Що змінює законопроєкт №15276: Проєкт Закону про внесення змін до статті 20 Господарського процесуального кодексу України про визначення підсудності справ щодо примусового відчуження майна в умовах воєнного стану

№ 15276 · зареєстровано 27.05.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +15

Проєкт змін у КПГ: спори про накази/акти примусового відчуження майна під час воєнного стану віднесуть до господарських судів (за винятком фізосіб — непідприємців). Що це дає й які ризики для власників та бізнесу.

Для кого цей законопроєкт

Коротко за темами — щоб зрозуміти, чи стосується саме вас, і стежити далі.

Коротко й без політики: держава пропонує чітко сказати, що спори про визнання протиправними наказів та актів про примусове відчуження майна під час воєнного стану розглядатиме господарський суд — але не тоді, коли сторона є звичайна фізична особа, яка не є підприємцем.

Що саме хочуть змінити і навіщо. Ідея — закріпити підсудність: якщо рішення держави про конфіскацію/викуп/примусове відчуження майна під час воєнного стану торкнулося майнових прав юридичної особи або підприємця, то спір мусить слухатися господарським судом. Мета, як формулюють автори — усунути правову невизначеність (судові колізії між адміністративною, цивільною та господарською юрисдикціями) і забезпечити «передбачуваність» судового розгляду.

  • Вигоди (що реально дає): з’являється чітка формальна підсудність для бізнесу — менше процесуальних спірок про те, який суд має розглядати справу; господарські суди звичайно мають досвід розгляду майнових і договірних спорів бізнесу; це може пришвидшити розгляд справ бізнесу і зменшити процедурні маневри відповідача.
  • Значні ризики та втрати для прав людини: фактично зменшується роль публічно-правового контролю над рішеннями органів влади. Адміністративні суди традиційно контролюють законність актів публічної влади — виведення таких спорів до господарських судів може послабити публічну перевірку рішень про примусове відчуження, а отже і захист власності як базового права.
  • Кого зачіпає в першу чергу: юридичних осіб, ФОПів (підприємців) та компанії, майно яких може бути відібране або конфісковане під час воєнного стану. Звичайні громадяни, які не є підприємцями, формально лишаються поза цією нормою — але ризики виникають, коли власність оформлена на підприємця чи юридичну особу, чи за участі змішаних власників.
  • Наслідки для МСП і великого бізнесу: позитив у тому, що бізнес отримає зрозумілий процесуальний шлях; негатив — бізнес змушений буде відстоювати свої права в госпсуді, який менш орієнтований на публічно-правовий характер державного рішення (можливі складнощі з тимчасовим забезпеченням, відкладенням виконання акту влади, оскарженням мотивів суспільної необхідності).
  • Ризики зловживань та корупції: концентрація спорів у господарській юрисдикції може спровокувати форум-шопінг, посилити залежність від «корпоративних» зв’язків у госпсуді і ускладнити публічний контроль; якщо адміністративні механізми контролю послаблені — зростає ризик, що спорні акти лишатимуться в силі до фактичного виконання.
  • Прямі й непрямі витрати: для бізнесу — юридичні витрати на ведення справ у господарському процесі, можлива потреба в екпертизах, витрати на апеляції; для власників — ризик відтермінування відшкодування або блокування доступу до активів. Держава додає малих витрат на процесуальну систему, зате може зекономити на процедурних баталіях.
  • Коли і як це запрацює: норма набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням. На практиці ефект буде помітний одразу у спірних питаннях підсудності — суди перестануть перекидати такі справи між юрисдикціями, але реальний захист прав залежатиме від того, чи зможуть істотною мірою застосовуватися тимчасові заходи та чи працюватиме апеляція під час воєнного стану.

Висновок для суспільства (з погляду прав людини). Закон дає процесуальну ясність — це плюс. Але ця «ясність» працює на користь бізнес‑юрисдикції: спори про примусове відчуження державних актів переводять у господарські суди, де публічно-правовий контроль слабший, ніж в адміністративних судах. Для власності як фундаментального права це не є посиленням гарантій. Отже, оцінка — помірно негативна/змішана: закон зменшує юридичну невизначеність, але не посилює захисту прав власників і може створити нові лазівки для зловживань.

Коротко про рейтинг: закон робить порядок підсудності передбачуваним, але не посилює судового контролю за рішеннями влади щодо відчуження майна — тому для захисту прав людей це скоріше частковий крок, а не прогрес.

Що робити вже зараз (практичні поради): документуйте власність (свідоцтва, договори, техпаспорти); зберігайте листування, накази й копії актів владних органів; оперативно звертайтеся до адвоката зі спеціалізацією в господарському та адміністративному праві; якщо йдеться про фізособу — подавайте скарги і позови в адміністративні/цивільні суди згідно свого статусу; вимагайте забезпечувальних заходів (зупинення виконання акту, арешт майна) одразу; якщо майно формально належить підприємцю чи юрособі, оцінюйте ризик переадресації справи до госпсуду і готуйте аргументи про публічно‑правовий характер рішення (щоб оскаржувати там, де це ефективніше).

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Корисні калькулятори

Дати та стан проходження

  • 29.05.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 27.05.2026Передано на розгляд керівництву
  • 27.05.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот