту в договорі борг передавати не можна.

Якщо борг передано, банк повинен упродовж 10 робочих днів письмово повідомити позичальника про це та надати інформацію про нову організацію (назву, код, контакти тощо). Таким чином ви можете завжди з'ясувати, хто тепер вимагає з вас гроші - банк чи колектори.

Дії колекторської компанії та обмеження закону

Якщо справу передано колекторам, на їхню роботу поширюються суворі обмеження. Колекторська компанія має право інформувати боржника про наявність заборгованості та запропонувати варіанти її погашення. Однак багато методів спілкування колекторів заборонені. Закон вимагає від колекторів етичної поведінки: їм заборонено погрожувати, шантажувати або будь-яким іншим незаконним способом тиснути на боржника.

Від колекторів також вимагається називати під час першого дзвінка повну інформацію про себе (назву компанії, прізвище, ім'я) та конкретний борг. Вони не мають права телефонувати з прихованого номера чи видавати себе за інші органи (напр., «службу безпеки банку»). Колектори також не можуть розголошувати інформацію про ваш борг третім особам (друзям, колегам, сусідам), якщо ті не є офіційно залученими до кредитного договору (наприклад, поручителями). Взаємодія з боржником має відбуватися не раніше ніж о 9:00 і не пізніше ніж о 20:00, а також не частіше ніж двічі на день. До недієздатних, неповнолітніх, інвалідів І групи і тих, хто перебуває в лікарні, колектори не мають права телефонувати взагалі.

При надсиланні кореспонденції колектори не повинні вказувати на конвертах і реквізитах нічого, що могло б налякати або видати наявність боргу («повістка», «рішення про стягнення», «виконавчий документ» тощо). Якщо ви помітили порушення з боку колекторів (погрози, дзвінки о третій ночі, хабарництво), ви можете поскаржитися на них до НБУ або виконавчої служби - це гарантує притягнення компанії до відповідальності.

Права позичальника та як діяти

Позичальник має право захищати свої інтереси. Якщо виникли труднощі з оплатою, рекомендується насамперед звернутися до банку. Ви можете попросити про реструктуризацію боргу: стаття 17 Закону «Про споживче кредитування» передбачає можливість відстрочення чи перегляду умов кредиту за згодою обох сторін. Це може зменшити тиск штрафів і допомогти домовитися про новий графік платежів.

Якщо ж банк або колектори порушують ваші права (наприклад, вимагають завищений борг, телефони регулярні і з погрозами), фіксуйте ці факти - записуйте розмови, зберігайте SMS та листи. Звертайтеся зі скаргою: спочатку - до банку, далі - до НБУ (через контакт-центр чи чат-бот). Також можна написати до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини чи подати заяву до суду. Пам'ятайте, що безпосереднє втручання поліцейських та виконавчих органів можливе тільки після рішення суду.

Онлайн допомога та безкоштовна консультація

Якщо ви потребуєте юридичної допомоги онлайн або хочете просто задати питання юристу по своїй ситуації, скористайтеся Telegram-ботом ПравоХаб. Через нього можна швидко отримати безкоштовну консультацію юриста щодо вашого кредиту та дізнатися, як діяти далі. Наш фахівець роз'яснить вам ваші права позичальника і підкаже конкретні кроки для захисту.

Не зволікайте: отримайте консультацію юриста онлайн вже сьогодні через бот ПравоХаб і будьте впевнені у захисті своїх прав.