Коротко: держава хоче дати шанс людям, чиє житло зруйновано або пошкоджено під час війни, отримати приватну власність і компенсацію — навіть якщо раніше таке аварійне житло приватизувати не можна було.
Що саме пропонують змінити і навіщо. Змінюють частину 2 статті 2 Закону про приватизацію державного житлового фонду. Наразі квартири/будинки, що перебувають в аварійному стані, не підлягають приватизації. Проєкт виключає з цієї заборони випадки, коли житло було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією РФ (з 24.02.2022) — за умови наявності звіту (акту) обстеження. Тобто: аварійне житло, яке стало таким від війни і підтверджене актом, зможе приватизуватися — це має полегшити отримання компенсацій і доступ до відновлення/відбудови.
- Вигоди для громадян: постраждалі від бойових дій (зокрема внутрішньо переміщені особи, наймачі неприватизованого житла) отримують шлях до оформлення права власності або отримання компенсації; спрощується доступ до відновлення майна та кредитних/державних програм відбудови.
- Втрати для громадян та територіальних громад: ризик швидкої втрати муніципального житлового фонду через масову приватизацію з наступною відчужуваністю; можливі судові спори за межі компенсованих прав; низька ціна реалізації зруйнованого майна — соціальний ризик для вразливих груп.
- Наслідки для МСП: невеликі будівельні і ремонтні підрядники можуть отримати замовлення на відбудову; юридичні, оцінювальні та реєстраційні сервіси — додаткове навантаження та можливості.
- Наслідки для великого бізнесу: девелопери та інвестори бачать можливості для викупу землі/ноу-хау після приватизації і відбудови; це може стимулювати ринок, але створює тиск на вразливі категорії власників.
- Ризики корупції та зловживань: підробка/фальсифікація актів обстеження, «віджаття» прав через сумнівні приватизації, тиски на місцеві комісії, колективні шахрайські схеми з передачі прав і повторні претензії на компенсацію.
- Прямі й непрямі витрати: без прямого бюджетного фінансування (за заявою МІНРАДИ) — адміністративні витрати місцевих рад на проведення обстежень, реєстраційні операції, судові позови; непрямі — втрата довгострокового житлового фонду, соціальні витрати на переселення та допомогу.
- Кого торкнеться: наймачі незакріпленого за собою державного/комунального житла, що стало аварійним внаслідок бойових дій; місцеві ради; будівельний сектор; адвокати та оцінювачі; потенційно спекулянти, які спробують скористатися змінами.
- Коли і як це запрацює на практиці: закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін має привести підзаконні акти у відповідність протягом 3 місяців — тобто практична реалізація і потік заяв/обстежень стартуватиме поетапно протягом кількох місяців після публікації, але безпосередні юридичні можливості з'являться відразу для тих, хто вже має діючі акти обстеження.
Висновок: загалом ідея — позитивна: дає механізм визнати права постраждалих і сприяти отриманню компенсацій та відбудові. Але без додаткових безпечних процедур і прозорих критеріїв це створює великий простір для зловживань і фактичної втрати соціального житлового фонду. Тому користь реальна, але умовна — залежить від якості реалізації.
Що робити вже зараз (практичні поради):
1) Якщо ваше житло пошкоджене/знищене — добиватися оформлення акту (звіт обстеження) у місцевих органах, зберігати фото, заяви, свідчення сусідів; без акта шанс на приватизацію/компенсацію мінімальний.
2) Перевірити свій статус у Державному реєстрі речових прав і в Державному реєстрі майна, пошкодженого внаслідок бойових дій; при необхідності звертатися до юриста для виправлення записів.
3) Місцевим радам — провести аудит держфондового житла, встановити прозорі правила обстеження, вести відкриті реєстри актів, впровадити антикорупційні заходи та публічний моніторинг.
4) НГО та міжнародним донорам — контролювати проведення експертиз і розподіл компенсацій; допомагати людям із юридичною та документальною підтримкою.
5) Бізнесу (девелоперам, підрядникам) — діяти прозоро, бути готовими до посиленої уваги з боку громадськості і контролюючих органів; не купувати права без повної перевірки документів.
Якщо ви постраждали — збирайте документи, фіксуйте звернення, не підписуйте сумнівних угод і проконсультуйтеся з юристом.