Термін «авторське право 2026» на практиці означає застосування чинної редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 2811‑IX, який прямо регулює набуття, здійснення та захист авторських прав, а також вводить окремі права особливого роду (sui generis). Станом на 31.01.2026 у базі законодавства оприлюднено поточну редакцію від 12.12.2025, із переліком змін (зокрема № 2849‑IX, № 2974‑IX, № 4017‑IX, № 4576‑IX, № 4585‑IX).
На міжнародному рівні авторські права в Україні охороняються також через участь у ключових договорах: Бернській конвенції (Україна - учасник Паризького акту), а також WIPO Copyright Treaty (WCT) і WIPO Performances and Phonograms Treaty (WPPT), що важливо для цифрового контенту та трансграничного захисту.
Що охороняється і які права надає закон про авторське право
Закон визначає автора як фізичну особу, яка створила твір творчою діяльністю, а оригінальність - як критерій, що відображає творчі рішення автора. У «цифровій частині» закон деталізує поняття веб‑сайту, веб‑сторінки та інтерактивного надання доступу, що напряму прив'язує охорону до онлайн‑середовища.
Права автора структуровані на особисті немайнові (зокрема право на ім'я/авторство, анонімність, недоторканність твору) та майнові (виключне право дозволяти/забороняти використання; відтворення, розповсюдження, публічне сповіщення, переклад, переробка тощо). Окремо врегульовано розподіл прав на службові твори, твори за замовленням і - як одна з новацій останніх років - твори, створені під час проходження військової служби (ст. 14‑1, у редакції змін 2025 року).
Захист авторських прав у 2026 році: порушення, інтернет‑процедури і відповідальність
Розділ про захист прямо визначає підстави для реагування: «порушення, невизнання або оспорювання» прав, а також загроза порушення. Закон деталізує, що таке порушення авторських прав, включно з плагіатом та «інтернет‑піратством» як незаконним використанням об'єктів із застосуванням мережі Інтернет.
Для онлайн‑кейсів ключовою є процедура «notice‑and‑takedown»: правовласник може подати заяву про припинення порушення власнику веб‑сайту/веб‑сторінки та/або отримувачу послуг хостингу; закон встановлює вимоги до змісту заяви (ідентифікація заявника, ідентифікація об'єкта, обґрунтування прав тощо).
У 2026 році практично значущою залишається реформа інструментів судового захисту ІВ: Закон № 2974‑IX (чинний із 2023 року) дозволив ефективніше витребувати докази (в тому числі до подання позову як забезпечення доказів), що критично для онлайн‑порушень і «ланцюгів розповсюдження». Кримінальна площина застосовується у випадках, коли є склад злочину за ст. 176 Кримінального кодексу України (умисні порушення авторського права і суміжних прав за наявності встановлених законом ознак).
PravoHub в Telegram
Отримуйте юридичні консультації прямо в Telegram боті
Авторські права і ШІ: що реально змінилось
Ключова «AI‑новація» українського підходу - стаття 33 Закону № 2811‑IX: введено право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об'єкти, згенеровані комп'ютерною програмою без безпосередньої участі людини; для таких об'єктів особисті немайнові права не виникають, а строк охорони становить 25 років (з обчисленням від 1 січня наступного року). Водночас твори, створені людьми із використанням комп'ютерних технологій, прямо виведені з цього режиму й можуть охоронятися як «звичайні» твори за умови наявності творчого внеску.
Як тренд «цифрового доказування» (важливий і для спорів про контент, згенерований/модифікований ШІ) показовою є позиція, описана в матеріалах судової системи: у 2025 році Верховний Суд відмовлявся досліджувати як доказ відповіді, згенеровані ChatGPT та іншими моделями, підкреслюючи критерії належності, допустимості й достовірності доказів.
Судова практика і цифрові докази: що враховувати авторам і бізнесу
У практиці спорів про онлайн‑контент системною проблемою залишається встановлення «належного відповідача» та доведення контролю над веб‑ресурсом/розміщенням контенту: у справі про незаконне використання перекладів на торрент‑ресурсах суд аналізував, чи доведено повноваження відповідачів розпоряджатися веб‑ресурсом, і критикував ситуацію, коли позов фокусується на «власності на сайт» замість доведення факту порушення та ролі конкретних осіб.
Друга група питань - електронні докази (скріншоти, листування, сторінки сайтів). Верховний Суд у матеріалах щодо рішень об'єднаної палати прямо наголошував, що паперова копія електронного доказу не є «письмовим доказом», але може бути формою подання електронного доказу, а оцінка залежить від можливості перевірити оригінал та відсутності сумнівів у відповідності копії оригіналу.
Третя лінія (релевантна для SEO та «контент‑економіки» 2026 року) - платформи й пошук: entity["company","Google","tech company, us" офіційно вказує, що не «походження тексту» (AI чи людина), а якість і корисність для користувача є ключовими, що підсилює практичну цінність прозорого авторства, джерел і ліцензійної чистоти контенту.
Порівняння змін і схеми захисту
Порівняльна таблиця ключових змін
| Період | Норма/акт | Суть зміни | Практичний ефект у 2026 |
|---|---|---|---|
| 2023 | Закон № 2811‑IX | Нова редакція закону про авторське право, включно з цифровими визначеннями та sui generis‑правом | Більш придатна модель для інтернет‑контенту, платформ і комп'ютерної генерації |
| 2023 | Закон № 2974‑IX | Посилення процесуальних інструментів судового захисту ІВ (витребування/забезпечення доказів) | Реальніший доступ до доказів у спорах про онлайн‑порушення |
| 2024 | Закон № 4017‑IX | Узгодження процедур з підходом «адміністративної процедури» (в т.ч. для окремих адмінпослуг у сфері ІВ) | Формалізація адміністративних дій/оскарження в частині публічних процедур |
| 2025 | Закон № 4585‑IX | Додано ст. 14‑1 про твори, створені під час військової служби (розподіл майнових прав/винагороди) | Актуальна спеціальна модель для «службового» контенту у секторі безпеки |
Схематичні діаграми
Схема 1. Вибір правового режиму для результату (людина vs генерація)
Є творчий внесок людини у форму вираження?
│
┌────┴────┐
ТАК НІ
│ │
Авторське Право sui generis
право на неоригінальний
(повний об'єкт, згенерований
набір комп'ютерною програмою
особистих (25 років; без немайнових прав)
і майнових)
Схема 2. Процес захисту авторських прав в інтернеті (практика 2026)
Фіксація порушення (URL, дата/час, скріншоти, архівування)
│
Перевірка прав (договір/ліцензія/службовий твір/замовлення/OKU)
│
Заява про припинення порушення (власник сайту/сторінки/хостинг)
│
Якщо не припинено → суд (заборона + компенсація/збитки + витребування доказів)
│
За наявності складу злочину → заява за ст. 176 КК України
Потрібна юридична консультація?
Опишіть вашу ситуацію і отримайте професійну консультацію
У 2026 році «сильний» захист авторських прав спирається на три речі: правильну кваліфікацію об'єкта (твір чи sui generis‑генерація), доказовість у цифровому середовищі та швидку реакцію через інтернет‑процедури й судові інструменти.
- Автору варто документувати творчий процес (чернетки, вихідні файли, історію змін) і за можливості закріплювати права договорами (службові/замовлення/ліцензії), бо саме ланцюг прав і доказів визначає успіх спору.
- Користувачу (бізнесу/медіа/маркетингу) критично перевіряти ліцензії та джерела, а для ШІ‑контенту - фіксувати, де був творчий внесок людини, і не підміняти це «натиском кнопки», якщо ви розраховуєте на повноцінний авторсько‑правовий захист.
- Для онлайн‑порушень доцільно починати з заяви про припинення порушення за ст. 56 (це швидший тактичний крок), а для суду - готувати електронні докази так, щоб можна було підтвердити їх оригінальність.
- Для SEO‑ефекту (у т.ч. під запити «авторське право 2026», «порушення авторських прав») виграє контент із чітким авторством, структурою та офіційними посиланнями: така стратегія відповідає публічній позиції Google щодо оцінки якості матеріалів незалежно від того, чи використовувався ШІ.
