Коротко: це спроба зробити грантову підтримку бізнесу податково передбачуваною — але з підводними каменями.
Держава хоче ввести в Податковий кодекс поняття «підприємницький грант» — цільова, безоплатна і безповоротна допомога суб’єктам господарювання від донорів (іноземних організацій, міжнародних фондів, благодійних організацій, громадських об’єднань, а також органів місцевого самоврядування). Головне змістове нововведення: такі гранти не включаються в місячний/річний оподатковуваний дохід при нарахуванні, надавач гранту стає податковим агентом і повинен відзвітувати про договори та використання коштів. Також аналогічні пільги пропонуються для цілей корпоративного податку (коригування фінрезультату), для фізосіб‑підприємців на загальній системі, незалежних професіоналів і платників «єдиного податку».
Навіщо це роблять: зменшити фіскальний тиск на бізнес, підвищити привабливість грантів, залучити міжнародних донорів, підтримати відновлення економіки (особливо в умовах воєнного стану) та спростити бухоблік грантової допомоги.
- Вигоди: 1) зниження податкового навантаження для отримувачів грантів (суму не оподатковують при нарахуванні); 2) стимул для МСП та стартапів шукати донорське фінансування; 3) уніфікація бухгалтерського і податкового підходу до грантів (менше податкових неоднозначностей); 4) можливе прискорення відновлення бізнесу та робочих місць.
- Ризики і втрати: 1) ризик фіктивного або прихованого виведення доходів під виглядом грантів — втрати податкових надходжень; 2) корупційний ризик при розподілі місцевих «підприємницьких» грантів (вразливі процедури конкурсів/відбору); 3) адміністративне навантаження на надавачів грантів (включно з іноземними/малими НУО) — вони стають податковими агентами з відповідальністю; 4) складність контролю цільового використання — висока ймовірність спорів з податковими органами; 5) непрямі витрати для отримувачів: ведення окремого обліку, аудит, підготовка доказів цільового використання; 6) можливість використання пов’язаних структур (великим бізнесом) для мінімізації податків через грантові механізми.
Кого торкнеться найбільше: малі й середні підприємства, які розраховують на донорську допомогу; громадські організації та місцева влада як потенційні надавачі (їм доведеться звітувати як податковим агентам); великий бізнес — більше у ролі потенційного «користувача схеми» або партнера грантодавців.
Коли запрацює: закон набирає чинності через 6 місяців після опублікування (тим часом Кабмін має розробити підзаконні акти та узгодити процедури).
Висновок: загалом ініціатива корисна як політичний сигнал і може реально допомогти МСП отримувати цільове фінансування без негайних податкових наслідків. Але без жорстких антикорупційних, AML/CTF і процедур контролю за наданням, розподілом і перевіркою цільового використання грантів ризики для бюджету та зловживань високі. Тому користь можлива за умови чіткого регулювання та ефективного адміністрування — інакше відкривається нове джерело податкових лазівок.
Практичні поради, що робити вже зараз:
1) Якщо ви підприємець і плануєте брати грант — вимагайте в договорі чіткої мети, строків, контролю й умов повернення; ведіть окремий рахунок/облік по гранту; зберігайте всі документи про витрати і повернення; домовтеся з надавачем, щоб він виконав звіт перед податковою (податковий агент); при сумнівах — погоджуйте формулювання з бухгалтером або юристом. 2) Якщо ви — донор або НУО, готуйтеся взяти на себе функції податкового агента: зарезервуйте ресурси на звітність, передбачте шаблони договорів та механізм документального підтвердження цільового використання; подумайте про процедури перевірки й повернення невикористаних або неправомірно витрачених коштів. 3) Для місцевих рад — впроваджуйте прозорі конкурсні процедури, публічні реєстри отримувачів і прозорі критерії відбору, щоб знизити корупційні ризики. 4) Враховуйте AML/податкові ризики: уникайте схеми «грант через посередника», вимагайте ідентифікаційні дані отримувача та документи, що підтверджують цільове використання; отримуйте квитанції про повернення коштів, якщо це сталося, щоб мати підстави для коригування податкової звітності.