Ніщо не гарантує, що державна власність залишиться в руках професіоналів — може стати бізнесом для чиновницьких схем. Цей законопроєкт прагне «прискорити» приватизацію — але спосіб його реалізації створює нові адміністративні важелі, які легко використовувати як для добра, так і для зловживань.
Що саме держава хоче змінити і навіщо:
Коротко — кілька великих напрямків:
1) Потужніша роль Фонду державного майна (ФДМ): Фонд отримає право самостійно укладати договори на «підготовку до приватизації» з юридичною особою, єдиним власником якої є держава (тобто зі спеціальним держпідприємством). Такі «уповноважені особи» можуть виконувати комплекс робіт — від техдокументації до проведення маркетингу і навіть тимчасово делегованого управління підприємством (включно з залученням працівників уповноваженої особи на посади керівництва).
2) Нові фінанси — спеціалізований фонд приватизації: вводиться платa за підготовку об’єкта (5% від ціни продажу, із жорстким граничним лімітом), яка акумулюється у спеціалізованому фонді. Частина цих коштів ітиме на оплату праці та премії працівникам ФДМ. Якщо підготовку виконує «уповноважена особа», плату платять їй безпосередньо.
3) Адміністративне прискорення та зміни процедур: підвищуються пороги для «великої приватизації» (з 250 млн грн до 1 млрд грн), збільшується верхня межа строку до проведення аукціону (з 90 до 120 днів), дозволяється переможцю усунути недоліки документів за процедурою, додаються норми про припинення приватизації об’єкта малої приватизації, якщо він не проданий протягом трьох років тощо.
4) Механізм фактичного переведення управління та внесення змін до реєстрів: якщо Кабмін прийняв рішення про передачу об’єкта до ФДМ, але фактично єдиний майновий комплекс не передано протягом 20 робочих днів, ФДМ має право звернутися до державного реєстратора для внесення змін до відомостей про засновника/учасника та орган управління у ЄДР. Також передбачено, що за рішенням Кабміну управління корпоративними правами може бути передане держпідприємству, 100% акцій якого належать державі.
- Очікувані вигоди: покращення інституційної спроможності ФДМ (плановано більше ресурсів і матеріальної мотивації), централізація та уніфікація підготовчих робіт (зручніше координувати інвентаризацію, аудит, маркетинг), потенційне пришвидшення продажів і краща якість підготовки деяких активів.
- Ризики та втрати: посилення адміністративного контролю без відповідних противаг — ризик «фактичного» відлучення підприємства від діючого уповноваженого органу управління ще до реальної передачі активів; можливість використання «уповноваженої особи» як каналу для непрозорих операцій (оплата послуг напряму на рахунок цієї особи); зростання корупційних ризиків через прямі виплати і бонуси за рахунок спеціального фонду; ризик послаблення контролю за витрачанням коштів (економічний інтерес у якомусь прискоренні продажу будь-якою ціною); додаткові витрати для покупця (плата 5% ляже на інвестора/покупця) — це може знизити конкуренцію або відлякати інвестора.
- Коли і як запрацює: закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін матиме 6 місяців на підзаконні акти. Практичні наслідки — відразу: ФДМ зможе вимагати внесення змін до ЄДР після 20 робочих днів з моменту рішення Кабміну; «уповноважені особи» і фонд почнуть працювати після прийняття процедур Кабміном/ФДМ.
Кого це зачепить найбільше: працівників і керівників державних підприємств та установ, потенційних покупців (МСП і великі інвестори), місцеві органи влади (які можуть втратити управлінські повноваження), держслужбовців ФДМ (матеріальне стимулювання), державних реєстраторів (додаткові запити від ФДМ).
Ризики корупції та зловживань: прямі — оплата підготовки напряму уповноваженій особі, право передавати управлінські функції держпідприємству, можливість змінювати засновників/управління в ЄДР адміністративно (після 20 робочих днів) — усі ці інструменти значно полегшують «схему» для виведення активів або прискореного перепризначення керівників. Премії працівникам ФДМ з окремого фонду (до 100% посадового окладу) створюють сильний стимул «завершувати» приватизації будь-якою ціною.
Прямі і непрямі витрати: покупець платить додатково плату за підготовку (5% від ціни, з обмеженням) — це підвищує ціну входу. Держава отримує нові джерела витрат на адміністрування фонду та контролю. Для бізнесу — більше адміністративних ризиків і можливі судові витрати при спорах про правонаступництво або незаконні реєстраційні дії.
Висновок для суспільства з погляду прав людини і власності: мета — підвищити ефективність приватизації — обґрунтована. Проте запропоновані механізми концентрують значні адміністративні повноваження у Фонді і у визначеній Кабміном «уповноваженій особі», створюють джерела позабюджетного фінансування та можливості прямого розпорядження коштами (в т.ч. на премії). Це підвищує ризик неналежного та непрозорого використання майна держави і може порушувати принципи захисту майнових прав: фактична втрата контролю суб’єктами, яким належить майно, — без прозорого судового чи змагального контролю — є серйозним ризиком. Отже: користі може бути, але без додаткових гарантій прозорості та контролю ризики зловживань перевищують очікувану вигоду.
Що робити вже зараз — практичні поради:
1) Якщо ви пов’язаний з держпідприємством (керівник, працівник, голова місцевої адміністрації) — негайно документуйте статус майна, переліки договорів, передавальні акти та наявні речові права; готуйте корпоративну документацію на випадок адміністративної реорганізації.
2) Для потенційних покупців (МСП і великого бізнесу): закладайте в бізнес-план додаткові 5% від ціни як витрати підготовки; оцінюйте корупційні ризики при роботі з уповноваженою особою; вимагайте прозорих умов оплати та механізмів повернення коштів у випадку скасування приватизації.
3) Відстежуйте зміни в ЄДР і рішення Кабміну — у разі, якщо ФДМ звернеться до реєстратора, оперативно звертайтесь до адміністративного/господарського суду для захисту прав (терміни короткі, діяти треба швидко).
4) Зверніться до адвоката/юриста з управління державною власністю при підозрі на зловживання: перевіряйте прозорість договорів «уповноважених осіб», підстави нарахування та використання коштів спеціалізованого фонду.
5) Громадським організаціям та журналістам — моніторити використання фонду і контрактів уповноважених осіб; публічний контроль — ключова противага для зловживань.
Коротко: закон дає інструменти для кращої організації приватизації, але одночасно створює адмінлівери, які без сильних запобіжників та прозорості можуть призвести до втрат державного майна і підриву довіри інвесторів.