Електросамокати, моноколеса, e‑велосипеди — тепер із правилами, але й із жорсткими санкціями. Законопроєкт встановлює, де можна рухатися, які швидкості дозволені, які засоби безпеки обов’язкові й які штрафи чекають порушників.
Що держава хоче змінити і навіщо. Головна мета — формалізувати правила руху для малого електротранспорту (одно-, дво-, триколісні електричні засоби, що розганяються від 10 км/год). Пропонують: чітко визначити тип транспорту; заборонити виїзд на проїзну частину без велодоріжки; заборонити рух по пішохідних переходах (потрібно зійти й перевести пристрій); встановити обмеження на повороти і розвороти (лише по велодоріжках або зійти і перенести); встановити різні граничні швидкості в залежності від типу велодоріжки і сусідства з пішоходами; зобов’язати користуватися шоломом і світловідбивачами; заборонити керування в стані сп’яніння; встановити мінімальний вік 16 років для руху по велодоріжках, які є елементом проїзної частини; заборонити по кілька осіб на одному пристрої; покласти на компанії, що надають у користування, технічні обмеження швидкості; і — найгірше для багатьох — дуже жорстку шкалу санкцій: перше порушення — великий штраф, повторне — вдвічі більший + конфіскація, третє — ще вищий штраф, виправні роботи та конфіскація.
Ключові проблеми практично і з точки зору прав людини. Чітка нормативна база для безпеки — це плюс. Але нормування супроводжується грубою невідповідністю положень (наприклад, провайдери зобов’язані програмно обмежити швидкість до 15 або 55 км/год у нормах, тоді як для користувачів законом встановлені інші межі 10 або 50 км/год), а також нечіткими формулюваннями ("правій крайній частині пішохідної зони", "спеціально обладнана велодоріжка" без визначення стандартів). Це створює великі підстави для свавілля при застосуванні штрафів і конфіскацій. Конфіскація як адміністративна санкція за повторні порушення — серйозний удар по праву власності і ризик непропорційності покарання. Немає ясних гарантій: як довести, хто саме керував, які докази допустимі, як повернути конфісковане майно і які процесуальні гарантії від свавілля поліції/інспекторів.
- Вигоди: закон вводить визначення, намагається упорядкувати рух і стандартні засоби безпеки (шолом, світловідбивачі), дає правову базу для вимог до операторів шерингових сервісів.
- Ризики/Втрати для громадян: високі штрафи та конфіскації можуть бути непропорційними; нечіткість формулювань дає поля для довільних зупинок і стягнень; суперечливі швидкісні норми створюють правову невизначеність; обов’язок зійти на переході — практично нездійсненний із важким пристроєм; можливі проблеми з доступністю для підлітків і маломобільних осіб.
- Наслідки для МСП і великого бізнесу: зобов’язання встановлювати програмні/механічні обмеження означають додаткові витрати на розробку/оновлення ПЗ та апаратні рішення; ризик блокування парків через штрафи/конфіскації; потреба у юридичній підтримці і страхуванні ризиків.
- Ризики корупції та зловживань: широкі дискреційні повноваження інспекторів, високі штрафи та конфіскація — сприятливе поле для тиску і хабарництва; нечіткість термінів ускладнює оскарження рішень.
- Прямі та непрямі витрати: для бізнесу — технічні доопрацювання, тестування, аудит відповідності; для держави — адміністрування штрафів, зберігання/облік конфіскованого майна, наплив спорів у судах; для користувачів — ризик втрати пристрою або великих штрафів.
- Кого торкнеться: користувачі в містах (особливо в центрі), підлітки і молодь, кур’єри/доставники на електровелосипедах, оператори шерингу, муніципалітети й служби контролю.
- Коли і як запрацює: закон набирає чинності наступного дня після публікації; Кабмін має 3 місяці на підзаконні акти. На практиці це означає юридичну невизначеність в перехідний період — частина норм вимагає технічної імплементації, але санкції та заборони діятимуть відразу.
Висновок для суспільства з огляду на права людини. Ініціатива має позитивну мету — підвищити безпеку і поставити правила для нового виду транспорту. Але текст містить суттєві ризики: невідповідності й нечіткість норм, надмірно жорстка шкала санкцій з конфіскацією майна і фактична можливість довільного застосування покарань. З точки зору прав людини (право на власність, принципи пропорційності і правова визначеність) проєкт дає більше підстав для занепокоєння, ніж для похвали, якщо ці недоліки не виправити.
Що робити вже зараз: громадянам — дотримуйтесь правил безпеки, фіксуйте (відео/фото) спірні зупинки/штрафи; не погоджуйтесь на миттєву конфіскацію майна без оформлення процесуальних документів; звертайтесь до адвоката при спорі; операторам/МСП — зробіть audit парку техніки, план технічних змін для обмеження швидкості, підготуйте договори з клієнтами й політики використання, створіть механізми збереження доказів використання пристрою; всім — вимагайте від депутатів і комітету усунення суперечностей (10 vs 15; 50 vs 55), чіткого механізму оскарження конфіскації та прозорих процедур для повернення майна; готуватися до звернень у суди та публічного контролю реалізації закону.