Що змінює законопроєкт №16207: Проєкт Постанови про перегляд рішення Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092 щодо заборони здійснення діяльності суб`єктами господарювання під час жовтого рівня загрози

№ 16207 · зареєстровано 02.11.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
НейтральнийРейтинг: -25

Коротко про те, що пропонують депутати: індивідуальна письмова згода працівника як підстава для продовження роботи за «жовтого» рівня, право в будь‑який момент йти в укриття, збереження обов'язків оповіщення. Оцінка ризиків для працівників, бізнесу та суспільства й конкретні поради, що робити вже зараз.

Найперше — це питання життя і грошей: держава хоче дати бізнесу можливість не зупинятися під час «жовтого» рівня повітряної тривоги, але робить це за рахунок дозволу працювати без облаштованих укриттів, якщо працівники письмово погодилися.

Що саме пропонують і навіщо. Ініціатива рекомендує Кабінету Міністрів дозволити підприємствам продовжувати роботу під час «жовтого» рівня загрози без обов’язкового наявного укриття — за умови, що кожен працівник має добровільну індивідуальну письмову згоду на таку роботу. При цьому закріплюється право будь‑якого працівника у будь‑який момент припинити роботу і перейти до укриття. Також залишаються обов’язки роботодавця з оповіщення та інструктажів, а у випадку «червоної» загрози — діяти за жорсткішими правилами. Мета, яка декларується: уникнути масового припинення роботи малого бізнесу та не допустити критичної шкоди економіці.

  • Вигоди: збереження робочих місць і доходів бізнесу (особливо для малого і роздрібного сектору), уникнення ланцюгових економічних втрат і перебоїв у поставках товарів і послуг; гнучкість для працівників, котрі готові працювати; менше навантаження на інфраструктуру укриттів у періоди, коли загроза оцінюється як «жовта».
  • Ризики та втрати для працівників: економічний примус і тиск (працівника можуть змусити підписати згоду або натякати на звільнення), підробка або фальсифікація «письмових» згод, відсутність механізмів контролю за тим, чи дійсно працівник працював добровільно; ризик опинитися на відкритому просторі під час фактичного загострення ситуації через недостатню доступність укриттів; складності з екстреною евакуацією та медичною допомогою для тих, хто залишається.
  • Для бізнесу (МСП і великих компаній): короткострокова економічна вигода — менше простоїв; тривожні довгострокові ризики — відповідальність за травми чи загибель працівників/клієнтів, зростання страхових виплат, репутаційні витрати та потенційні судові позови; великі компанії, які вже мають укриття, користуються менше, ніж малі торгові точки, кафе, сервісні центри.
  • Ризики зловживань та корупції: можливість погоджень «під ключ» (наприклад, тиск на профспілки чи колективи), зниження інтересу місцевих органів влади до створення укриттів (бо бізнес «вимкнув» проблему письмовими згодами), фальсифікація документів, уникнення перевірок без обґрунтованих санкцій за порушення заходів безпеки.
  • Прямі та непрямі витрати: можливі виплати по шантажу/компенсаціям постраждалим, судові витрати, втрата клієнтів після інциденту, витрати на документування і юридичний супровід для обох сторін; для держави — ризик соціального напруження і додаткових витрат на розслідування інцидентів.
  • Кого це торкнеться: передусім малий і середній бізнес в торгівлі, громадському харчуванні, сервісах, де неможливо швидко облаштувати окреме укриття; працівників з низьким рівнем переговорної спроможності — наймані, неформальні, сезонні працівники, жінки, молодь, які можуть бути більш вразливими до тиску.
  • Як і коли це може запрацювати: ініціатива дає Кабміну три дні на перегляд правил; якщо Кабмін внесе відповідні зміни і опублікує їх — практика може стати повсякденною одразу після набрання чинності змін. Важливо, що механізми контролю і санкцій за порушення у самій постанові депутатів не прописані — питання це має вирішувати Кабмін/інші акти.

Узагальнений висновок з погляду прав людини. Ідея зберегти економіку зрозуміла, але баланс між економічною активністю та безпекою людей у цій формулі хиткий. Наявність індивідуальної письмової згоди і права будь‑коли іти в укриття — позитивні елементи. Проте практичні ризики — примус до підпису, фальсифікація, відсутність реальних гарантій безпеки і механізмів контролю — роблять ініціативу більш ризиковою для працівників, ніж корисною. Тому загальна оцінка: більше ризиків, ніж вигод.

Що робити вже зараз — практичні поради людям і бізнесу.

Для працівників: не підписуйте нічого під тиском; якщо підписали — робіть копію з датою й часом; фіксуйте усі запити від роботодавця (скріни, SMS, записи розмов, свідків); за можливості попередьте колег і профспілку; якщо відчуваєте тиск або відмовляють у праві на укриття — звертайтесь до інспекції праці, омбудсмена або адвоката; фотографуйте та фіксуйте відсутність укриття та стан робочого місця.

Для власників і менеджерів бізнесу: зважте юридичну і репутаційну відповідальність — краще інвестувати в прості протиаварійні заходи, опрацювати процедури добровільних згод і документувати їх прозоро; впровадьте внутрішні механізми, щоб працівник міг моментально припинити роботу без наслідків; готуйте план евакуації і покажіть його працівникам.

Для громадянського суспільства та місцевої влади: вимагайте чітких правил від Кабміну: стандарти, форма інформованої згоди, механізми контролю, штрафи за примус і підробку, обов'язкові альтернативи для вразливих працівників. Документуйте випадки порушень та подавайте скарги.

Коротке резюме: ініціатива прагне зберегти економічну діяльність під «жовтим» рівнем загрози шляхом введення індивідуальної письмової згоди. Це дає економічну вигоду, але водночас створює значні ризики для прав і безпеки працівників через можливий тиск, підробки і відсутність ефективного контролю. Якщо Кабмін прийме зміни — слід вимагати чітких гарантій і механізмів захисту прав людей.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 03.11.2026Надано для ознайомлення
  • 02.11.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 02.11.2026Передано на розгляд керівництву
  • 02.11.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот