Що таке Open Data Bank
Open Data Bank – це умовна назва відкритої бази даних про українські банки та банківський сектор, яку формує Національний банк України (НБУ). Фактично йдеться про публічні банківські дані у форматі відкритих даних, доступні всім охочим. Відповідно до закону, така інформація публікується у машиночитному форматі для вільного та безкоштовного використання. Іншими словами, НБУ відкриває статистику та довідкові дані про банки – від фінансових показників та звітності до реєстрів і довідників – аби кожен міг їх переглядати, аналізувати та використовувати у власних цілях.
Відкриті банківські дані доступні на офіційному сайті НБУ та на державному порталі відкритих даних (data.gov.ua). На сьогодні оприлюднено десятки наборів даних: від економічних нормативів банківської системи до переліку відділень банків, інформації про керівників банків, списків банків з особливими ліцензіями (наприклад, хто може випускати електронні гроші) тощо. Усі ці дані регулярно оновлюються і доступні у форматах CSV, XLSX, JSON через API для розробників.
Головна ідея Open Data Bank – зробити діяльність банків прозорою та підзвітною, створивши єдину відкриту базу інформації про фінансовий сектор.
Які дані відкриті
Відкриті дані НБУ охоплюють широкий спектр інформації про банки. Серед найбільш корисних наборів даних можна виділити:
- Фінансова статистика банків: ключові показники банківської системи – капітал, ліквідність, кредити і депозити, фінансові результати тощо. Наприклад, значення економічних нормативів у цілому по системі банків України, статистика операцій (платежі, гарантії, акредитиви) та інші агреговані дані, що допомагають оцінити стан ринку.
- Довідники та реєстри: перелік діючих банків, інформація про структуру власності та керівництво банків[5], кількість відділень і банкоматів по країні, банки з особливими дозволами (наприклад, реєстр банків-емітентів е-грошей). Такі довідники дозволяють швидко перевірити легальність фінансової установи, її масштаб та регіональне покриття.
- Звіти НБУ: річні звіти, звіти про фінансову стабільність, нормативно-правові проекти, регуляторні акти тощо. Ці дані корисні для експертів та аналітиків ринку, адже містять офіційну аналітику та плани регулятора щодо банківського сектору.
Усі відкриті дані подаються у стандартизованому форматі та з ліцензією Creative Commons Attribution 4.0, що означає можливість вільно копіювати, поширювати і використовувати їх, у тому числі в комерційних цілях, за умови посилання на джерело. Це відкриває шлях для множинних сценаріїв використання інформації – від журналістських розслідувань до фінтех-розробок.
Кому і навіщо це потрібно
Відкриті банківські дані стають в пригоді трьом ключовим групам: споживачам фінансових послуг, бізнесу (передусім фінтех-компаніям) та державним органам. Кожна з цих аудиторій отримує свої вигоди від існування Open Data Bank:
- Пересічним громадянам прозорі дані допомагають зробити усвідомлений вибір фінансових послуг. Маючи доступ до інформації про банки, люди можуть порівнювати надійність банків (наприклад, за показниками капіталу чи проблемних кредитів), знаходити найближчі працюючі відділення, слідкувати за курсами та тарифами. Це сприяє підвищенню фінансової грамотності та довіри, адже споживач бачить реальну картину і може виявити потенційні ризики заздалегідь.
- Бізнесу і фінтех-стартапам відкриті дані дають паливо для інновацій. Дані у зручному форматі та API дозволяють розробникам створювати нові сервіси: мобільні додатки для управління фінансами, агрегатори банківських послуг, сервіси порівняння кредитів і депозитів, системи скорингу позичальників тощо. Наприклад, в Україні проводяться програми Open Banking Lab – інкубаційні проекти, де стартапи розробляють рішення на основі відкритих банківських даних. Переможцем однієї з таких програм став сервіс автоматичного скорингу YouScore, що аналізує дані з державних реєстрів і допомагає банкам оцінювати надійність клієнтів. Це демонструє, як бізнес може використовувати open data для створення корисних продуктів та посилення конкуренції на фінансовому ринку.
- Державі та регуляторам відкриті дані забезпечують кращий контроль і моніторинг ринку. Коли інформація про діяльність банків доступна публічно, НБУ та інші органи можуть оперативніше виявляти проблемні тенденції, а громадськість – здійснювати громадський нагляд. Відкритість даних мінімізує простір для зловживань і підвищує відповідальність фінансових установ. До того ж, державні платформи (такі як портал відкритих даних, додаток «Дія») можуть на основі цих даних надавати громадянам нові сервіси. Так, мапа відділень мережі POWER BANKING – банків, що працюють навіть під час блекаутів – була інтегрована в застосунок «Дія» для зручності населення. Це приклад, як взаємодія НБУ та Мінцифри на основі даних підвищує стійкість фінансової інфраструктури і сервіс для людей.
Що кажуть експерти та НБУ
Ідею відкритих банківських даних підтримують як регулятор, так і учасники ринку. Національний банк України офіційно декларує, що впровадження відкритого банкінгу – один із пріоритетів його Стратегії і зобов’язань в межах євроінтеграції. НБУ вже затвердив необхідні нормативні акти: у липні 2025 року Правлінням НБУ прийнято положення про відкритий банкінг, яке набуває чинності з 1 серпня 2025 року. У самому положенні відкритий банкінг визначено як «безпечний та структурований обмін даними між надавачами платіжних послуг через спеціалізовані інтерфейси (API) за згодою користувача». Тобто акцент зроблено на безпеці та добровільності – жодних «широких» публічних викладень персональних рахунків, лише точковий обмін інформацією для конкретних сервісів.
Експерти фінансового ринку також позитивно оцінюють перспективи open banking. Перший віцепрезидент Асоціації українських банків Віталій Романчукевич наголошує, що відкритий банкінг – це технічна основа для входження України до єдиної європейської платіжної зони SEPA та реальної економічної інтеграції з ЄС. На його думку, запуск цієї системи покращить якість послуг для споживачів банківських продуктів, а банки, у свою чергу, зацікавлені у розвитку нових сервісів, адже «здорова конкуренція змушує ринок бути в тренді». Експерт підкреслює, що після повноцінного підключення до SEPA відкритий банкінг дозволить відчутно знизити вартість переказів в Україну та за кордон для громадян. Таким чином, відкритість даних розглядається як шлях до сучасної, інтегрованої у світову фінансову систему України.
Представники фінтех-галузі додають, що доступність даних стимулює співпрацю між банками та стартапами. Денис Гурський, засновник 1991 Open Data Incubator, відзначив успіх програми Open Banking Lab, яка задала новий формат кооперації банків і технологічних компаній та підняла попит ринку на інноваційні рішення. Це підтверджує: НБУ та великі банки відкриті до новацій, а сам ринок дозрів до того, щоб дані стали драйвером розвитку.
Розвиток відкритих банківських даних (Open Data Bank) – це крок до більш прозорої, зручної та інноваційної фінансової екосистеми в Україні. Для громадян це означає підзвітність банків і нові сервіси, що спрощують життя. Для бізнесу – рівний доступ до інформації та можливість будувати фінтех-продукти світового рівня. Для держави – ефективніший контроль і інтеграцію в європейський простір.
Відкритість даних у банківській сфері вже демонструє перші результати: з’являються застосунки, що агрегують рахунки, стартапи створюють рішення на базі банківських API, а НБУ активно підтримує цю трансформацію. Попереду – повномасштабне впровадження відкритого банкінгу до 2027 року[29], що зробить Україну частиною глобального фінансового ринку з усіма відповідними вигодами для економіки та суспільства. Open Data Bank – це фундамент фінансового майбутнього, де дані працюють на благо і клієнта, і бізнесу, і держави одночасно.