Коротко й по суті: держава пропонує прибрати з низки законів доплати за науковий ступінь для суддів, народних депутатів і працівників окремих спецорганів (НАБУ, ДБР, БЕБ). За логікою ініціаторів — це економія близько 217 млн грн на рік (прибл. 2 100 отримувачів) і перерозподіл на підвищення зарплат викладачам та науковцям.
Що саме змінюють і навіщо?
Проєкт виключає з відповідних законів згадки про щомісячну доплату за науковий ступінь (наприклад, пункт про 15–20% до окладу для кандидатів/докторів наук у ст.135 Закону про судоустрій та в нормах для НАБУ, ДБР, БЕБ). У статусі народного депутата лишається доплата лише за почесне звання, а не за науковий ступінь. Набрання чинності — з 1 січня 2027 року (але не раніше дня після публікації). Кабмін має три місяці привести акти у відповідність і перерозподілити вивільнені кошти на підвищення зарплат педагогам і науковцям.
Мотиви — у пояснювальній: нібито доплати стимулюють формалізм (оформлення ступеня заради грошей), створюють нерівності серед працівників з однаковими обов'язками, а також це спосіб спрямувати гроші у систему освіти під час війни й жорсткого бюджетного планування.
- Вигоди: може зменшити стимули «оформити ступінь лише для грошей»; у разі реального перерозподілу — додаткове фінансування для педагогів і науковців; уніфікація підходу до винагород у державному секторі.
- Ризики: погіршення умов оплати праці суддів і працівників антикорупційних/розслідувальних органів, що може шкодити їхній незалежності, мотивації та утриманню фахівців; зниження привабливості посад для науково підготовлених кадрів; послаблення антикорупційної стійкості через відтік професіоналів; ризик, що «вивільнені» кошти не дійдуть до вчителів/науковців через перерозподіл або затримки в бюджетному процесі; юридичні виклики від тих, хто вже має право на доплату (гарантії оплати праці можуть бути оскаржені в судах).
- Втрати / практичні наслідки: миттєве зменшення доходів у ~2 100 осіб; необхідність зміни внутрішніх нормативів оплати праці й нарахувань в органах; короткотермінова дестабілізація кадрів у НАБУ/ДБР/БЕБ і судах; административні та судові витрати на оскарження/перерахунок.
Чіткий висновок для суспільства (з погляду прав людини і публічного інтересу): ідея перепризначити кошти на освіту відповідає суспільним пріоритетам, але запропонований механізм має суттєві ризики для ефективності та незалежності ключових інституцій — судової системи й антикорупційних/розслідувальних органів. Доплати за науковий ступінь — частина матеріальних гарантій, що впливають на добір, якість і незалежність кадрів; їх одномоментне скасування без компенсаторних заходів (цілком гарантувати перенаправлення коштів і збереження статусу кадрів) може завдати більше шкоди, ніж користі. Тому користь від економії бюджетних коштів реальна тільки за умови прозорого, юридично обґрунтованого та доведеного перерозподілу витрат.
Що робити вже зараз — практичні поради для тих, кого торкнеться закон:
Для суддів, працівників НАБУ/ДБР/БЕБ, народних депутатів: документуйте нинішні нарахування (виписки, накази, посадові оклади з доплатами); збережіть договори, накази про призначення доплат — це підстава для оскарження змін або вимог про перерахунок компенсацій. Консультуйтеся з адвокатом щодо можливих адміністративних або конституційних позовів (особливо якщо доплата була елементом гарантованого рівня винагороди).
Для громадянського суспільства та освітян: вимагайте публічних планів Кабміну щодо фактичного спрямування вивільнених коштів; контролюйте виконання бюджетних доручень; добивайтеся прозорих критеріїв розподілу між педагогічними та науковими закладами.
Для МСБ та великих роботодавців у держсекторі: підготуйтеся до зміни структури виплат, оновіть кадрові та фінансові регламенти; передбачте комунікацію з персоналом, щоб мінімізувати відтік фахівців.
І головне: стежте за тим, як Кабмін і міністерства реалізують перерозподіл (мають три місяці на приведення актів у відповідність). Реальна вигода для освіти багато в чому залежатиме від політичної волі та бюджетної дисципліни — без цього ризики переважатимуть.