Законопроєкт №14132: заборона повісток на вулицях

Після посилення мобілізації у 2024 році в Україні з'явилося явище «вуличної мобілізації», коли представники територіальних центрів комплектування (ТЦК) почали масово перевіряти документи чоловіків призовного віку на вулицях і вручати їм повістки просто у громадських місцях. Це породило суспільне обурення: люди стали боятися виходити з дому, а слово «повістка» викликає паніку. Новий законопроєкт №14132 покликаний припинити такі практики і повернути процес мобілізації в правове поле. Розглянемо, що передбачає цей «закон про повістки», чому його ініціювали депутати, як він змінить правила мобілізації 2025 року та які є перспективи його ухвалення.

Що передбачає законопроєкт №14132: заборона повісток на вулиці та нові правила

Законопроєкт №14132 пропонує суттєво обмежити повноваження працівників ТЦК та СП при оповіщенні громадян. Зокрема, документ забороняє «вуличні» повістки і встановлює, що перевіряти документи призовників поза межами військкоматів ТЦК більше не зможуть. Основні зміни можна підсумувати так:

• ТЦК не можуть перевіряти військово-облікові документи громадян поза межами своїх приміщень. Тобто на вулиці, у транспорті, торгових центрах чи інших публічних місцях документи можуть вимагати лише уповноважені поліцейські.
• Представникам ТЦК заборонено вручати повістки «на ходу». Повістки не можна буде вручати просто на вулиці, на зупинках, в парках чи торговельних центрах - лише за місцем проживання, роботи або у військкоматі (центрі комплектування).
• Недопустимі затримання і «облави» без законних підстав. Законопроєкт прямо забороняє затримувати громадян чи застосовувати силу для доставлення до ТЦК, якщо вони не порушили закон і не ухиляються від служби, а також проводити масові рейди на вулицях з метою пошуку військовозобов'язаних.

Таким чином, фактично вводиться повна заборона повісток на вулиці та інших неконтрольованих місцях. Відповідальність також пропонується посилити: посадові особи ТЦК нестимуть відповідальність за незаконне затримання чи примусове доставлення людей до військкоматів без законних підстав.

У пояснювальній записці автори зазначають, що мета - позбавити працівників ТЦК права перевіряти документи і вручати повістки будь-де поза своїми центрами. Це має захистити громадян від некоректних дій та зловживань, виключити ганебні явища рукоприкладства, незаконних затримань і примусових доставлень до військкоматів, а також мінімізувати корупційні ризики. Іншими словами, мобілізація має стати виключно законною і прозорою процедурою замість «полювання на людей» по місту.

Хто ініціював законопроєкт №14132 і чому

Ініціатором законопроєкту №14132 виступив народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «Європейська Солідарність»). Він та група співавторів подали цю ініціативу 20 жовтня 2025 року на хвилі суспільного обурення методами проведення мобілізації. За словами Гончаренка, нинішня система оповіщення перетворилася на приниження і страх для людей. Він образно назвав роботу деяких військкоматів «бусифікацією» - коли військові на мікроавтобусах виловлюють чоловіків на вулицях. Депутат наголошує, що ТЦК мають виконувати лише адміністративні функції - вести облік, оформлювати документи - а не «ловити людей на вулицях» і не бити їх.

Гончаренко пояснив, що ефективна мобілізація можлива тільки за умови її законності. «Мобілізація має бути законною - тільки тоді вона буде ефективною» - підкреслив нардеп у коментарі щодо законопроєкту. Таким чином, мотивом авторів було відновити правове поле і суспільну довіру до процесу призову, убезпечити права військовозобов'язаних від зловживань та корупції з боку окремих посадовців ТЦК. Законопроєкт №14132 фактично повертає норми, що діяли до квітня 2024 року, коли мобілізацію суттєво «розкрутили» - це своєрідна спроба зняти соціальну напругу навколо діяльності військкоматів.

Нові правила мобілізації 2025: як зміниться вручення повісток

Якщо законопроєкт буде прийнято, для громадян зміняться місце і порядок отримання повісток. Передусім, чоловікам призовного віку (18-60 років) як і раніше слід носити з собою військово-обліковий документ (військовий квиток або приписне) - але пред'являти його на вимогу тепер зможуть тільки поліцейські на вулиці, блокпосту чи в іншому громадському місці. Представник ТЦК зможе перевірити ваше посвідчення лише у приміщенні військкомату (ТЦК), а прикордонник - у пункті пропуску на кордоні. Тобто випадковий військовослужбовець з військкомату на вулиці вже не матиме права вимагати у вас документи - це істотно знизить психологічний тиск на людей і усуне підстави для конфліктів.

Друге важливе нововведення - жодних силових дій без законних підстав. Якщо ви не є правопорушником чи офіційно не оголошені в розшук за ухилення, вас не мають права затримувати і силоміць відвозити до ТЦК. Законопроєкт прямо забороняє «масові заходи» для пошуку призовників на вулицях, тож ганебні облави у публічних місцях повинні відійти у минуле. Громадяни зможуть спокійніше пересуватися містом, не озираючись на кожен автобус із військовими - представників ТЦК ми знову бачитимемо лише у їхніх офісах, а не на зупинках чи в кафе.

Вручення повістки відтепер має відбуватися цивілізовано та документовано. Якщо людині необхідно вручити повістку, це робитиметься офіційним шляхом - рекомендованим листом, через уповноважених осіб або при особистій явці до центру комплектування. Для військовозобов'язаних це означає, що повістка має прийти за місцем вашої реєстрації або роботи, а не зненацька на вулиці. Звісно, обов'язки громадян щодо мобілізації не скасовуються: належно вручена повістка й надалі обов'язкова до виконання, а за ігнорування будуть ті самі штрафи і відповідальність, що й зараз (від 3400 грн, а у воєнний час - до 8500-17 000 грн і навіть кримінальна відповідальність за ухилення). Тож своєчасно реагувати на виклики військкомату - як і раніше обов'язок призовника, але процедура оповіщення стане більш законною і передбачуваною.

ТЦК не можуть перевіряти документи: хто замінить їх на вулицях

Після ухвалення закону роль ТЦК повернеться до суто адміністративної - облік, оновлення даних, оформлення відстрочок тощо. Усі інші дії «в полі», пов'язані з перевіркою документів, встановленням особи призовника, затриманням порушників, перейдуть до компетенції Національної поліції. Фактично законопроєкт №14132 повертає старий механізм мобілізації, який діяв до 2024 року: тоді поліція мала право зупиняти громадян і перевіряти у них військові документи, а в разі відмови виконати повістку - затримувати і доставляти порушника до військкомату. Для поліцейських така робота є звичною (ще з часів міліції), і суспільство сприймає її спокійніше, ніж коли цим займаються люди у військовій формі. Тож основними «силовими» органами мобілізації стануть поліція та прикордонники (на кордоні), а не працівники ТЦК.

Водночас, постає питання: хто тепер вручатиме повістки, якщо не самі військкоми на вулицях? За чинними нормами, оповіщенням про призов можуть займатися й інші уповноважені особи. Зокрема, роботодавці зобов'язані повідомляти своїх працівників про отримані на них повістки: якщо чоловік працює на підприємстві, ТЦК може направити повістку за місцем роботи, і керівник вручить її під підпис. Також до оповіщення залучають органи місцевого самоврядування - наприклад, сільські, селищні та міські ради, старости громад. Вони можуть допомагати розносити повістки у своїх населених пунктах або інформувати військовозобов'язаних про необхідність з'явитися до ТЦК. Крім того, керівники ОСББ чи ЖЕКів (обслуговуючих організацій будинків) теж мають право сповіщати мешканців-призовників за місцем проживання. Таким чином, на практиці повістку можуть вручити за адресою прописки або роботи через відповідальних осіб, але не шляхом раптової перевірки документів на вулиці.

Важливо розуміти, що за нових правил ТЦК сконцентруються на роботі у своїх центрах, а не на рейдах. Вони займатимуться формуванням та обліком мобілізаційних ресурсів, проведенням медичних комісій, видачею відстрочок чи бронювань. Це повертає діяльність військкоматів у більш спокійне русло, а громадянам гарантує, що безпідставна перевірка чи затримання просто неба стануть незаконними.

Як ТЦК дізнаватиметься місце проживання призовника: реєстр «Оберіг», бази даних і Дія

Виникає логічне запитання: якщо військкомати більше не «виловлюватимуть» людей на вулицях, то як вони шукатимуть призовників і встановлюватимуть їхні актуальні адреси? Відповідь - через цифровізацію та обмін даними. В Україні впроваджено Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів під назвою «Оберіг». Це сучасна електронна система військового обліку, куди вносяться персональні та службові дані всіх призовників: ПІБ, дата народження, місце проживання, освіта, військова спеціальність, наявність відстрочки чи броні тощо. Реєстр «Оберіг» формується працівниками ТЦК на основі паперових картотек і автоматично оновлюється через взаємодію з іншими державними базами - зокрема, з демографічним реєстром, Держміграційною службою (ДМС), базами МВС (Міністерства внутрішніх справ) та навіть порталом «Дія».

Простіше кажучи, держава «бачить» усіх призовників через цифрові сліди. Якщо ви прописані за певною адресою, ця інформація є в демографічному реєстрі та реєстрі виборців - і через «Оберіг» військкомат знатиме вашу адресу. Якщо ви офіційно працюєте або зареєстровані як підприємець (ФОП), дані про місце роботи та податкову адресу також стануть доступними для ТЦК через обмін з податковою службою. Ба більше, з осені 2025 року планується надати ТЦК прямий доступ до податкових баз - це дозволить швидко з'ясувати, хто не ставав на облік, хто отримав відстрочку чи інвалідність, хто виїхав за кордон, і значно розширить перелік осіб для перевірки. Юристи зазначають, що завдяки цифровізації «сховатися» призовникам стає майже неможливо - інформація з різних реєстрів агрегується, і якщо людина була «невидимкою» для військкомату, то зараз її автоматично поставлять на облік при виявленні у будь-якій державній базі.

А як щодо банків та "Дії"? Коли говорять про ідентифікацію через банки, мають на увазі, що використання вашим банком даних (паспорт, ІПН) теж звіряється з державними реєстрами. Якщо у вас є податковий номер, відкриті рахунки і ви здійснюєте фінансові операції, держава теж вас «бачить» як резидента. Проте важливо зауважити: податкова не має доступу до ваших банківських рахунків - банківська таємниця залишається захищеною, тож без рішення суду ніхто не блокуватиме рахунки лише за те, що ви призовник. Натомість банки та платіжні системи можуть використовувати BankID та дані «Дії» для підтвердження вашої особи. Портал «Дія» вже містить цифровий військовий квиток, який підтягнуто з реєстру «Оберіг». Тож якщо ви авторизуєтесь у державному сервісі, ТЦК володіє актуальною інформацією про вас - від прописки до вашого мобільного номера.

Окрім того, реєстр «Оберіг» дозволяє автоматично формувати повістки. Система інтегрована таким чином, що постановка на облік і відправка повісток можуть здійснюватися автоматично за наявності даних. Приміром, Кабмін вже зобов'язав автоматично поставити на облік усіх чоловіків 25-60 років, які раніше не стояли без поважних причин. Якщо ви підпадаєте під ці критерії, у додатку «Резерв+» (мобільний застосунок від Міноборони) ви побачите свій статус, а згодом можете очікувати офіційного виклику до ТЦК. Таким чином, військкомати перейшли від «ходіння по хатах» до електронного моніторингу: знаючи ідентифікаційний код людини, вони отримують з державних систем майже все про її місце проживання, роботу, виїзди за кордон і навіть наявність штрафів чи розшуку (наприклад, статус «СЗЧ», тобто самовільне залишення частини, вноситься до відповідних баз). Звичайно, це не скасовує живої роботи дільничних інспекторів чи повісток через пошту, але упор робиться на дані, а не на облави.

Потенційні ризики та зловживання, які можуть залишитися

Законопроєкт №14132 покликаний захистити права військовозобов'язаних, однак навіть його ухвалення не гарантує абсолютного вирішення всіх проблем. По-перше, залишається ймовірність, що практика зловживань може просто змінити форму. Наприклад, якщо ТЦК не зможуть особисто «ловити» людей, то контроль на дорогах можуть посилити підрозділи поліції - часті перевірки документів і зупинки автівок потенційно можуть стати новим джерелом напруження. По-друге, особисті дані призовників стануть ще більш доступними для влади, що породжує ризики неправомірного використання такої інформації. Негативний сценарій - коли за допомогою цифри призовників відстежують тотально, навіть за незначних приводів, і людина може не знати, що її уже оголосили в розшук чи надіслали повістку (наприклад, якщо лист загубився).

Крім того, корупційні ризики повністю не зникнуть. Сумнівні схеми з «відмазуванням» від армії, хабарі за медичні довідки чи бронювання на стратегічних підприємствах - усе це існувало і, на жаль, може існувати далі, оскільки законопроєкт 14132 фокусується лише на вуличних перевірках, але не реформує систему призову загалом. Експерти зауважують, що ця ініціатива має швидше політичний характер - вона демонструє виборцям турботу про їхні права, але не вирішує ключових питань мобілізації системно. Якщо парламент навіть прийме її, це буде сигналом про готовність пом'якшити «ручні» методи призову, однак чи стане мобілізація від того ефективнішою - питання відкрите.

В разі, якщо закон не буде ухвалено, всі нинішні проблеми «вуличної мобілізації» залишаться. ТЦК і далі зможуть перевіряти документи на блокпостах чи будь-де, і юридично такі дії будуть законними (адже норма 2024 року досі чинна). Уже зараз Міноборони та Генштаб намагаються стримувати перегини - наприклад, вимагали, щоб військкоми носили бодікамери, ввели внутрішні інструкції про коректну поведінку. Та ці заходи спрацювали слабко. Якщо законопроєкт №14132 «зависне», не виключено, що знадобляться інші рішення: від притягнення до відповідальності окремих одіозних працівників ТЦК (в Раді зареєстровані пов'язані проєкти №12442 і №13365 про кримінальну відповідальність військкомів за незаконні дії) до, можливо, зміни підходів після закінчення активної фази війни.

Отже, ризик полягає в тому, що без комплексної реформи можна отримати тільки часткове полегшення ситуації. Заборона повісток на вулицях, безумовно, знизить соціальну напругу і кількість скандалів, пов'язаних з ТЦК. Але мобілізаційні плани нікуди не зникнуть, і влада шукатиме інші шляхи їх виконувати. Деякі громадяни можуть помилково вирішити, що їм більше не загрожує призов - і проігнорувати оновлення своїх даних чи явку за повісткою, що тільки погіршить їхнє становище (штрафи, статус ухилянта тощо). Захист прав військовозобов'язаних залежатиме не лише від букви закону, а й від його виконання: чи будуть покарані працівники ТЦК за незаконні дії, чи контролюватимуть поліцію при врученні повісток, чи виправлять цифрові помилки в реєстрах. Гарантії тут поки що слабкі, тож обачність і знання своїх прав для призовників залишаються актуальними.

Шанси ухвалення законопроєкту №14132: на якому етапі і прогнози на осінь 2025 року

Незважаючи на суспільний інтерес, перспективи прийняття законопроєкту №14132 досить невизначені. Станом на листопад 2025 року документ лише зареєстрований у Верховній Раді і направлений на розгляд профільного комітету - Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Проте цей комітет, очолюваний представниками провладної більшості, не поспішає підтримувати ініціативу. Ба більше, неофіційно законопроєкт вже назвали «популістським» і таким, що грає на настроях виборців. За даними з парламентських кулуарів, багато депутатів від більшості вважають, що у воєнний час пріоритетом має залишатися максимально проста процедура оповіщення призовників, навіть якщо вона комусь не подобається. Скасовувати норми «посиленої мобілізації» 2024 року наразі не готові - адже вони справді полегшили для ТЦК виконання планів призову.

Отже, ймовірність ухвалення №14132 восени 2025 року невисока. Парламент фактично завершує сесію, а комітет так і не виніс рекомендацій по цьому документу. Якщо голосування все ж відбудеться, шанси набрати необхідну більшість голосів мінімальні. Деякі експерти припускають, що влада може притримати цю ідею до кращих часів - наприклад, до закінчення активних бойових дій або ближче до виборів, щоб продемонструвати «дружній жест» електорату. Але наразі пріоритет для держави - не втратити мобілізаційні ресурси, тому радикальне послаблення повноважень військкоматів вважають передчасним кроком.

Варто зазначити, що навіть без прийняття цього закону певні зміни назрівають. Суспільний резонанс вже змусив військових чиновників бути обачнішими: випадки відвертого свавілля ТЦК почали розслідувати, окремі скандальні воєнкоми понесли покарання, введено електронний облік, що зменшує потребу «ловити» людей фізично. Тобто тенденція до цивілізованішої мобілізації є, питання лише в тому, чи закріплять її законодавчо найближчим часом.

Висновок: перспективи, захист прав призовників і коли чекати реальних змін

Законопроєкт №14132 про повістки на вулицях є відповіддю на запит суспільства про більш справедливу та законну мобілізацію. Його перспективи ухвалення поки туманні - швидше за все, до кінця 2025 року реальних змін не відбудеться. Проте сам факт появи цієї ініціативи свідчить, що проблема «вуличної мобілізації» визнана на високому рівні, і рано чи пізно рішення буде знайдено - чи то через прийняття цього закону, чи іншого, чи хоча б через відомчі накази, які обмежать апетити найзавзятіших військкомів.

Як захистити свої права вже зараз? Передусім, військовозобов'язаним варто чітко знати чинні правила мобілізації і не порушувати вимог обліку. Носіть із собою документи, ставайте на облік за місцем проживання, вчасно повідомляйте про зміни адреси чи стану здоров'я - тоді у ТЦК буде менше підстав шукати вас в «авральному» режимі. Якщо ж виникає спірна ситуація (скажімо, вам вручили повістку з порушенням процедури або ви стикнулися з грубістю посадовців), фіксуйте факти - знімайте на телефон, беріть свідків - і оскаржуйте неправомірні дії. Закон на вашому боці: незаконне затримання чи примус до мобілізації можна оскаржити в суді, а посадовці за це нестимуть відповідальність.

Пам'ятайте, що навіть без «вуличних» облав повістка може знайти вас офіційним шляхом - тому ігнорувати її не можна. Натомість, якщо маєте поважні причини не з'явитися (хвороба, інвалідність, догляд за рідними тощо), повідомте про них ТЦК - тоді у вас є шанси отримати відстрочку чи уникнути штрафів.

І нарешті, у разі сумнівів або складних обставин не зайвим буде консультація юриста щодо повістки. Кваліфікований юрист роз'яснить ваші права як військовозобов'язаного, підкаже алгоритм дій у конкретній ситуації і допоможе підготувати необхідні документи чи скарги. На нашому порталі ви можете безкоштовно отримати відповіді фахівців онлайн. Таким чином, незалежно від того, коли саме парламент ухвалить (і чи ухвалить взагалі) закон №14132, свої права можна і треба захищати вже сьогодні. Головне - бути поінформованим, свідомим громадянином і не боятися відстоювати законність навіть у складні воєнні часи.