Коротко і чесно: держава пропонує зробити бібліотеки більш фінансово самостійними — дозволити їм здавати частину приміщень і використовувати прилеглі території під кафе, книгарні, майстерні та інші сервісні й культурні проєкти. Це має дати гроші на розвиток та доплати працівникам, але відкриває й серйозні ризики комерціалізації публічного простору.
Що саме хочуть змінити і навіщо. Основні новації: (1) прямо закріпити право державних і комунальних бібліотек передавати в користування/оренду приміщення та організовувати використання прилеглих територій третіми особами; (2) перелік дозволених видів діяльності — кав’ярні, книгарні, студентські/творчі студії, виставки, літні майданчики тощо; (3) гранична частка, що може бути здана в оренду — до 40% площі бібліотеки (КМУ може встановити нижчий ліміт для окремих бібліотек); (4) нова стаття встановлює, що 50% від чистих надходжень, що залишаються у бібліотеці, мають іти на розвиток, а 50% — на оплату праці працівників (премії, доплати тощо); (5) заборона на передачу в оренду в умовах, що фактично звузять діяльність бібліотеки або перешкоджатимуть доступу користувачів; (6) подальше регулювання — порядок і контроль визначить Кабмін; (7) закон набирає чинності наступного дня після опублікування, Кабмін має 3 місяці для підготовки підзаконних актів.
- Вигоди (що реально може бути корисним): додаткові і прогнозовані джерела доходу для модернізації інфраструктури, цифровізації, поповнення фондів; фінансовий стимул для підвищення зарплат і преміювання працівників; створення привабливіших, багатофункціональних громадських просторів; легальна основа для партнерств з МСП і культурними проєктами.
- Ризики і втрати для громадян та прав на інформацію: комерціалізація публічного простору — заміна частини бібліотечних зон комерційними послугами (до 40% площі може бути суттєвою для малих бібліотек); ризик обмеження безперешкодного доступу та якості бібліотечних послуг, якщо місцева влада скоротить бюджетне фінансування з посиланням на «самофінансування»; неповні або формальні публічні конкурси — можливість фаворитизму й вибіркових умов оренди; можливі конфлікти інтересів (коли місцеві чиновники/підприємці пов’язані зі здачею в оренду); послаблений контроль, якщо КМУ встановить загальні правила, що віддадуть широкі дискреційні повноваження органам управління.
- Наслідки для МСП і великого бізнесу: відкривається новий сегмент для кав’ярень, книгарень, освітніх та креативних студій; МСП отримає можливості (сезонні майданчики, формати pop‑up), але конкуренція може бути непрозорою; великому бізнесу цікаві масштабніші приміщення в центральних бібліотеках — ризик витіснення малих операторів і перетворення частини бібліотеки в ресторанно‑комерційний простір.
- Ризики корупції і зловживань: непрозорі конкурси/договори оренди; використання надходжень не за призначенням; відсутність чітких правил контролю та публічної звітності — простір для зловживань; можливі тиски на бібліотекарів і маніпуляції з визначенням «необхідної площі» для збереження фондів.
- Прямі і непрямі витрати: потреба в технічному та юридичному супроводі процесів передачі в оренду; приведення інфраструктури у відповідність до норм (пожежна безпека, доступність) — витрати можуть бути на бібліотеках або місцевих бюджетах; ризик непрямого зростання операційних витрат (зайнятість охорони, прибирання тощо) — часто ляже на установу.
- Кого торкнеться найбільше: центральні та приміські бібліотеки у великих містах (висока комерційна привабливість), малокомплектні сільські та районні бібліотеки (ризик втрати значної частини корисної площі при застосуванні 40% ліміту), працівників бібліотек (і позитиви, і ризики щодо оплати праці), користувачів та громади, які користуються бібліотечними послугами.
- Коли це запрацює і що чекати на практиці: закон набирає чинності дня після публікації; Кабмін має 3 місяці, щоб видати порядок передачі, обліку і контролю — саме ці підзаконні акти визначатимуть, наскільки захищеними будуть права громадян. На практиці перші договори оренди й оформлення майданчиків можуть початися вже в перші півроку після публікації, але масштаб залежатиме від регіональної політики та якості регулювання від КМУ.
Висновок для суспільства (з погляду прав людини). Ініціатива має позитивну мету — додаткове фінансування і підтримка працівників бібліотек — але не змінює фундаментальних гарантій доступу до інформації й життєвого простору бібліотек автоматично. За наявних формулювань закон відкриває реальні можливості для покращення сервісів, але також залишає значні лазівки для комерціалізації, непрозорих рішень та тиску на бібліотечні функції. Тому оцінка — помірковано позитивна щодо фінансів, але з суттєвими застереженнями щодо захисту публічних прав і прозорості.
Що робити вже зараз (коротко і практично): добиватися відкритих і конкурентних процедур при передачі в оренду; вимагати публічної звітності про всі орендні надходження і їх розподіл; фіксувати стан приміщень і доступність послуг до підписання договорів; представникам громади й працівникам — наполягати на чітких гарантіях збереження необхідної площі, евакуаційних шляхів та безперешкодного доступу; профспілкам і місцевим активістам — моніторити витрати на розвиток і зарплати; звертатися до юриста/адвоката при сумнівних умовах конкурсів або договорів; і контролювати, як Кабмін реалізує підзаконні акти — вони визначатимуть баланси між комерцією та публічними правами.