Коротко і по-людськи: влада прагне офіційно відрізати від Оператора газотранспортної системи (ОГТСУ) всю діяльність з виробництва електроенергії на газі, передати відповідні активи у нову держкомпанію та тимчасово не стягувати ПДВ з такої передачі. Мета — виконати зобов'язання щодо незалежності оператора ГТС і зберегти енергетичну безпеку.
Що саме хочуть змінити і навіщо:
1) Уточнити термінологію в Податковому кодексі — замінити "виділення" на "виділ", щоб узгодити податкові норми з Цивільним кодексом і законом про ТОВ.
2) Формально дозволити та описати процедуру виділу частини майна ОГТСУ за розподільчим балансом і створення нового (виділеного) товариства, 100% акцій якого належатимуть державі.
3) Тимчасово, до 1 січня 2028 року, звільнити від ПДВ операції передачі з балансу однієї юрособи на баланс іншої (зокрема внаслідок реорганізації), якщо в статутному капіталі отримувача ≥50% належить державі або юрособі, чий єдиний учасник прямо чи опосередковано — держава. Ця пільга стосується саме майна, що використовується для виробництва електроенергії з природного газу.
Мета — забезпечити формальне відокремлення виробництва електроенергії від оператора ГТС, уникнути подвійного оподаткування під час передачі активів і пришвидшити виконання міжнародних та внутрішніх зобов'язань щодо незалежності оператора.
- Вигоди: дозволить швидко провести перехід активів без ПДВ‑навантаження; зменшить спірні податкові претензії до ОГТСУ; формально забезпечить відповідність вимогам щодо незалежності оператора ГТС; знизить ризик затримок у відокремленні в умовах критичної енергетичної ситуації.
- Ризики і втрати: втрата надходжень ПДВ у бюджет у короткостроковому періоді; преференційний режим лише для держконтрольованого отримувача створює ризик спотворення конкуренції та прецедент для подальших вибіркових пільг; ризики неправомірної оцінки активів, непрозорих угод і корупційних зловживань під час опису та передачі майна; потенційне посилення державного монопольного впливу у виробництві електроенергії, що може підвищити витрати для кінцевих споживачів у середньостроковій перспективі.
- Кого це торкнеться: передусім ОГТСУ та створюваного виділеного товариства, державний бюджет (фінансовий ефект), учасники енергоринку (генеруючі компанії, трейдери, постачальники), кінцеві споживачі електроенергії, а також учасники ринку послуг з оцінки та аудиту (будуть зайняті під час процесу).
Чіткий висновок: в цілому ініціатива має обґрунтовану мету — швидко виконати вимоги щодо незалежності оператора ГТС і не створювати податкових бар'єрів при передачі важливих для енергобезпеки активів. Але вона одночасно несе помітні ризики непрозорого використання пільгового режиму, бюджетних втрат і посилення державної монополії у секторі генерації. Отже, це корисно для оперативного вирішення питання енергетичної безпеки, але потенційно шкідливо для конкуренції й державних фінансів, якщо не ввести суворі антикорупційні й оцінні гарантії.
Поради — що робити вже зараз:
- ОГТСУ: сформувати повний та публічний розподільчий баланс з незалежною оцінкою активів, розкриттям усіх угод і вартостей; зафіксувати процедуру передачі і механізм контролю за подальшим використанням активів.
- Уряду і депутатам: вимагати відкритих тендерів/аудитів оцінки, публічного плану управління новоствореною держкомпанією, антикорупційних запобіжників (експертні комісії, публічні протоколи передачі майна, доступ НАБУ/НАБУ‑аналогів до документів у випадку ризиків).
- Бізнесу (особливо великим гравцям енергоринку): переглянути контракти з ОГТСУ та постачальниками, оцінити ризики ринкової концентрації й за потреби ініціювати правову позицію щодо недискримінаційності.
- Громадським організаціям і журналістам: слідкувати за тим, як оцінюють активи і хто фактично отримує контроль над ними; вимагати публічних звітів про використання пільги.