Що змінює законопроєкт
Цей законопроєкт створює спеціальний правовий режим для завершення будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Він передбачає надання земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні у Києві без стандартних містобудівних умов та обмежень, а також дозволяє проектування та будівництво без врахування звичних режимів використання земель та охоронних вимог культури спадщини. Разом із тим, частина регуляторних норм дорожнього законодавства теж адаптується під специфіку об’єкта.
Мета — забезпечити можливість швидшого та більш чітко регламентованого завершення меморіального комплексу, який має стати символом пам’яті та європейських цінностей. Однак такі зміни стосуються лише одного об’єкта й не змінюють загальний підхід до містобудування та дорожнього регулювання в іншому.
Як це вплине на громадян та бізнес
Для громадян України вплив здебільшого буде опосередкований через швидший запуск Меморіалу як центрального місця пам’яті та освіти. Оскільки об’єкт може бути завершений раніше за рахунок спрощених процедур, очікувано зросте можливість доступу до меморіального комплексу, туристичної та культурної інфраструктури міста. Проте уникнення деяких процедур може викликати занепокоєння щодо контролю за дотриманням вимог з охорони культурної спадщини та прозорості процесів.
Для малого та середнього бізнесу, а також для великих компаній, зміни означають потенційні нові можливості: участь у підрядних конкурсах, збільшення потоків туристів, розвиток сервісів біля меморіалу та суміжних об'єктів. Разом із тим, нестандартні режими використання земель можуть вимагати додаткової юридичної уваги з боку бізнесу, адже зміни стосуються конкретного майданчика та пов’язаних рішень Кабінету Міністрів.
- Громадяни: швидший доступ до меморіалу та менші затримки через бюрократію.
- Малий та середній бізнес: нові можливості для туризму, сервісів та підрядів під об'єкт; потреба в прозорих процедурах конкурсу.
- Підрозділи великого бізнесу: участь у реалізації довготривалих проєктів інфраструктури; необхідність посилення контролю за використанням земель.
- Прозорість та контроль: збереження громадського нагляду за охороною культурної спадщини потребує активного залучення громадськості та експертного середовища.
- Фінанси міста та країни: обіцяно відсутність додаткових витрат з бюджету, але можливі непрямі витрати та залежність від ефективності конкурсів.
Ризики та витрати
Законопроєкт передбачає обмеження для звичайних містобудівних процедур у конкретного об’єкта, що підвищує ризики зловживань або непередбачених впливів на локацію, пов’язаних з охороною культурної спадщини та інтересами суспільства. Також існує ризик, що пріоритет окремого проєкту може зменшити загальну гнучкість системи регулювання містобудування для інших об’єктів у столиці та регіонах. Прямі витрати із бюджету не заплановані, але непрямі витрати на організацію нових умов та можливі адміністративні витрати з боку підприємств та місцевої влади можливі.
Що стосується корупційних ризиків, у пояснювальній записці та аналітичних матеріалах вказується відсутність явних запобіжників в нових положеннях. Реальність залежатиме від того, як уряд реалізує нові норми, як буде проходити конкурсний відбір переможців, та чи забезпечать публічний контроль за дотриманням норм з охорони спадщини.
Коли набуде чинності й очікувані наслідки
Законопроєкт набирає чинності з дня його опублікування. Кабінету Міністрів доручено привести нормативні акти у відповідність із законом та забезпечити прийняття необхідних актів за 10 днів. Наслідки можуть бути помітними вже на етапі завершення конкурсу та запуску будівництва, після чого меморіально-музейний комплекс може почати функціонувати як центральний осередок пам’яті та культурної інфраструктури країни.
Висновок та поради
Однозначно: законопроєкт створює спокійне фінальне середовище для завершення надзвичайно важливого для нації об’єкта. Проте він також замикає певні рухомі частини містобудівних процесів навколо одного проекту, що вимагає підвищеної пильності з боку громадян та бізнесу щодо прозорості процедур та дотримання охорони культурної спадщини. Рекомендації: слідкувати за ходом ухвалення актів Кабміну, долучатись до громадських обговорень з питань використання земель та охорони спадщини, перевіряти умови участі у майбутніх конкурсах та бути готовими до участі в тендерах; для громадян — звертати увагу на прозорість закупівель та публічні публікації; для бізнесу — підготовити юридичні рішення щодо можливостей участі в проектах та оцінку земельних прав. Також радимо не залишати без уваги потреби у дотриманні всіх норм щодо культурної спадщини та екології.