Що змінює законопроєкт №15382: Проєкт Закону про визнання таким, що втратив чинність, Декрету Кабінету Міністрів України "Про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжнародних договорів"

№ 15382 · зареєстровано 03.07.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Коротко про те, що пропонують змінити — скасувати Декрет Кабміну щодо держгарантій на іноземні кредити і виключити суперечливий абзац у законі про ЗЕД; які ризики і вигоди для бізнесу, держави й платників податків.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Не драматично, але важливо: уряд хоче прибрати старий декрет про державні гарантії на іноземні кредити і одночасно виключити суперечливу норму в Законі про зовнішньоекономічну діяльність. На перший погляд — технічне прибирання застарілої норми. На практиці — зміна того, хто і за якими правилами може виступати гарантом держзобов’язань.

Що саме пропонують і навіщо: пропонують визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів від 17.03.1993 №25‑93 «Про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів…» та виключити шостий абзац частини третьої статті 9 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність». Мета — узгодити правову базу з Бюджетним кодексом і сучасними законами (зокрема законом про валюту), прибрати дублювання і суперечності щодо повноважень Національного банку й Кабінету Міністрів у питаннях державних гарантій.

Навіщо це важливо на практиці: сьогодні Бюджетний кодекс чітко встановлює, що державні гарантії надаються в межах закону про Держбюджет і рішення Кабміну/агентства з управління держборгом. Декрет 1993 року містив інші правила та давав підстави для участі НБУ як гаранта за певними кредитами під заставу державного майна — це створювало юридичну плутанину і ризики неправомірного використання держмайна. Скасування декрету має на меті ліквідувати ці колізії і повернути регулювання до сучасних бюджетних процедур.

  • Вигоди: прибирається застаріла та суперечлива норма; краще узгодження з Бюджетним кодексом; зниження ризику, що НБУ чи інші органи зможуть одноосібно виступати гарантом під непогоджені держзобов’язання; підвищення юридичної ясності для міністерств і міжнародних партнерів.
  • Ризики і втрати: тимчасова невизначеність щодо механізму гарантування для тих проєктів або кредитних угод, які були укладені або погоджені у формулі, де посилалися на декрет; можливе ускладнення доступу до іноземних кредитів для експортерів/МСП, якщо раніше вони розраховували на гарантії в рамках старого механізму; якщо замість декрету не буде чіткої, публічної процедури для нових гарантій — можливі «ручні» рішення, що створить корупційні ризики; ризик переносу відповідальності за гарантії на Міністерство фінансів/Агентство без достатньої парламентської прозорості.
  • Для кого це важливо: Міністерство фінансів, Агентство з управління державним боргом, Нацбанк, іноземні кредитори та фінансові установи, підприємства‑позичальники (особливо великі інфраструктурні проєкти та експортери), платники податків — як ті, хто потенційно відповідатиме за держгарантії.
  • Фінансові наслідки: закон не потребує додаткового фінансування для прийняття, але може вплинути на вартість запозичень: менше доступних держгарантій — вища вартість кредитів для бізнесу; невизначеність — додаткові правові та транзакційні витрати для сторін.

Висновок для суспільства (з огляду на права людини): цей проєкт — переважно технічний крок до впорядкування фінансового права. Він може позитивно вплинути на фіскальну дисципліну й уникнення неузгоджених держзобов’язань, а отже — захищає інтереси платників податків. Але без чіткої, публічної процедури надання державних гарантій замість скасованого декрету залишається ризик непрозорих рішень та ускладненого доступу до кредитів для бізнесу. Це не зачіпає прав на приватність чи недоторканність житла, але має прямий вплив на економічні права (доступ до фінансування) і непрямо — на соціальні права через потенційний вплив на держфінанси.

Що робити вже зараз (поради): 1) Підприємствам та експортерам — перевірити в контрактах і кредитних угодах, чи спираються вони на Декрет №25‑93 або на згадуваний абзац Закону про ЗЕД; за необхідності — звернутися до юриста та домовлятися про перехідні механізми з кредиторами. 2) Мінфіну/Агентству — оприлюднити прозору процедуру надання державних гарантій, створити реєстр умовних зобов’язань і погоджень Кабміну, надати роз’яснення для існуючих міжнародних договорів. 3) Парламенту і громадськості — вимагати оцінки умовних зобов’язань (contingent liabilities) і прозорих правил, щоб скасування декрету не перетворилося на джерело «ручних» гарантій. 4) Громадянам — слідкувати за розділом бюджету, де відображаються держгарантії, і вимагати публічності: хто, на яких підставах і під які умови дає гарантії від імені держави.

Коротко: технічно — це упорядкування права, потенційно корисне для фіскальної дисципліни; практично — воно породжує перехідний період, який потребує прозорих правил і парламентського контролю, щоб уникнути ризиків для платників податків і бізнесу.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Корисні калькулятори

Дати та стан проходження

  • 06.07.2026Надано для ознайомлення
  • 03.07.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 03.07.2026Передано на розгляд керівництву
  • 03.07.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот