Невдоволення цифрами — але не лише цифри важливі. Рахункова палата й Комітет ВР взяли до уваги звіт АМКУ за 2025 рік і вказали на системні проблеми: низьку конвертацію накладених штрафів у реальні надходження, слабкий аналітичний зв’язок діяльності АМКУ з виконанням бюджету та недосконалу звітність.
Що саме пропонують змінити і навіщо. Резолюція і додатки не змінюють одразу законів, але ставлять завдання АМКУ і виконавчим органам: зробити окремий розділ у щорічному звіті про вплив роботи комітету на державний бюджет, налагодити облік накладених, стягнутих і спірних штрафів, пояснити методику «економічного ефекту», удосконалити внутрішній контроль і показники бюджетної програми. Мета — підвищити прозорість, зрозуміти реальний фінансовий ефект рішень і зменшити невизначеність для держбюджету.
- Вигоди: більш прозора звітність; чіткіші метрики для оцінки роботи АМКУ; підвищення підзвітності — це шанс знизити політично вмотивовані або надмірні санкції в довгостроковій перспективі; краща координація з Мінфіном і Мін’юстом може прискорити стягнення коштів.
- Ризики для громадян і бізнесу: якщо задати показники ефективності, орієнтовані на «кількість стягнень» або «надходжень», це може стимулювати прагнення до високих штрафів замість якісного конкурентного аналізу; бізнеси (особливо енергетика, фарма, ЖКГ, учасники держзакупівель) залишаються під ризиком частих перевірок та оскаржень; слабка методика «економічного ефекту» створює поле для маніпуляцій у публічних звітах.
- Втрати/реальні проблеми: високі суми накладених штрафів фактично не надходять у бюджет (1,7% у 2025 р. від накладених), суди скасовують значну частину великих штрафів — це додаткові адміністративні й судові витрати, зростаюча заборгованість (19,8 млрд грн) і ризик втрати довіри до АМКУ як інструменту захисту конкуренції.
Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини. Рішення Рахункової палати позитивне в частині контролю та підзвітності — воно може підвищити прозорість і зменшити можливості для зловживань. Проте це не гарантує автоматичного зниження ризику свавілля: якщо адміністративні показники будуть підмінювати якість аналізу (наприклад, орієнтацією на «велику суму штрафів»), бізнес зазнає надлишкових тисків, а громадяни — непрямих втрат (вищі ціни, скорочення конкуренції). Окрема увага — до процедурних гарантій при перевірках: захист приватності та недоторканності житла має залишатися пріоритетом, а доступ інспекторів до приміщень і документів — чітко регламентованим і оскаржуваним.
Коли і як це запрацює на практиці. Рахункова палата встановила конкретні терміни: окремий розділ у звіті — до 31.12.2026; перегляд показників бюджетної програми — до 01.11.2026; повноцінний облік рішень і моніторинг виконання штрафів — до 31.12.2027; перегляд методики «економічного ефекту» — до 31.03.2027. Фактична зміна практики (краще стягнення, менша кількість скасованих рішень) може зайняти довше і залежатиме від координації з Мін’юстом, ДВС і судами.
Поради — що робити вже зараз. Зверніть увагу на три практичні кроки: документуйте всі контакти з інспекторами і робіть копії повісток/протоколів; для бізнесу — мати актуальну комплаєнс-програму і підготувати шаблони оскарження рішень; при отриманні припису або штрафу — негайно консультуйтеся з адвокатом і готуйте адміністративний або судовий захист. Для громадян — контролюйте, щоб перевірки не торкалися житла без законних підстав; фіксуйте порушення процесуальних норм і звертайтеся до захисника/омбудсмена.