Коротко й емоційно: держава каже «досить» платити лікарю під столом — і пропонує зробити таку поведінку криміналом з реальними тюремними строками. Добра мета, але є підводні камені.
Що конкретно хочуть змінити і навіщо: пропонується нова, розширена редакція статті 184 ККУ. За незаконну вимогу оплати (включно з «благодійними внесками», пожертвами, іншими платежами) за послуги, лікарські засоби або медвироби, які мають покриватись державною або місцевою програмою медичних гарантій або іншими законними джерелами, — передбачено значно суворіші покарання: великі штрафи (до 2 000 НМДГ), пробація із трирічним мінімумом, позбавлення права обіймати посади, а повторні або групові випадки — навіть позбавлення волі (2–6 років залежно від наслідків). Також криміналізується незаконне скорочення мережі держзакладів. Мета — зупинити корупційні «побори», дати поліції й слідству інструменти для негласних заходів і зробити покарання реальним.
- Вигоди / Ризики / Втрати (узагальнено):
• Вигоди для громадян: посилена правова захищеність пацієнтів; реальна загроза покарання має стримати вимагання «добровільних» внесків; зниження випадків, коли хворі платять за гарантувані послуги.
• Вигоди для держави/великого бізнесу: формально підвищує довіру до системи, створює умови для кращої централізованої контролюючої політики, може посилити роль НСЗУ в контролі якості й оплаті.
• Наслідки для МСП/приватної медицини: якщо формулювання інтерпретуватимуть широко — ризик втручання в оплату послуг, які надаються у держзакладах в рамках платних пакетів; приватні структури можуть опинитися під підвищеною увагою, якщо працюють у партнерстві з держзакладами.
• Ризики для медиків і персоналу: криміналізація неврегульованих оплат може призвести до судових справ проти працівників за дії, що виникли через системні проблеми (затримки фінансування, нестачу ліків); можливі випадки надмірної «обережності» — відмова від складних пацієнтів, зростання страху адміністративної та кримінальної відповідальності.
• Ризики зловживань і корупції: нові повноваження слідства та поліції — шанс для боротьби з корупцією, але й ризик політично чи адміністративно вмотивованих переслідувань керівників закладів; потребуються чіткі процесуальні гарантії.
• Прямі й непрямі витрати: зросте навантаження на правоохоронну та судову систему; заклади будуть витрачати ресурси на приведення документів, аудити, юридичний супровід; може зрости потреба в адвокації і страхуванні персоналу.
• Кого торкнеться: пацієнти, лікарі, середній і вищий медичний персонал, керівники лікарень, місцева влада, заклади, які отримують держфінансування, НСЗУ, приватні партнери державних закладів.
• Коли і як запрацює: закон набирає чинності наступного дня після опублікування — отже швидкий старт; на практиці правоохоронні заходи і масове застосування санкцій можуть розпочатись впродовж місяців після розробки методик розслідувань.
Оцінка: добре чи погано для суспільства? Ідея — позитивна: створити реальні санкції за вимагання грошей за те, що держава вже оплатила. Але в поточному вигляді проєкт ризикує необґрунтовано криміналізувати кейси, спричинені системними недофінансуванням, адміністративними провалами або нечіткістю у визначенні «платних» послуг. Без уточнень і запобіжників закон дає як шанс на справжнє очищення від «поборів», так і ризик для лікарів і управлінців опинитися під кримінальним пресом. Тому загальна оцінка — помірно позитивна за умов доопрацювання (я б оцінив +20 з 100).
Практичні поради — що робити вже зараз:
Для пацієнтів: вимагайте письмові роз’яснення, касові/бухгалтерські документи про будь-які платежі; фотографуйте/фіксуйте вимоги про оплату; звертайтесь до Національної поліції, Омбудсмена або НСЗУ — зберігайте всі докази.
Для медперсоналу та керівництва закладів: негайно оновіть внутрішні правила щодо благодійних внесків і платних послуг; введіть обов’язкові бланки-чеки, публічні прайси і письмові згоди пацієнтів; навчіть персонал, як правильно оформлювати ситуації, коли пацієнт пропонує оплату.
Для місцевої влади і менеджерів: проведьте аудит списків платних послуг, договорів із партнерами і процедур скорочення ліжкового фонду — документуйте кожне рішення; підготуйте юридичні пояснення та стандарти обґрунтування платних послуг.
Для бізнесу/МСП, що працює з держзакладами: перегляньте договори, опції партнерства і схеми фінансування благодійності — чітко відокремлюйте комерційні послуги від гарантованих державою.
Для громадськості і правозахисників: вимагайте чітких визначень поняття «благодійний внесок», «інші джерела», процедури попередження кримінального переслідування, а також механізмів оскарження і компенсації для потерпілих і захисту для помилково звинувачених.