Коротко і по суті: парламент формально взяв до відома звіт Антимонопольного комітету за 2025 рік, але ключове — не сам факт взяття до відома, а рекомендації Рахункової палати, які підштовхують до реальних змін у звітності, обліку штрафів і механізмах їхнього стягнення.
Що саме держава хоче змінити і навіщо: Рахункова палата вказує, що АМКУ нині багато карає, але ці санкції майже не перетворюються на доходи бюджету — у 2025 році до держбюджету надійшло близько 1,7% накладених штрафів; загальна заборгованість зросла до ~19,8 млрд грн. Тому рекомендації такі: зобов'язати АМКУ робити окремий розділ у щорічному звіті про вплив на виконання держбюджету (з вимірювальними показниками), вести облік рішень і моніторинг їх виконання у розрізі років/платників/стадій, переглянути систему результативних KPI бюджетної програми, узгодити методику оцінки «економічного ефекту», а також посилити міжвідомчу координацію (з Мін’юстом, Мінфіном та виконавчою службою) для реального стягнення штрафів і пені. Терміні — частина дій до кінець 2026–2027 років.
- Вигоди: більше прозорості і зрозумілих KPI — громадяни отримують кращу звітність про реальний вплив антимонопольної політики; МСП можуть виграти від більшої доказової роботи та чіткіших критеріїв, якщо АМКУ переключиться з «виписування великих штрафів» на системну профілактику і контроль ринків; держава теоретично отримає більше реальних надходжень замість статистичних «ефектів».
- Ризики: якщо не буде реформ у процедурі стягнення і в юридичній стійкості рішень, ми отримаємо лише косметичні зміни — великі штрафи й надалі оскаржуватимуться в судах і скасовуватимуться; можливе політичне використання штрафів проти окремих гравців; для бізнесу — зростання судових витрат та адміністративного навантаження через нові вимоги звітності.
- Втрати і прямі витрати: держбюджет недоотримує мільярди (за даними — погашено лише ~11,4% штрафів, накладених у 2021–2025); прямі витрати на впровадження облікових систем, аудитів і міжвідомчої координації; бізнес витрачає ресурси на оскарження чи на приведення практики у відповідність. Основні постраждалі — платники штрафів, учасники держзакупівель, територіальні підрозділи АМКУ та виконавча служба.
Оцінка — добре це чи погано? Загалом — це позитивний сигнал. Фокус на прозорості, KPI і реальному стягненні доходів до бюджету потрібен і логічний. Але ефект буде позитивним лише за умови комплексного виконання рекомендацій: без ефективної процедури виконання рішень та без перегляду методики накладання санкцій ми ризикуємо отримати лише відрапортовані «ефекти», які не приносять грошей і породжують судові втрати. Отже: крок у правильному напрямку, але поки що — умовно позитивно з великим «але».
Практичні поради — що робити вже зараз:
Для бізнесу (МСП і великого): перегляньте внутрішню комплаєнс‑політику, зберіть і збережіть доказову документацію по ціноутворенню та закупівлям; підготуйтеся до активнішого моніторингу ринків і можливих перевірок; розгляньте механізми досудового врегулювання з АМКУ і план на випадок судових оскаржень (резерви на юридичні витрати). Для учасників публічних закупівель — додаткова увага до процедур, щоб уникнути підозр у змовах на торгах. Для громадян — слідкуйте за публікаціями звітів АМКУ; у разі виявлення зловживань повідомляйте уповноважені органи. Для держави/АМКУ: невідкладно створити централізований реєстр рішень і боргів, узгодити з Мін’юстом алгоритми примусового стягнення, переглянути методику визначення штрафів так, щоб зменшити ризик відміни судом.
Терміни: рекомендації Рахункової палати ставлять конкретні дедлайни — частина змін має бути впроваджена до кінця 2026 року, решта — до 2027; якщо графік провалять, реальних змін не буде.