Що змінює законопроєкт №16051-1: Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

№ 16051-1 · зареєстровано 09.09.2026
Ініціатор: Народний депутат України
ПідписаноКартка на сайті Верховної Ради
НейтральнийРейтинг: -15

Коротко про те, що держава хоче ввести: ПДВ з дистанційних продажів до 150 євро, хто платитиме, звільнення до 45 євро, обов'язки платформ і ризики для покупця, МСП та бізнесу.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Ви купуєте з-за кордону через маркетплейс або міжнародну пошту? Це важливо. Цей проєкт змінює правила ПДВ для товарів, що приходять в Україну поштою чи експрес-відправленнями — і не лише для великих гравців, а для кожного покупця і онлайн-платформи.

Що хочуть змінити і навіщо

Коротко: податок на додану вартість (ПДВ) на дистанційні продажі (товари, куплені через електронний інтерфейс — маркетплейс, сайт, API тощо) встановлюється за правилами, що їх обиратиме та застосовуватиме «підприємство електронного інтерфейсу». ПДВ стягується з операцій дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро. Для приватних посилок без оплати від фізичної особи до фізичної особи передбачене звільнення від ПДВ до 45 євро (умови — некомерційний характер). Підприємство електронного інтерфейсу (платформа) визнають відповідальним платником і платником податку; якщо платформа — нерезидент, відповідальність може бути покладена на її українського посередника. Платіж ПДВ має зараховуватися до спеціального фонду держбюджету і бути спрямований на потреби ЗСУ. Запроваджується нова звітність, строки сплати і вимога забезпечення сплати митних платежів (гарантії) від платформи або її посередника. Також платформи не матимуть податкового кредиту і не складатимуть податкових накладних/декларацій за цими операціями.

Вигоди / ризики / втрати

  • Вигоди: вирівнювання умов конкуренції між внутрішніми і зовнішніми продавцями; додаткові надходження до бюджету (уряд очікує ~10 млрд грн/рік); чіткі ролі для маркетплейсів — зрозумілі адміністрування і можливість тримати відповідальність на платформі, а не на кінцевому операторі пошти; окрема цільова стаття доходів для ЗСУ (за задумом).
  • Ризики для громадян-покупців: ймовірне підвищення цін на товари через перенесення ПДВ у ціну; затримки на митниці через додаткові перевірки і надання гарантій; ризик подвійного стягнення при некоректній координації між платформою та митницею; складні правила курсоутворення (NBU/ЄЦБ) — неочікувані суми до сплати.
  • Ризики для МСП і великих продавців/платформ: значні адміністративні витрати на реєстрацію, звітність та вимогу гарантій; якщо платформа — нерезидент, зобов’язання лягають на українського посередника, що створює ризик банкрутства/відходу ринку для посередників; невизначеність щодо взаємного відшкодування (податкового кредиту немає) — втрата можливості зменшити ПДВ у своїй ланцюжку.
  • Корупційні ризики та зловживання: більш широкі повноваження митниці і контролюючих органів щодо низькоцінних відправлень збільшують поле для маніпуляцій з оцінкою вартості, затримок і вимагання гарантій/платежів; складні правила визначення «дистанційного продажу» і «не комерційного характеру» дають можливість вибіркового застосування.
  • Прямі та непрямі витрати: для бізнесу — впровадження ІТ, додаткові бухгалтерські процедури, гарантовані ліміти; для громадян — потенційне подорожчання та довші терміни доставки; для держави — витрати на адміністрування, але й додаткові доходи.

Кого торкнеться

1) покупці з України, що замовляють товари через іноземні інтернет-магазини та маркетплейси; 2) маркетплейси, платформи та агрегатори (резиденти й нерезиденти); 3) українські посередники/ФОПи, яких нерезидентні платформи можуть уповноважити; 4) оператори пошти та експрес-перевізники (нові правила вплинуть на взаємодію з платформами); 5) імпортери несупроводжуваного багажу й туристи (положення щодо багажу у проєкті також внесені).

Коли і як це запрацює на практиці

Закон набирає чинності з дня, наступного за публікацією, але положення про митні процедури та окремі статті запрацюють не раніше 1 липня 2027 року і після рішення Кабміну про можливість запровадження правил — Кабмін має ще 6 місяців на підзаконні акти. Тому практична реалізація потребує синхронізації з Митним кодексом, нових реєстрів, форм звітності, механізмів гарантування та ІТ‑інтеграцій між платформами, митницею і податківцями.

Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини

Цей проєкт — податково‑адміністративна реформа, що має обґрунтовану мету (узгодження з європейськими підходами, збільшення надходжень). Але в практиці він підвищує контроль держави над крихітними і приватними потоками товарів, створює нові адміністративні бар’єри та ризики для покупців і малих бізнесів. Захист базових прав (право на власність і доступ до товарів) внаслідок збільшеного митного контролю і можливих затримок може опинитися під тиском. Особливо уразливі українські споживачі, ФОПи‑посередники та малі продавці, яким ляжуть додаткові витрати й юридична невизначеність.

Поради — що робити вже зараз

Для громадян: зберігайте чеки й листування з продавцем/платформою; перед замовленням дивіться умови доставки й чи платформа задекларувала відповідальність за ПДВ; будьте готові до можливого підвищення ціни або додаткових митних платежів.

Для МСП і платформ: готуйтеся: перегляньте договори з постачальниками й клієнтами, визначте, хто буде платити податок; плануйте ІТ‑інтеграцію для нових звітів і механізмів гарантування; проконсультуйтеся з податковими радниками; якщо ви нерезидент — оцініть ризики покладання обов’язків на українського посередника.

Юридичні дії: фіксуйте комерційні факти (договори, платежі, відправлення), контролюйте курсові різниці і дати надходження коштів (дата виникнення зобов’язань важлива для перерахунку у національну валюту). Плануйте звернення до адвоката/бухгалтера для розробки стратегії мінімізації ризиків і оскарження можливих зловживань контролюючих органів.

У підсумку: закон має економічний сенс і відповідає європейській логіці оподаткування дистанційної торгівлі, але практична реалізація потребує жорстких гарантій для громадян і бізнесу від свавілля контролюючих органів, прозорих правил застосування звільнень і чіткої бюджетної бази для цільового перерахування коштів — інакше ризики для прав і витрат суспільства будуть перевищувати вигоди.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 11.09.2026Надано висновок Комітету про розгляд
  • 11.09.2026Надано для ознайомлення
  • 10.09.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 09.09.2026Передано на розгляд керівництву
  • 09.09.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот