Емоційний вступ. Це великий пакет «антиухильницьких» правил — державі доведеться збирати більше податків, а бізнесу і громадянам готуватися до суворішого контролю й нових витрат.
Що держава намагається змінити і навіщо. Суть ініціативи — імплементація в українське законодавство ключових положень європейської ATAD (правила протидії ухиленню):
Головні зміни, які пропонуються:
- введення «exit tax» — податку на приріст вартості активів при переміщенні їх за кордон або при зміні податкової резиденції;
- загальне правило протидії ухиленню (GAAR) — можливість «відкидати» штучні схеми і визначати податкові зобов'язання так, якби не було зловживання;
- правила про гібридні розбіжності — обмеження врахування витрат, нейтралізація подвійного використання податкових пільг у різних юрисдикціях;
- розширені критерії податкового резидентства (включно з поняттям «керуються з території України»);
- нові обов'язки реєстрації для іноземних компаній/утворень без статусу юрособи, якщо вони пов’язані з Україною;
- спеціальний механізм розгляду «податкового зловживання» (створення Комісії при Мінфіні, спеціальні позапланові перевірки, продовжені строки зберігання документів — до 2555 днів);
- нові правила утримання/декларування податків при операціях з нерухомістю та інвестиційними активами за участю нерезидентів.
Навіщо це роблять. Офіційна мета — захист податкової бази від виведення прибутку, імплементація міжнародних стандартів (ОЕСР/ATAD), підвищення зборів і відповідність вимогам ЄС у рамках євроінтеграції та програм фінпідтримки.
- Вигоди: підвищення справедливості оподаткування; зменшення можливостей агресивного трансфертного планування; краща податкова база для бюджету; ясніші правила щодо гібридних схем і «відводу» активів за кордон.
- Ризики / втрати для громадян і малого бізнесу: розширення податкового контролю (різкіші та частіші перевірки, обов’язкова реєстрація для нерезидентів/покупців нерухомості), зростання трансакційних витрат (утримання податку при купівлі-продажу нерухомості, нові зобов’язання платників), ризик спонтанних перевірок за спеціальними підставами (сокрачені строки очікування, винятки з обов’язку вручати копію наказу), довші строки зберігання документів (понад 7 років) — все це ускладнить життя МСП і приватним особам;
- Ризики / втрати для великого бізнесу: «exit tax» та нові правила трансфертного ціноутворення можуть призвести до одноразових значних податкових нарахувань, посилиться відповідальність за структури з іноземними компонентами, додаткові документообіг і аудит;
- Ризики для приватності і житла: хоча закон не легалізує «проникнення в житло» як правило, підвищена інтенсивність перевірок, довгі строки зберігання і можливість безпланових перевірок за спеціальними підставами означають більшу ймовірність несподіваного вилучення чи запиту документів, в тому числі конфіденційних; у поєднанні з нечіткими «оцінними» поняттями (штукатурка «відсутності ділової мети») це дає широкі дискреційні повноваження податкових органів;
- Корупційні ризики: створення внутрішньої Комісії при Мінфіні з широкими повноваженнями (визначає наявність «податкового зловживання», розглядає матеріали перевірок) — може підсилити корупційні ризики, якщо не буде жорсткої прозорості, ротації членів, незалежних гарантій та ефективного судового контролю;
- Прямі й непрямі витрати: аудит, податкові консультації, переоформлення структур та контрактів, утримання податків при операціях (зниження ліквідності), судові витрати; бюджет може отримати додаткові надходження, але бізнес — тимчасові значні витрати;
- Кого торкнеться: мультинаціональні групи, власники нерухомості (особливо операції з нерезидентами), інвестиційні фонди, фінансові трейдери, МСП з зовнішніми контрагентами, фізособи з іноземними структурами; також податкові агенти (банки, покупці майна) — нові обов’язки утримувати і перераховувати податки.
- Коли і як запрацює: закон вводиться в дію з 1 січня 2028 року; протягом 6 місяців Кабмін і Мінфін мають ухвалити підзаконні акти (форми декларацій, порядок роботи Комісії, процедури взяття на облік нерезидентів тощо). На практиці перші зміни побачимо в податкових деклараціях і процедурах контролю з 2028 року; до того — підготовка, аудит, реструктуризація.
Висновок для суспільства з огляду на права людини. Закон має очевидні плюси — він упорядковує і посилює інструменти для боротьби з агресивним ухиленням від сплати податків. Але з правозахисної точки зору є вагомі мінуси: розширення дискреційних повноважень податкових органів, зниження процедурних гарантій у частині повідомлень та подовжені строки зберігання інформації підвищують ризики свавілля, витоку конфіденційних даних і тиску на бізнес. Недоторканність житла і приватність під час податкових процедур залишаються ключовими цінностями — будь‑які безсудові «візити» або вилучення документів повинні мати чітку нормативну та судову підставу. Висновок: користь для держави є, але для громадян і МСП — ризики серйозні, якщо не будуть додаткові й чіткі гарантії захисту прав, прозорості роботи Комісії та швидкий судовий контроль. Мій public_rating цієї ініціативи в контексті прав людини: -20 (більше ризиків, ніж захисту).
Практичні поради — що робити вже зараз:
- Бізнес (МСП і великі компанії): проведіть аудит існуючих структур та контрактів (особливо пов’язані‑з‑нерезидентами операції, передавання активів, лізинг, деривативи); підготуйте документацію з трансфертного ціноутворення і «ділової мети»; перегляньте умови договорів купівлі/продажу нерухомості; за потреби — зареєструйте іноземні утворення або повідомте про них податкову вчасно; запасіться ліквідністю для можливого утримання/сплати податків при операціях; укріпіть політику зберігання й доступу до документів (цифрові копії, логи доступу).
- Фізичні особи (власники нерухомості, пов’язані з іноземними структурами): задокументуйте походження коштів і вартість активів; при продажах нерухомості врахуйте можливість утримання податку покупцем‑нерезидентом; при зміні резиденції — консультуйтеся з податковим радником щодо «exit tax». Не передавайте оригінали документів без адвоката, зберігайте копії та журнал передачі.
- Всі платники: зберігайте повні бухгалтерські й підтверджуючі документи (враховуючи нові строки зберігання), готуйтеся до довших перевірок і можливих запитів інформації від іноземних органів; укладайте договори з умовами, що підтверджують економічну мету.
- Як діяти при перевірці: реагуйте на повідомлення негайно; використовуйте 45‑денний строк для пояснень та подання документів; не давайте оригінали без протоколу прийому‑передачі; залучайте адвоката і фахівця з трансфертних цін; фіксуйте всі процесуальні порушення (терміни, відсутність належного повідомлення) — це знадобиться для оскарження.
- Стратегія оскарження і адвокат: готуватися судитися — закон передбачає спеціальні процедури Комісії і строки розгляду; добре документована «ділова мета» і економічні обґрунтування — найкращий захист; домовляйтесь про превентивні консультації з податковим адвокатом.
Коротко: закон підвищує податкову дисципліну і дає інструменти державі — але без додаткових гарантій прозорості та швидкого судового контролю це може означати більше небезпек для приватності, бізнесу та малих платників. Готуйтесь зараз: документуйте, реєструйтесь, консультуйтесь, зберігайте копії і захищайте право на адвоката.