Емоційно: нарешті хтось голосно сказав, що праця виховательки, помічника вихователя або музкерівника варта гідної оплати — але за це доведеться платити всім іншим.
Що саме пропонують і навіщо: законопроєкт встановлює обов’язок, щоб мінімальна заробітна плата всіх працівників закладів дошкільної освіти (перелік: директори, заступники з навчальної роботи, завідувачі підрозділів, вихователі, вихователі-методисти, асистенти, помічники, логопеди, дефектологи, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори фізкультури, музичні керівники, керівники гуртків тощо) не була меншою за мінімальну оплату педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів загальної середньої, вищої, фахової передвищої та професійної освіти. Інакше кажучи — вирівнювання мінімуму оплати для дошкілля з вчительським мінімумом у школах/ВНЗ.
Чому це роблять: формальна мета — підвищити статус і захистити зарплати працівників дошкілля, зменшити демотивацію кадрів і покращити якість послуг для дітей. Політична мета — показати турботу про освітян і відповісти на суспільний запит щодо низьких зарплат у секторі.
Коли і як це запрацює: норма набирає чинності з дня, наступного за опублікуванням, а застосовується з 1 січня року, наступного після опублікування. Кабмін має привести свої акти у відповідність і закласти кошти у проєкті Держбюджету на рік, коли норма почне діяти.
- Вигоди: реальне підвищення мінімального рівня оплати для великої групи працівників дошкілля; зростання мотивації та збереження кадрів; позитивний соціальний сигнал про цінність дошкільної освіти.
- Прямі витрати: додаткове навантаження на місцеві бюджети (державні/комунальні садочки), на приватні й корпоративні установи — збільшення фонду оплати праці; потреба в додаткових трансферах від держави або перерозподілі місцевих видатків.
- Наслідки для МСП/приватних садочків: підвищення собівартості послуг; ймовірне зростання плати для батьків, скорочення чисельності груп або персоналу, об’єднання/закриття малих закладів; частина приватних операторів може змінити модель роботи (збільшення платних послуг).
- Наслідки для великого бізнесу та операторів мереж: оператори мереж краще витримають підвищення витрат, але зменшиться маржа; матимуть стимул оптимізувати менеджмент і перегляд тарифів.
- Ризики корупції та зловживань: тиск на розподіл коштів між зарплатою та іншими витратами; ризик «шантажу» з боку окремих місцевих адміністраторів (вимоги закрити групи або збільшити плату); фіктивні штатні одиниці або перерозподіл виплат у бік «інших нарахувань» без реального підвищення чистої зарплати.
- Непрямі втрати: підвищення батьківських внесків, збільшення черг або чергового дефіциту місць у дитсадках; тиск на місцеві соцпослуги та інші бюджетні програми.
- Кого торкнеться: працівники всіх типів дошкільних закладів (державні, комунальні, приватні, корпоративні), місцеві бюджети і батьки дітей, роботодавці в освітній сфері.
- Коли відчують ефект: короткостроково — бюджетний шок для місцевих рад в перший бюджетний рік дії; середньостроково — перегляд тарифів і моделі фінансування, можливе вирівнювання умов праці в секторі.
Висновок: загалом ініціатива соціально виправдана — вона захищає працівників і підвищує привабливість професій у дошкіллі. Проте без чіткого забезпечення державних трансферів і механізмів контролю це створить тиск на місцеві бюджети й ризик помітного збільшення витрат для батьків, а також простір для зловживань. Отже — добре для працівників, але потребує паралельних фінансових і контрольних рішень, щоб не завдати шкоди доступності та якості послуг.
Що робити вже зараз (практичні поради): роботодавцям — переглянути штатні розписи і прогноз бюджету на наступний рік, підготувати аргументи для місцевої влади щодо додаткових трансферів; профспілкам і працівникам — підготувати обґрунтування реальних потреб по оздоровленню, надбавках і доплатах; батькам — відстежувати рішення ради щодо тарифів та вимагати публічних розрахунків; депутатам місцевих рад — вимагати чіткої калькуляції додаткових видатків у бюджеті; Кабміну — оперативно розробити методику і джерела фінансування трансферів та механізми контролю (аудит використання коштів).