Це не про «подарунок» громадам — це про майбутнє житла людей і долю шкіл та гуртожитків.
Що пропонують змінити і навіщо. Держава хоче автоматично передавати з держвласності у комунальну ті будівлі, споруди та приміщення освітніх закладів, які були передані для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і фактично використовувалися для цього не менше трьох років підряд. Контроль за дотриманням умов використання має вести центральний орган виконавчої влади через щорічні звіти від громад. Практично: якщо школа, університетський гуртожиток чи ПТУ використовувалися як притулок для ВПО три роки — їх можна безоплатно передати громаді, яка тоді відповідатиме за подальше використання.
- Вигоди: формалізується правовий статус приміщень, які вже давно служать житлом для ВПО; громади отримують інструмент для довготривалого розміщення людей; це зменшує ризик, що після припинення надзвичайного режиму державні рішення «заберуть» житло у мешканців; процедури передачі уніфікуються і має з’явитися централізований контроль за використанням.
- Втрати і ризики для громадян (особливо ВПО): у проєкті немає достатніх гарантій індивідуальних прав мешканців — право на житло не перетворюється на особисте право користування або найму; не прописані правила захисту від виселення, стандарти житлових умов, участь мешканців/адвокатів у рішеннях; можливі конфлікти, якщо громада вирішить реорганізувати або «оптимізувати» приміщення; ризик, що передача стане формальністю для подальшого відчуження чи зміни призначення (лазівки для зловживань) без реальних гарантій для людей.
- Втрати для освітньої сфери та бізнесу: заниження освітнього потенціалу — школи, гуртожитки, навчальні корпуси можуть фактично втратити функцію освіти; заклади втрачають майно, яке могло бути відновлено для навчання; приватні партнери (лабораторії, орендарі) можуть опинитися під ризиком втрати доступу або контрактів; для бізнесу — непрогнозованість права користування приміщенням.
- Фінансові і управлінські ризики для громад: передача означає додаткові витрати на утримання, ремонт, комунальні послуги та соціальний супровід ВПО — це тягар для місцевих бюджетів; відсутність чіткого фінансування з держави створює ризик деградації майна і погіршення умов проживання.
- Корупційні ризики: неузгодженість процедур і відсутність прозорих критеріїв інвентаризації/оцінки дають можливість для непрозорих передач, «домовлених» схем, підміни цільового призначення або перепродажу після передачі.
- Коли це запрацює: закон набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням; Кабмін має три місяці на підзаконні акти — отже, реальні передачі і механізми контролю почнуть діяти після цих нормативних актів. На практиці перехідний період і відсутність детальної інструкції означають затримки й невизначеність.
Чіткий висновок з погляду прав людини. Ідея — закріпити житло для ВПО в комунальній власності — має позитивну мету: дати людям більш стійкий статус житла на місцях. Але закон у поточній редакції створює більші ризики, ніж гарантій. Недостатньо прописані індивідуальні права мешканців, механізми захисту від виселення, фінансова підтримка громад та прозорі процедури передачі. Тому правовий механізм передачі може перетворитися на формальність, яка залишає людей вразливими, а також відкриває поле для зловживань і руйнування освітньої інфраструктури.
Що робити вже зараз (поради для ВПО, громад, закладів освіти і бізнесу).
1) Документуйте: фіксуйте фактичне використання приміщень (фотографії, журнали відвідування, списки мешканців, договори тимчасового розміщення). 2) Громадам: готуйте фінансові оцінки витрат на утримання, план соціального супроводу ВПО та пропозиції до Кабміну щодо фінансових компенсаторів. 3) Закладам освіти: зберігайте копії актів передачі, листування з власником/мін’юстом, стан технічної документації; оцінюйте ризик втрати навчальної інфраструктури й готуйте альтернативні плани. 4) ВПО: отримуйте письмові підтвердження права користування й звертайтеся до юриста при загрозі виселення. 5) У разі сумнівів — оскаржуйте передачі в суді та через місцеві органи влади; вимагавайте участі громадськості і прозорих процедур інвентаризації.
У підсумку: ідея має соціальну логіку, але без чітких гарантій прав людей і прозорих процедур вона ризикує залишити ВПО й освітні заклади в невизначеному та вразливому становищі.