Що змінює законопроєкт №16215: Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про антидопінгову діяльність у спорті" щодо вдосконалення національної системи запобігання допінгу у спорті

№ 16215 · зареєстровано 06.11.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
Помірно позитивнийРейтинг: +20

Коротко і зрозуміло: основні новації проєкту змін до Закону «Про антидопінгову діяльність у спорті» (вступ з 01.01.2027), хто виграє, хто ризикує і що робити вже зараз, щоб захистити права й інтереси.

Коротко, але чесно: держава хоче швидко привести українське антидопінгове законодавство у відповідність до нового Всесвітнього антидопінгового кодексу 2027 року. Це означає більше тестувань, більше правил і нову модель, як обирають людей, що розглядають справи про порушення. Добре для репутації спорту — але є серйозні ризики для приватності спортсменів і для незалежності процедур, якщо не будуть дієві гарантії.

Що саме пропонують змінити і навіщо: у проєкті переважно технічно прив'язують національний Закон до Кодексу ВАДА 2027: уточнюють визначення (зокрема вводять «біологічний паспорт спортсмена»), змінюють назви міжнародних стандартів, прописують, хто й як може проводити тестування, зобов'язують організаторів змагань мати пункти допінг-контролю, дозволяють передавати персональні дані іншим антидопінговим організаціям за правилами захисту даних. Ключова інституційна зміна — інша модель формування Номінаційного комітету, який добиратиме членів Дисциплінарної та Апеляційної антидопінгових комісій: замість участі спортивних федерацій у відборі — делегації від державних органів (освіти, охорони здоров'я, Національної академії наук, органу з прав людини/безпеки тощо). Наццентр (НАДЦ) більше не бере участі у формуванні органів, що розглядають справи. Також закон прописує виплату винагород членам комісій і комітету з терапевтичного використання, обов'язок Кабміну прийняти низку регламентів і вводить офіційну назву «Національний антидопінговий центр України». Закон запрацює з 1 січня 2027 року і дає Кабміну 2–3 місяці на підзаконні акти.

  • Вигоди: приведення правил у відповідність до міжнародних стандартів підвищує можливість участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях; посилюється вимога інституційної і операційної розмежованості між тим, хто розслідує (НАДЦ) та тим, хто розглядає справи (комісії) — це позитив для об'єктивності; оплата членів комісій допоможе залучати фахівців.
  • Ризики / втрати: зберігається (і фактично поширюється) практика «whereabouts» — обов'язок спортсменів з реєстраційних пулів постійно надавати місцезнаходження; це великий тиск на приватність і автономію. Дозволяється передача персональних даних між антидопінговими організаціями і взаємодія з органами безпеки (СБУ в статті про профілактику злочинів) — ризик витоку, нецільового використання або перевірок поза межами спортивної дисципліни. Перехід формування Номінаційного комітету до державних органів знімає вплив федерацій — це подвійний ефект: з одного боку — зменшення конфлікту інтересів із боку спортивних організацій; з іншого — ризик політичного чи адміністративного впливу (призначення «своїх» кандидатів). Вимога облаштовувати пункти допінг-контролю ляже фінансово на організаторів заходів і малих клубів; підготовка підзаконних актів за 2–3 місяці створює ризик поспіху і недосконалих регламентів.

Права людини — головний погляд: прямого розширення правомочностей поліції чи правоохоронців для безсудового проникнення до житла у проєкті немає. Але закон залишає і формально узаконює інститути, що сильно впливають на приватність спортсмена: система місцезнаходження (whereabouts) і активні позазмагальні тестування — це масштабне вторгнення у приватне життя та особистий режим. Посилена передача персональних медичних і тестових даних іншим організаціям, а також участь органів безпеки в обміні інформацією підвищують ризик непередбачуваного втручання у приватне життя спортсменів поза спортивними процедурами.

Кому і як це відчутно вдарить: безпосередньо — спортсменам, особливо тим, хто у реєстраційних пулах: більше позазмагальних тестів, обов'язок повідомляти місцезнаходження, ризик розголошення медичної інформації. Організатори заходів (великі й малі) — додаткові вимоги до інфраструктури і фінансові зобов'язання. Малий та середній бізнес, що працює із спортом (арени, туроператори для зборів) — додаткові витрати і адмінна робота. Держава — додаткове навантаження на бюджет та на Кабмін (підзаконні акти, контроль). Корупційні ризики — в призначеннях членів комісій через централізований вплив, в непрозорому визначенні винагород, в обігу даних без достатнього незалежного контролю.

Коли і як це запрацює: зміни набирають чинності 1 січня 2027 року; Кабмін і міністерства отримують 2–3 місяці на приведення підзаконних актів у відповідність і на формування Номінаційного комітету. Це означає: у перші три місяці буде відбуватися інтенсивне регламентування — саме тоді визначатимуться деталі процедур (включно з доступом до даних, форматом виплат і критеріями відбору членів комісій).

Чіткий висновок з погляду прав людини: формально проєкт рухається у бік відповідності міжнародним стандартам і частково посилює незалежність органів розгляду справ — це позитив. Але найбільш чутливі для захисту прав людини моменти залишаються: система місцезнаходження спортсменів і широкі правила обміну персональними/медичними даними створюють значний ризик порушення приватності. У проєкті немає нових судових гарантій, швидкого незалежного судового контролю над втручанням у приватність чи явно описаних механізмів контролю над передачею/зберіганням даних. Отже: безсудний вхід до житла не пропонується, але безсудові й тривалі позазмагальні перевірки місцезнаходження та активна передача медичних даних — реальний ризик.

Що робити вже зараз — практичні поради:

1) Спортсменам і тренерам: документуйте свої переміщення і медичні призначення, зберігайте копії дозволів на терапевтичне використання (ТУ), ведіть журнал контактів і повідомлень про тестування — це допоможе відстоювати позицію у спорах. Розгляньте консультацію з адвокатом, який спеціалізується на праві спортивних спорів і захисті даних.

2) Організаторам і клубам (МСП у спорті): оцінуйте додаткові витрати на облаштування пунктів допінг-контролю, плануйте бюджет; вимагайте від органів влади чітких технічних стандартів і строків виконання підзаконних актів.

3) Громадським організаціям і юристам: стежте за підзаконними актами Кабміну в перші 2–3 місяці; вимагайте прозорих правил доступу до даних, обмеження участі спецслужб у справі допінгу лише в межах кримінального процесу, чітких правил архівації та видалення даних, а також прозорого конкурсу на посади членів комісій.

4) Усі: фіксуйте порушення процедур тестування (час, місце, посвідчення офіцера, ланцюг зберігання проб) — це ключ до ефективного оскарження невірних або неправомірних рішень.

Підсумок: проєкт — крок до відповідності ВАДА і незалежніший порядок розгляду справ, але без додаткових гарантій захисту приватності спортсменів і прозорих процедур формування комісій існують помітні ризики зловживань і порушень прав людини. Тому громадський контроль і юридична готовність — необхідні вже зараз.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 09.11.2026Надано для ознайомлення
  • 07.11.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 06.11.2026Передано на розгляд керівництву
  • 06.11.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот