Що змінює законопроєкт №16203: Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення завдань Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

№ 16203 · зареєстровано 30.10.2026
Ініціатор: Народний депутат України
Не підписаноКартка на сайті Верховної Ради
НегативнийРейтинг: -45

Короткий огляд змін, які пропонують передати широкі технічні, ліцензійні та оперативні повноваження Держслужбі спецзв'язку: що отримає держава, а які загрози зʼявляться для житла, приватності та бізнесу.

Коротко і прямо: цей проєкт закону значно підсилює повноваження Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку). Це дає державі більше інструментів для кіберзахисту та захисту критичної інфраструктури — але одночасно створює серйозні ризики для приватності, бізнесу й прозорості рішень.

Що саме держава хоче змінити і навіщо

Основна ідея законопроєкту — перетворити Держспецзв’язку на потужний центральний орган для управління всією «спецскладовою» кібербезпеки: від розробки криптографічних стандартів і сертифікації засобів захисту до управління національним центром резервування даних, створення єдиної мережі ситуаційних центрів, застосування активного кіберзахисту (проактивних дій), протидії технічним розвідкам і використання безпілотників. Що ключове:

• Формалізація ролі Держспецзв’язку як національного органу безпеки ІКТ і розподілу криптоматеріалів, з адаптацією до стандартів НАТО.

• Право встановлювати ліцензійні умови та контролювати надання послуг у галузі криптографії та технічного захисту; ведення переліку ліцензіатів; можливість зупиняти/припиняти ліцензії.

• Надання «обов’язкових до виконання» вимог про усунення виявлених порушень без зазначення судового контролю в тексті ініціативи; право проводити планові і позапланові перевірки й доступ на об’єкти, де знаходиться обладнання служби.

• Моніторинг ПЗ на предмет «недокументованих функцій», державна експертиза криптозасобів, видача дозволів на експлуатацію криптозасобів.

• Переведення територіальних підрозділів у статус «військових формувань» (утворюються й ліквідуються рішенням голови служби), розширення повноважень щодо застосування безпілотних систем, збільшення штатної чисельності.

• Централізація зберігання резервних копій національних електронних ресурсів (включно з можливістю переміщення копій закордон під час воєнного стану) і створення Нац. центру резервування.

Вигоди, ризики та втрати (узагальнений список)

  • Вигоди для держави й безпеки: централізований контроль криптографії і сертифікація підвищують уявну узгодженість стандартів; створення Нац. центру резервування і ситуаційних центрів підвищує здатність реагувати на масові кіберінциденти; інтеграція з європейськими інструментами (Cyber Solidarity Act, NCC) — політично і операційно виправдана. Активний кіберзахист і безпілотники дають додаткові механізми оборони в умовах гібридної війни.
  • Ризики для прав людини і приватності: розширення прав доступу та перевірок, широкі «обов’язкові вимоги» і право проводити моніторинг ПО створюють зручні механізми для негласного втручання в інформаційні системи й мережі без належних судових гарантій. Переведення територіальних підрозділів у військові формування та застосування безпілотників підвищують ризик нагляду над громадянами і проникнення на приватні території/об’єкти. Хоч пряма норма про обшук житла без суду не прописана, нові повноваження і механізми перевірок значно розширюють адміністративні підстави для втручання — ризик для недоторканності житла і приватного простору.
  • Наслідки для бізнесу (МСП і великих компаній): постануть додаткові ліцензійні бар’єри для провайдерів криптозахисту й технічного захисту, нові вимоги до ділової репутації й кваліфікації персоналу, витрати на сертифікацію/перевірки і ризик втрати ліцензії. Хмарні провайдери, ЦОДи, надавачі цифрових та електронних довірчих послуг будуть підпадати під суворіший нагляд. Це підвищує операційні витрати, уповільнює інновації і може звузити конкуренцію.
  • Ризики корупції та зловживань: концентрація функцій ліцензування, сертифікації, реєстрів і право видавати «обов’язкові до виконання» приписання — типовий набір для корупційних ризиків. «Критерії ділової репутації» і дискреційні процедури переоформлення/зупинення ліцензій без прозорих стандартів створюють лазівки для зловживань та непрозорих рішень.
  • Прямі й непрямі витрати: для бізнесу — сертифікації, аудит, приведення ПЗ/інфраструктури у відповідність; для держбюджету — реальна вартість розширення штату (заявлено, що бюджет не зміниться, але збільшення до 8250 осіб та інфраструктурні проєкти потребуватимуть коштів). Соціальні витрати — ризик витоку довіри до цифрових послуг і додаткові транзакційні витрати для громадян та МСП.
  • Кого це торкнеться: насамперед — постачальники криптографічних рішень та техзахисту, хмарні провайдери, ЦОДи, оператори електронних комунікацій, держоргани і органи місцевого самоврядування, а також громадяни, чиє обладнання може опинитися під перевіркою або в будівлях, де розміщується державне обладнання.
  • Коли і як запрацює на практиці: після набрання чинності Кабмін має привести акти у відповідність за 3 місяці; ліцензійні умови розроблятимуться підзаконними актами; дію старих ліцензій дозволяють адаптувати протягом року — отже повний ефект зʼявиться поступово від кількох місяців до року, з подальшим накопиченням практики використання механізмів доступу, перевірок і вимог.

Чіткий висновок для суспільства з огляду на права людини

З точки зору недоторканності житла і приватності (ст. 30 Конституції; ст. 8 ЄКПЛ) цей проєкт — ризик. Він концентрує технічний контроль над криптографією, сертифікацією ПЗ і апаратури, розширює повноваження на доступ до об’єктів і проведення перевірок, формує військовий статус територіальних підрозділів та дозволяє застосовувати безпілотники. Хоч офіційна мета — посилити кіберзахист, передбачені механізми можуть легко стати інструментом безсудового втручання і адміністративного тиску, якщо не буде чіткої процедури судового або оперативного контролю, прозорих критеріїв і гарантій недоторканності приватного простору. Отже — більше користі держбезпеці, але й істотні ризики для прав людини й бізнесу; баланс поки що зміщений на користь держконтролю.

Поради — що робити вже зараз

1) Документуйте і фіксуйте, де у ваших приміщеннях або ІТ-інфраструктурі знаходиться обладнання з ознаками «спеціального зв’язку» чи криптообладнання; зберігайте копії договорів і актів приймання.

2) Якщо ваша компанія працює з криптографією/техзахистом — готуйтеся до ліцензування: оцінюйте відповідність організаційних, кадрових і технічних вимог, обрахуйте витрати на сертифікацію.

3) Перевірте і перегляньте політики обробки даних, шифрування і доступу; збережіть логи, контрольно-аналітичні записи і докази дотримання вимог.

4) Юридично: консультуйтеся з адвокатом щодо механізмів оскарження «обов’язкових вимог» та адміністративних рішень; підготуйте типові запити про підстави та повноваження перевіряючих.

5) Бізнес-асоціаціям і профільним спілкам — обʼєднатися і напрацювати пропозиції щодо прозорих критеріїв ліцензування та адміністративних процедур, аби зменшити корупційні ризики й убезпечити майно і дані клієнтів.

Якщо коротко: законопроєкт може підвищити національну кіберстійкість, але робить це через значну концентрацію адміністративно-технічної влади у держоргані. Без додаткових процесуальних та судових гарантій ризики для недоторканності житла, приватності й бізнесу залишаються високими.

Як цей законопроєкт вплине саме на вас?

Перше питання — безкоштовно. Відредагуйте текст, якщо потрібно.

Що змінилось у законах за тиждень
Короткий дайджест нових законопроєктів щопонеділка. Безкоштовно — достатньо email.

Обговорення

Поділіться думкою про законопроєкт. Голоси зʼявляються тут як системні повідомлення. Посилання заборонені.

Коментарі доступні після реєстрації — щоб менше спаму і можна було модерувати обговорення. Голосувати можна й без реєстрації.

Завантаження коментарів…

Дати та стан проходження

  • 03.11.2026Надано для ознайомлення
  • 02.11.2026Направлено на розгляд Комітету
  • 30.10.2026Передано на розгляд керівництву
  • 30.10.2026Одержано Верховною Радою України

Отримайте юридичну допомогу прямо зараз

Оберіть зручний для вас спосіб отримання юридичної допомоги

Telegram бот