Як іноземці-військовослужбовці легалізуються в Україні після служби

Після повномасштабного вторгнення до України багато іноземців добровільно приєдналися до ЗСУ, але тепер стикаються з ризиком примусового видворення через відсутність належних документів. Українське законодавство поступово узаконює їхній статус: відповідно до нещодавніх змін, іноземці та особи без громадянства можуть вступати на контрактну службу в ЗСУ, Нацгвардію та інші силові структури. Належний статус військовослужбовця надає їм захист за Женевськими конвенціями (воєннопольового статусу): спроби російської пропаганди виставити їх найманцями юридично нікчемні. Проте після звільнення з військової служби ці люди часто не мають іншого легального підґрунтя для перебування в Україні. Нині держава надає їм кілька шляхів легалізації, що допомагають уникнути депортації та забезпечити законний статус.

Правовий статус і можливості служби

Українське законодавство офіційно дозволяє іноземцям служити в армії за контрактом. У 2024 році прийнято закон, що відкриває іноземцям контрактну службу у ЗСУ, Нацгвардії та транспортній службі (із введенням спецпідрозділів для перевірки). Кожен іноземний військовослужбовець отримує статус захисника: за дотримання норм міжнародного гуманітарного права його не можуть притягнути до відповідальності за участь у бойових діях, та він автоматично не вважається найманцем. Водночас досі немає спрощених процедур громадянства для цих захисників: зазвичай для набуття українського громадянства іноземцеві потрібно було відслужити три роки або здійснити визнаний героїчний вчинок. Тому після служби їм доводиться шукати інші шляхи залишитися в країні.

Шляхи легалізації після служби

Законотворці й уряд запровадили кілька механізмів для легалізації іноземців-військовослужбовців. Якщо іноземець завершив контракт (навіть достроково), він може подати документи на посвідку на тимчасове проживання або дозвіл на імміграцію. Зокрема, тимчасова посвідка на проживання надається на підставі подання від Міноборони чи МВС і навіть може оформлятися з простроченим паспортом. Крім того, право на посвідку мають члени сім'ї військового (дружина/чоловік, неповнолітні діти та ін.), які подають документи на підставі контракту або військового квитка іноземця. У свою чергу дозвіл на імміграцію (постійне проживання) можуть отримати ті, чиє імміграційне оформлення вважається державним інтересом. Після схвалення такого дозволу іноземець отримує право на ПМП і може пізніше претендувати на громадянство. Наприклад, ДМС України повідомляє: іноземці, які прослужили в ЗСУ три і більше роки (або визнані непридатними військово-лікарськими комісіями), мають право на імміграційний дозвіл. Якщо служба тривала менше, Міністерство внутрішніх справ також визнає їхнє право подати на тимчасову посвідку або дозвіл, за умови державного інтересу.

• Посвідка на тимчасове проживання. Можливе за наявності військового контракту або сімейних зв'язків (шлюбу з громадянином України чи возз'єднання сім'ї).
• Дозвіл на імміграцію. Надається, якщо служба у ЗСУ тривала 3 і більше років або завершення контракту визнано державним інтересом. Після отримання такого дозволу іноземець може жити в Україні довічно та отримати громадянство.
• Статус біженця/додатковий захист. Якщо повернення до країни походження загрожує переслідуванням, можна звернутися за притулком. Відомо, що багато іноземних добровольців через відсутність інших варіантів реєструються шукачами притулку в Україні.

Приклади випадків

У практиці вже є резонансні приклади боротьби з депортацією. Так, у липні 2025 року Шостий апеляційний суд Києва розглядав справу пораненого іноземного ветерана ЗСУ (громадянина Грузії та РФ), якого ДМСУ затримала з наміром депортувати. Цей боєць добровільно воював в 2023 році, але після тяжкого поранення змушений був піти з контракту. Хоча його дружина є українкою, Міграційна служба нібито не дозволяла подавати документи на посвідку, що викликало скандал у ЗМІ. Раніше (2016 р.) десятки іноземців-військових також пікетували Верховну Раду та Адміністрацію Президента, вимагаючи легалізації: на батьківщині цих добровольців їм загрожувала кримінальна відповідальність та довгі терміни за участь у війні, тож вони опинилися практично в «підвішеному» правовому стані. Як зауважував один із них, «ми тут нікому не потрібні, окрім тих, з ким воювали». Водночас прийняті зміни поступово забезпечують їм ті самі пільги, що й українським військовим: вони отримують повноцінний статус служби та всі соціальні гарантії.

Юридичний захист і дії для збереження статусу

Щоб ефективно захистити свій статус, іноземним добровольцям рекомендується діяти проактивно:

• Збирати документи про проходження служби (контракт, військовий квиток, нагороди) та факти участі в обороні країни - це підґрунтя для отримання посвідки або імміграційного дозволу.
• Використовувати сімейні підстави. Якщо один із подружжя є громадянином України, іноземець може оформити посвідку за сімейною статтю.
• Оскаржувати незаконні рішення. У разі видворення рішення ДМСУ чи суду можна оскаржити в апеляційному порядку. Судові приклади показують, що позиція захисника як військового часто враховується при перегляді справи.
• Звертатися за фаховою допомогою. Для складання заяв, скарг та звернень до органів влади важливо залучати адвоката з імміграційного права. Наприклад, юрист з імміграційного права і захисту від депортації допоможе правильно оформити документи, обґрунтувати державний інтерес та супроводжувати вас на всіх етапах.

Навіть підпис Міністерства оборони чи МВС при поданні на посвідку чи імміграційний дозвіл істотно підвищує шанси на успіх. Пам'ятайте, що зараз Україна заохочує захисників, в тому числі іноземців, - це підтверджено новими правилами і публічними заявами органів.

Більше деталей про процедуру легалізації іноземця-військовослужбовця можна знайти у спеціалізованих гайдах. Зокрема, у блозі Pravohub є докладна стаття «Як іноземець може отримати ВНЖ в Україні у 2025 році: посвідка, документи, військова служба», де пояснено порядок отримання посвідки на проживання саме для військових.

Висновки

Іноземні добровольці та військові, що воюють за Україну, сьогодні мають більше прав і можливостей залишитися в країні легально, ніж раніше. Завдяки новим нормам вони можуть претендувати на посвідку на тимчасове або постійне проживання за фактом служби та внеску в оборону держави. Водночас бюрократичні перепони та старі правила можуть створювати проблеми - тому важливо своєчасно шукати легальні шляхи та користуватися юристською підтримкою. Виконуючи всі вимоги та аргументуючи свій внесок у захист країни, іноземець може значно зміцнити свій статус і уникнути примусового видворення. Головне - діяти вчасно і з розумінням своїх прав, адже держава визнає їхню роль у війні й зацікавлена у захисті таких осіб.